Антиклінорій
Антикліно́рій (рос. антиклинорий, англ. anticlinorium, нім. Antiklinorium) — велика і складна складчаста структура земних порід антиклінальної будови, яка утворюється на місці геосинклінальних прогинів.
Опис[ред. | ред. код]
Характеризується загальним підняттям поверхні, дотичної до склепінь антикліналей (дзеркала складчастості) в центральній частині. Розміри — сотні км завдовжки і десятки км завширшки. Дуже великий антиклінорії називаються мегантикліноріями.
Антиклінорій виникає внаслідок великих і затяжних підняттів земної кори, що супроводяться процесами складкоутворення. Крила антиклінорію ускладнюються серією дрібніших складок і насувів; у центральній частині часто спостерігаються потужні інтрузії. Вперше термін «антиклінорій» запровадив американський геолог Дж. Дана для визначення гір, що утворились на місці геосинкліналі.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
|
Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |