Антокольський Павло Григорович
| Антокольський Павло Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Па́вел Григо́рьевич Антоко́льский | ||||
 | ||||
| Народився |
19 червня (1 липня) 1896[1][2] Санкт-Петербург, Російська імперія[1][3] | |||
| Помер |
9 жовтня 1978[2] (82 роки) Москва, СРСР | |||
| Поховання | Востряковський цвинтар | |||
| Країна |
 Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | мовознавець, поет, перекладач, театральний режисер | |||
| Alma mater | Юридичний факультет Московського державного університетуd | |||
| Мова творів | французька і російська[2] | |||
| Жанр | Скетч | |||
| Magnum opus | поема «Син» | |||
| Членство | Спілка письменників СРСР | |||
| Партія | КПРС | |||
| Автограф |
 | |||
| Нагороди |
     | |||
|
| ||||
 Антокольський Павло Григорович у Вікісховищі | ||||
Павло́ Григо́рович Антоко́льський (19 червня (1 липня) 1896, Петербург — 9 жовтня 1978, Москва) — російський поет і перекладач. Член КПРС з 1943. 1914 навчався на юридичному факультеті Московського університету. Був актором, режисером.
Творча діяльність[ред. | ред. код]
Друкувався з 1918, перша збірка «Вірші» (1922). Ранні поезії дещо позначені книжністю, естетством. В 1930-х писав історичні поеми, але основне місце в його творчості посідає відображення радянської дійсності.
Автор талановитої поеми «Син» (1943; Сталінська премія, 1946). Відомі також поеми «Комуністичний маніфест» (1948), «В провулку за Арбатом» (1954).
Поезії Антокольського притаманні піднесенність і глибока філософічність.
Антокольський і Україна[ред. | ред. код]
Переклав твори Тараса Шевченка («Назар Стодоля» — разом із Корнієм Чуковським, «Кавказ»), Лесі Українки («Ізольда Білорука», «В катакомбах»), Миколи Бажана, Леоніда Первомайського та інших.
Тарасові Шевченку присвятив статті «Золотий скарб народу» («Вісті» від 29 листопада 1938), «Дар незвичайної сили» («Соціалістична Харківщина» від 9 березня 1939), а також вірш «Киевский март» (журнал «Радуга», № 3 за 1964 рік).
Виступив 1 серпня 1943 з доповіддю на вечорі в Москві з нагоди 30-річчя від дня смерті Лесі Українки. Опублікував статтю «Леся Украинка» («Литература и искусство» від 31 липня 1943).
Твори Антокольського українською мовою перекладали Микола Бажан, Леонід Первомайський, Сава Голованівський та ін. 1957 у Києві видано «Вибрані поезії» Антокольського в українських перекладах.
Книги[ред. | ред. код]
- Испытание временем: Статьи. — Москва, 1945.
- Избранные сочинения. — Т. 1—2. — Москва, 1956.
- Мастерская. — Москва, 1958.
- Собрание сочинений. — Т. 1—4. — Москва, 1971—1973.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 1.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Антокольский Павел Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 212.
- Білявська О. О. Антокольський Павло Григорович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 71.
- Білявська О. О. Антокольський Павло Григорович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 565.
|
- Народились 1 липня
- Народились 1896
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли 9 жовтня
- Померли 1978
- Померли в Москві
- Поховані на Востряковському кладовищі
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Лауреати Сталінської премії
- Російські поети
- Російські перекладачі
- Українсько-російські перекладачі
- Перекладачі творів Тараса Шевченка
- Перекладачі Лесі Українки
- Перекладачі Майроніса
- Російські перекладачі поезії
- Радянські поети