Антокольський Марко Матвійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
'
Mark Antokolsky.jpg
А. М. Антокольський
Дата народження 2 листопада 1843(1843-11-02)
Місце народження Вільно
Дата смерті 9 липня 1902(1902-07-09) (58 років)
Автограф [[Файл:|150px]]

Марко́ Матві́йович Антоко́льський (*2 листопада 1843, Вільно — †9 липня 1902) — російський скульптор-реаліст.

Народився у Вільні в небагатій єврейській родині. Учився у різьбаря по дереву.

З 1862 р. — вільний слухач Академії мистецтв. Під впливом Рєпіна, Кримського і Стасова зближується з передвижниками і створює ряд пластичних образів видатних діячів російської історії.

Глибокою психологічною характеристикою відзначається скульптура «Іван Грозний» (1871), за яку йому було присуджено звання академіка. Монумент, статуя «Петро І» (1872) належить до найкращих творів російської реалістичної скульптури. З 1874 року, у зв'язку з хворобою, Марко Антокольський майже постійно жив в Італії і Франції, де працював над морально-етичними і філософськими темами («Христос перед народом», 1874; «Мефістофель», 1883). Образам людей, які боролися за високі людські ідеали, він часом надавав рис надто пом'якшених, мало не сентиментальних («Сократ», 1875; «Спіноза», 1882). Звернувшись знову до тем російської історії, створив видатні роботи — «Нестор-літописець» (1889), «Єрмак» (1891), де легендарний козак — покоритель Сибіру зображений людиною сміливою, відважною. Серед скульптурних портретів А. — погруддя Тургенєва, Стасова, лікаря С. Боткіна.

Твори Антокольського зберігаються у Третяковській галереї, Російському музеї (Санкт-Петербург), Музеї російського мистецтва (Київ) та ін.

Література[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
  • Марк Матвеевич Антокольский. Его жизнь, творення, письма и статьи. Под ред. В. В. Стасова. СПБ — М., 1905;
  • Варшавский Л. Антокольский Марк Матвеевич. М.—Л., 1944.