Антирадянська пропаганда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Антирадянська пропаганда, також — антирадянство, антирадянщина, антирадянська агітація — радянський пропагандиський штамп, кліше, а також стаття Карного Кодексу СРСР (УРСР, РРФСР та всіх інших радянських республік), згідно яким це спосіб ведення ідеологічної боротьби проти радянського суспільного ладу шляхом поширення правдивої або неправдивої чи спотвореної інформації — та формування, таким чином, антирадянської, а в окремих випадках — антиросійської суспільної думки з метою підриву або послаблення Радянської влади в СРСР[1]. (див. наприклад: Стаття 58 Кримінального кодексу РРФСР (1926))

Антирадянською пропагандою в СРСР також вважалося:

  • оприлюдення реальної інформації про терор та звірства більшовиків періоду революції, громадянської війни, "колективізації", "індустріалізації" та інших заходів радянської влади
  • будь яку правдиву інформацію, що суперечила твердженням офіційної радянської пропаганди.
  • критику недоліків «будівництва комунізму» в СРСР, при цьому покарання за таку критику в СРСР фактично були інструментом проведення репресій проти власних громадян;

Антирадянська пропаганда як злочин проти СРСР[ред.ред. код]

В СРСР антирадянська агітація та пропаганда вважались карним злочином. Так, в першому радянському Кримінальному кодексі 1922 року в розділі «контрреволюційні злочини» містилося кілька статей, пов'язаних з поширенням небажаної інформації:

  • Стаття 69 — антирадянська агітація і пропаганда;
  • Стаття 70 — пропаганда і агітація для допомоги міжнародній буржуазії;
  • Стаття 72 — виготовлення, зберігання та розповсюдження літератури контрреволюційного змісту;
  • Стаття 73 — вигадки і розповсюдження з контрреволюційною метою неправдивих чуток або неперевірених даних, які можуть викликати паніку або недовіру до влади та дискредитацію її.

Ці статті визначали різні покарання, в тому числі — ув'язнення терміном до 7 років. Подібні статті містились також в Карних кодексах союзних республік СРСР.

Антирадянська пропаганда 1917 — 1930-х років[ред.ред. код]

Антирадянська пропаганда в Росії та СРСР[ред.ред. код]

Вперше антирадянську пропаганду як спосіб ведення ідеологічної боротьби застосували більшовики — на VI з'їзді РСДРП, який проходив з 26 липня по 3 серпня, була визнана необхідність зняття лозунгу «Вся влада Радам». Перед цим, в своїх «Квітневих тезах» (1917) Ленін зазначав необхідність передачі всієї влади Радам, хоча й визнавав, що партія більшовиків в новообраних Радах виявилась в меншості. Після Жовтневого збройного перевороту, в результаті якого більшовики змогли створити підконтрольні собі Ради, антирадянська та антибільшовицька пропаганда в більшості випадків ототожнювались.

Надалі, антирадянську пропаганду проводили політичні опоненти більшовиків. Основним інструментом ведення антирадянської пропаганди на той час був плакат, виконаний в жанрі карикатури.

Відмінною ознакою антирадянської пропаганди, яку проводили представники Білого руху та Білої армії було те, що пропаганда велась з позицій захисту миру і свобод збереження державності Росії, захисту православної церкви та російського народу, добробуту населення та його соціальних та господарських устроїв. (див. ілюстрації 1-5).

Польська антирадянська пропаганда[ред.ред. код]

6.
7.
8.

Польська антирадянська пропаганда виникла як відповідь на події польсько-радянської війни. Відмінною ознакою польської антирадянської пропаганди було те, що значною мірою ця пропаганда також була антиросійською, з акцентуванням на жорстокості більшовицьких російських завойовників (див. ілюстрації 6, 7) та їх цивілізаційній відсталості (8).

Антирадянська пропаганда в інших країнах[ред.ред. код]

28 листопада 1918 Вінстон Черчілль, виступаючи у своєму виборчому окрузі в Данді, казав: «Росія зведена більшовиками до тваринного стану, до варварства. Більшовики підтримують себе кривавими вбивствами … Цивілізація повністю знищена на гігантських територіях, а більшовики поводяться подібно кровожерливим бабуїна серед руїн міст і трупів своїх жертв».

Галерея[ред.ред. код]

  1. Антисоветская агитация и пропаганда