Антипатр Сідонський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антипатр Сідонський
Народився 2 століття до н. е.[1]
Сідон, Ліван
Помер 1 століття до н. е.[1]
Національність греки
Діяльність поет, епіграматист, письменник
Мова творів давньогрецька

Антіпатр Сідонський (грец. Ἀντίπατρος) — давньогрецький поет II століття до н. е. із Сідону.

Антипатр був автором коротких елегій, деякі з них дійшли до нас у «Грецькій антології», в тому числі «Корона Мелеагра». Він також написав епітафію Сапфо, в якій наполягав, що поетеса померла від природних причин і похована на своїй батьківщині острові Лесбос.

Цицерон[2] описував Антипатра як блискучого епіграміста, але часом схильного до наслідування.

Поряд із Філоном Візантійським, Страбоном, Геродотом та Діодором Сицилійським Антипатр вважається одним з авторів переліку Семи чудес світу, який він описав у своїй поезії близько 140 до н. е.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Цицерон. Oratore, III, 50 і de Fato, 2

Посилання[ред. | ред. код]