Антипатр з Тарса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антипатр з Тарса
Народився 3 століття до н. е.
Тарс, Мерсін, Туреччина
Помер 129 до н. е.
Діяльність філософ
Галузь філософія
Вчителі Діоген Вавилонський
Відомі учні Мнесарх Афінський[d], Панетій і Дардан Афінський[d]
Напрямок стоїцизм
Посада Схоларх стоїчної школи[d]

Антипатр з Тарса (грец. Ἀντίπατρος; бл. 200 — бл. 129 до н. е.) — філософ-стоїк, учень і послідовник Діогена Вавилонського, вчитель Панетія Родоського, Діонісія Кіренського та Гая Блоссія. Він писав книги про богів і ворожіння, в основі етики — вища мораль, ніж у його вчителя Діогена.

Він вчив вірі в Бога як «благословенного, вічного та прихильного до людей», що частково суперечило концепції Хрісіппа. [1]

Наклав на себе руки, прийнявши отруту.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Plutarch, de Stoic. Rep.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Smith, William, ed. (1870). "Antipater, of Tarsus". Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. pp. 203–204.


Попередник:
Діоген Вавилонський
Лідер стоїчної школи Наступник:
Панетій