Античний амфітеатр (Херсонес)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Античний амфітеатр в Херсонесі
Схема античного амфітеатру в Херсонесі

Античний амфітеатр в Херсонесі — театр в місті Херсонес Таврійський, який був споруджений в першій половині III століття до н. е.

Історія[ред. | ред. код]

Театр діяв до I століття н. е. За припущеннями археологів та істориків, за римських часів амфітеатр використовувався ще й як цирк, де відбувалися бої гладіаторів. У амфітеатрі могли розміститися 1,5-2 тис. глядачів (за іншими джерелами — до 3,2 тис.), тобто практично всі вільні чоловіки — громадяни тодішнього Херсонесу.

Із запровадженням християнства амфітеатр занепав і з часом був перетворений на каменоломню. Згодом на його місці було споруджено два храми та декілька житлових будинків. Один з храмів був споруджений в VIII—IX століттях й стояв прямо на стіні колишнього театру та проіснував до часу загибелі Херсонесу. Інший храм, знаменитий «Храм із ковчегом», був споруджений в X—XI століттях. Під вівтарем храму в тайнику було знайдено невеликий срібний ковчег VI століття — скриньку, в якій зберігалися загорнені у шовк мощі невідомого святого. У XIV столітті «Храм із ковчегом» загинув під час пожежі.

На початку 21 ст. в античному амфітеатрі часом проходять вистави Національного російського драматичного театру ім. А. В. Луначарського.

Театр і музика в Херсонесі[ред. | ред. код]

В Херсонесі театральні вистави складали частину багатоденного свята на честь Діонісія. На свято до амфітеатру збиралися всі мешканці міста, а перед драматичними змаганнями проводилася церемонія нагородження за особливі заслуги перед містом. [1]

Історики спробували реконструювати репертуар Херсонеського театру. Відомо, що як і в інших полісах, тут ставилися класичні твори відомих грецьких авторів. Проте були й драми місцевих драматургів. Особливий інтерес виявляли до п'єс, дія яких відбувалася в Північному Причорномор'ї. До сьогодні збереглася лише драма Евріпіда «Іфігенія в Тавриді», окрім того відомо про існування драм «Скіфи» Софокла та «Скіфи і таври» Антифана, які не збереглися. Про існування місцевих авторів драм згадується в херсонеському написі римського часу, в якому серед учасників музичних змагань згадуються комедіографи.[2]

У написі римського часу збереглося пряме свідчення про музичні змагання в амфітеатрі Херсонесу. Тож вчені вважають, що театр використовувався не лише для драматичних вистав, але й для концертів. У театрі та на майданах Херсонесу відбувалися танці зі співом в день пам'яті Лакамаха, батька херсонеської героїні Гікії. [3]

У римський час в театрі проходили гладіаторські бої, про це свідчить уламок херсонеського рельєфу, де передано кінцевий момент змагання двох гладіаторів.[4]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія української культури. - Київ: Наукова думка, т. 1, 2001, с. 471.
  2. Історія української культури. - Київ: Наукова думка, т. 1, 2001, с. 471.
  3. Історія української культури. - Київ: Наукова думка, т. 1, 2001, с. 469.
  4. Історія української культури. - Київ: Наукова думка, т. 1, 2001, с. 472.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • «Архитектурные памятники Крыма», Е. Крикун, издательство «Таврия», Симферополь-1977.
  • «Херсонес Таврический. Краткий путеводитель по городищу», «Библекс», Севастополь-2005.