Антиспоживацтво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Споживацтво/ Антиспоживацтво
Ідеї і теорії
Масове суспільство  ·  Одновимірна людина  ·  Спектакль · Оніоманія · Culture jamming ·  Злочини корпорацій ·  Медіа упередження ·  День без покупок ·  Альтернативна культура ·  Спрощення ·  Зроби це сам ·  Мікрогенерація ·  Автономна будівля ·  Cultural Creatives ·  Товарний фетишизм ·  Споживчий капіталізм ·  Культурна гегемонія ·  Демонстративне споживання ·  Ефект Веблена ·  Етичне споживацтво
Соціальні рухи
Глобалізм  ·  Антиспоживацтво · Панк ·  Соціальний анархізм ·  Альтерглобалізм ·  Антиглобалізм ·  Енвайронменталізм ·  Ситуаціонізм ·  Постмодернізм · Анархо-примітивізм · Захопи Волл-стріт
Популярні роботи
Суспільство спектаклю · Ухилення · No Logo ·  Корпорація ·  Потреблятство ·  Втеча від потреблянства ·  Доктрина шоку ·  Теорія дозвільного класу ·  Бійцівський клуб  ·  Вони живуть  ·  Надлишки: затероризовані в буття споживачі ·  Прибуток на людях. Неолібералізм і світовий порядок ·  Отже, яка твоя ціна? ·  Що купив би Ісус? ·  Democracy Now! ·  Generation П
Персони і організації
Adbusters ·  Freecycle · Ральф Нейдер ·  Партія зелених ·  Джон Зерзан ·  Ноам Чомскі ·  Ron English ·  Наомі Кляйн ·  CrimethInc. ·  Торстейн Веблен ·  Уго Чавес ·  Еббі Хоффман ·  Гі Дебор Ернест ·  Майкл Мур ·  Жозе Бове ·  Мішель Фуко ·  RTMark ·  Rage Against the Machine ·  Джелло Біафра ·  The Yes Men ·  Фідель Кастро ·  Reverend Billy ·  Вандана Шива ·  Білл Хікс ·  CounterCorp
Пов'язані теми
Реклама ·  Капіталізм ·  Економічні проблеми ·  Лівиця ·  Погонна система виробництва ·  Антиконсюмеристи ·  Соціальні рухи

Антиспожива́цтво або антиконсюмери́зм (англ. anti-consumerism) — суспільно-політичний рух проти прирівнювання особистого щастя зі споживанням і придбанням матеріальних благ.

Уперше в 1915 термін «споживацтво» або «консюмеризм» (від англ. consumerism) з'явився в Оксфордському словнику англійської мови для позначення «пропаганди прав та інтересів споживачів». Проте з 1960 в тому ж словнику термін тлумачиться як: «акцент на заклопотаності придбанням товарів народного споживання».

«Споживацтво» — термін, яким користуються для опису ефектів впливу ринкової економіки на людину. Стурбованість про споживачів породила не лише пожвавлену активність, а також включення навчального предмету «споживацької освіти» в шкільні програми.

Спостерігається зараз і таке явище як антиспоживацька діяльність, пов'язана у своєму засудженні сучасних корпорацій чи організацій, які переслідують винятково економічний інтерес, з екологічним активізмом, боротьбою з глобалізацією, і рухом за захист прав тварин. Один з варіантів цього руху — «післяспоживацтво» або «постконсюмеризм» (від англ. postconsumerism) з головним акцентом на вихід за рамки споживацтва яке ввійшло в звичку[1].

Історія[ред.ред. код]

Антиспоживацький рух зародився в США та інших економічно високорозвинутих країнах, де безцільне споживання стає дедалі більшою проблемою і загрозою їх економічній стабільності. Саме там у силу значного розвитку суспільства споживання поширилися такі проблеми як хвороба оніоманія (психологічна залежність від покупок) та потреблянство (худ. термін в який вкладається поняття епідемії споживання), як похідні від цих проблем поширюється забруднення навколишнього середовища та соціальна нерівність. Після переходу від комуністичної ідеології до капіталізму разом зі споживацтвом колишні радянські республіки (в тому числі й Україна) окрім позитивних перейняли й негативні риси цього виду суспільних відносин.

Протягом останніх років у США спостерігається збільшення кількості книг таких, як от книга Наомі Кляйн «No Logo», і фільмів, як наприклад: «The Corporation» (Корпорація) та «Surplus» (Надлишки) — які популяризують антикорпоративну ідеологію для громадськості.

Джерела руху[ред.ред. код]

Опозиція економічного матеріалізму надходить головним чином із двох джерел: релігії та громадської активності. Деякі релігійні діячі стверджують, що матеріалізм заважає зв'язку між людиною і божественним, або що споживацтво по своїй суті є аморальним способом життя: відомі Франциск Ассизький і Магатма Ґанді стверджували, що духовне натхнення привело їх до простого способу життя. Соціальні активісти вірять, що матеріалізм пов'язаний з війною, жадібністю, аномією, злочинністю, деградацією навколишнього середовища, загальним занепадом суспільства і зростанням невдоволення в ньому. По суті, їх непокоїть те, що матеріалізм не може запропонувати сенс існування для людського буття. Коло критиків споживацтва включає Папу Бенедикта XVI[1], німецького історика Освальда Шпенглера (який сказав, «Життя в Америці є виключно економічним за своєю структурою і йому не вистачає глибини» [2]), і французького письменника Жоржа Дюамеля, який зазначив: «американський матеріалізм — маяк посередності, який загрожував затемненням французькій цивілізації»[2].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Web log. 17 July 2008. http://babs22.wordpress.com/2008/07/17/australia-pope-attacks-consumerism/
  2. а б Stearns, Peter. Consumerism in World History. Routledge