Антипатр Сідонський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антипатр Сідонський
Народився2 століття до н. е.[1]
Сідон, Ліван
Помер1 століття до н. е.[1]
Діяльністьпоет, епіграматист, письменник
Мова творівдавньогрецька

Антіпатр Сідонський (грец. Ἀντίπατρος) — давньогрецький поет II століття до н. е. із Сідону.

Антипатр був автором коротких елегій, деякі з них дійшли до нас у «Грецькій антології», в тому числі «Корона Мелеагра». Він також написав епітафію Сапфо, в якій наполягав, що поетеса померла від природних причин і похована на своїй батьківщині острові Лесбос.

Цицерон[2] описував Антипатра як блискучого епіграміста, але часом схильного до наслідування.

Поряд із Філоном Візантійським, Страбоном, Геродотом та Діодором Сицилійським Антипатр вважається одним з авторів переліку Семи чудес світу, який він описав у своїй поезії близько 140 до н. е.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Цицерон. Oratore, III, 50 і de Fato, 2

Посилання

[ред. | ред. код]