Антонов Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антонов Володимир Олександрович
Antonov VladAlex.jpg
Народження 14 грудня 1922(1922-12-14)
Борнуковоd, Тенекаївська сільрадаd, Пильнинський район, Нижньогородська область
Смерть 14 вересня 1961(1961-09-14) (38 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання Личаківський цвинтар
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gifштурмова авіація
Роки служби 19411946
Партія ВКП(б)[1]
Звання CCCP air-force Rank kapitan infobox.svg Капітан авіації
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу медаль «Золота Зірка»
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Берліна» медаль «За визволення Праги»

Володимир Олександрович Антонов (рос. Владимир Александрович Антонов; 14 грудня 1922, Борнуково — 14 вересня 1961) — радянський льотчик, Герой Радянського Союзу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14 грудня 1922 року в селі Борнуковому (тепер Бутурлінськго району Нижньогородської області) в сім'ї селянина. Росіянин. Закінчив сім класів неповної середньої школи в селі Порецькому. Два роки навчався в Сережинському, пізніше Алатирському лісовому технікумі. Закінчив Алатирський аероклуб.

У 1941 році призваний до лав Червоної армії. У 1942 році закінчив Оренбурзьку військово-авіаційну школу пілотів. У боях німецько-радянської війни з жовтня 1942 року. Член ВКП(б) з 1943 року.

До червня 1944 року командир ескадрильї 94-го гвардійського штурмового авіаційного полку 5-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 1-го гвардійського змішаного авіаційного корпусу 17-ї повітряної армії 3-го Українського фронту гвардії лейтенант В. О. Антонов скоїв 150 успішних бойових вильотів на штурмовку укріплень, скупчень живої сили і техніки противника. Особисто збив два ворожих літака. Точними ударами знищив велику кількість ворожих танків, автомашин, гармат та іншої військової техніки; зруйнував багато мостів та переправ, залізничних колій та станцій. Знищив в загальній складності біля батальйону ворожих солдатів і офіцерів.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 серпня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії лейтенанту Володимиру Олександровичу Антонову присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4 283).

Всього за роки війни капітан В. О. Антонов зробив 225 бойових вильотів на штурмовку і розвідку військ противника.

У 1946 році за станом здоров'я звільнився в запас і став льотчиком санітарної авіації. У 1950 році закінчив школу вищої льотної підготовки та став командиром корабля транспортної авіації. Більше мільйона кілометрів налітав він на внутрішньосоюзних і міжнародних трасах.

Жив у Львові. Помер 14 вересня 1961 року. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання та література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. Москва, 1987.
  • За Отчизну, свободу и честь! Книга 6. Горький, 1984.
  • Тюльников Л. К., Басович Я. И. Герои Советского Союза — горьковчане. Горький, 1981.