Антонов Володимир Олександрович
Антонов Володимир Олександрович | |
---|---|
Народження |
14 грудня 1922 Борнуковоd, Тенекаївська сільрадаd, Пильнинський район, Нижньогородська область |
Смерть |
14 вересня 1961 (38 років) Львів, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна |
![]() |
Вид збройних сил |
![]() |
Рід військ |
![]() |
Роки служби | 1941–1946 |
Партія | ВКП(б)[1] |
Звання |
![]() |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Володимир Олександрович Антонов (рос. Владимир Александрович Антонов; 14 грудня 1922, Борнуково — 14 вересня 1961) — радянський льотчик, Герой Радянського Союзу.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 14 грудня 1922 року в селі Борнуковому (тепер Бутурлінськго району Нижньогородської області) в сім'ї селянина. Росіянин. Закінчив сім класів неповної середньої школи в селі Порецькому. Два роки навчався в Сережинському, пізніше Алатирському лісовому технікумі. Закінчив Алатирський аероклуб.
У 1941 році призваний до лав Червоної армії. У 1942 році закінчив Оренбурзьку військово-авіаційну школу пілотів. У боях німецько-радянської війни з жовтня 1942 року. Член ВКП(б) з 1943 року.
До червня 1944 року командир ескадрильї 94-го гвардійського штурмового авіаційного полку 5-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 1-го гвардійського змішаного авіаційного корпусу 17-ї повітряної армії 3-го Українського фронту гвардії лейтенант В. О. Антонов скоїв 150 успішних бойових вильотів на штурмовку укріплень, скупчень живої сили і техніки противника. Особисто збив два ворожих літака. Точними ударами знищив велику кількість ворожих танків, автомашин, гармат та іншої військової техніки; зруйнував багато мостів та переправ, залізничних колій та станцій. Знищив в загальній складності біля батальйону ворожих солдатів і офіцерів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 серпня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії лейтенанту Володимиру Олександровичу Антонову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4 283).
Всього за роки війни капітан В. О. Антонов зробив 225 бойових вильотів на штурмовку і розвідку військ противника.
У 1946 році за станом здоров'я звільнився в запас і став льотчиком санітарної авіації. У 1950 році закінчив школу вищої льотної підготовки та став командиром корабля транспортної авіації. Більше мільйона кілометрів налітав він на внутрішньосоюзних і міжнародних трасах.
Жив у Львові. Помер 14 вересня 1961 року. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.
Нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання та література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. Москва, 1987.
- За Отчизну, свободу и честь! Книга 6. Горький, 1984.
- Тюльников Л. К., Басович Я. И. Герои Советского Союза — горьковчане. Горький, 1981.
|
- Народились 14 грудня
- Народились 1922
- Уродженці Нижньогородської області
- Померли 14 вересня
- Померли 1961
- Померли у Львові
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Капітани авіації (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Олександра Невського
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За оборону Сталінграда»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За взяття Берліна»
- Нагороджені медаллю «За визволення Праги»
- Радянські льотчики Другої світової війни
- Члени КПРС