Антимакасар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антимакасари на підголівниках сидінь в залізничному вагоні
Антимакасари на сидіннях в салоні Аеробус A380

Антимакасар — тканинна або паперова серветка різної величини і форми (частіше прямокутної)[1], яка кладеться на спинки та підлокітники м'яких диванів і крісел, щоб запобігти забрудненню оббивки меблів[2]. Назва походить від макасарової олії, якою чоловіки вікторіанської Англії укладали зачіски. Вона була настільки жирною, що для захисту меблів від неї на меблі надягали спеціальну матерію — антимакасар.

Історія[ред.ред. код]

На початку XIX століття в Англію імпортувалася олія з острова Сулавесі (зараз Індонезія). Головне місто острова називається Макасар, і по його назві стали стало іменувати макасарською. Сама вона добувалася з плодів дерева шлейхера трипарна[3]. В Англії його ароматизували і продавали як корисну мазь для волосся, а також рекламували як засіб від облисіння.

Олія стала популярно у чоловіків, які стали змащувати їм волосся для фіксації зачіски (надалі з цієї отримали бріолін). В міру поширення моди на цю мазь господині будинків стали накривати спинки м'яких меблів, яких торкалися голови, шматками недорогої тканини. Спочатку мета була одна — уберегти дорогу оббивку від незмивних плям олії, але незабаром в'язані та саморучно вишиті деколи з шовку або вовни накидки стали також своєрідною прикрасою, гордістю рукодільниць. Приблизно з 1850 року такі накидки стали називати антимакасарами. А з 1865 року ними стали накривати і спинки крісел в театрах.

В даний час антимакасари зазвичай використовують на підголівниках сидінь літаків, поїздів та автобусів.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Н. І. Епішкін. Історичний словник галліцізмов російської мови. — М. : «ЕТС», 2010.
  2. John Fleming, Hugh Honour. The Penguin Dictionary of Decorative Arts. — London : « Viking», 1977. — P. 26. — 930 p. — ISBN 0713909412.
  3. Option = com_rg & task = item & id = 16251 & Itemid = 13 Проти кого налаштований антімакассар. Русская Германия . 12.06.2015. Процитовано 2015-10-19. 

Посилання[ред.ред. код]