Антонов Віталій Борисович
| Антонов Віталій Борисович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 12 грудня 1962 (61 рік) Стрий, Львівська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна |
| Місце проживання | Во Швейцарія |
| Діяльність | підприємець |
| Alma mater | Факультет фінансів та обліку Західноукраїнського національного університету |
| Науковий ступінь | кандидат економічних наук |
| Нагороди |  |
Віталій Борисович Антонов (нар. 12 грудня 1962, Стрий, Львівська область) — український підприємець, засновник OKKO Group.[1] Кандидат економічних наук.[2]
1 листопада 2018 року Росія запровадила санкції проти Антонова[3].
- У 1970–1978 роках навчався у Стрийській середній школі № 4.
- У 1988 році закінчив з відзнакою Тернопільський фінансово-економічний інститут за спеціальністю «Фінанси та кредит».
- У 2011 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за темою: «Активізація залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України в умовах глобальної конкуренції».
Зі шкільних років Віталій Антонов захоплювався скелелазанням, а пізніше — альпінізмом, тож після закінчення інституту його перші місця праці були пов'язані з цими захопленнями.
У 1988–1990 роках він очолює альпіністсько-туристичний клуб у рідному місті, у 1990–1992 роках працює начальником Львівської обласної рятувальної служби товариства Червоного хреста у Стрию.[4]
З 1992 року Віталій Антонов почав займатися власним бізнесом. Він став директором ПП «Карат», яке здійснювало гуртову торгівлю різними групами товарів. Незабаром однією з його основних спеціалізацій стала торгівля нафтопродуктами. У 1995 році Віталій Антонов стає президентом ВАТ «Галнафтогаз», а у 2001 році — головою наглядової ради ВАТ «Концерн Галнафтогаз»[5] (яку очолював до 2021 року).
У 1999 році Віталій Антонов відкрив першу АЗС під брендом ОККО у Стрию. 2000 року у Львові на вул. Зеленій відкрито перший великий автозаправний комплекс ОККО з магазином, кафе та портальною автомийкою — прообраз сучасного формату АЗК у мережі ОККО[6].
У 2004-2009 роках Віталій Антонов — президент «Універсальної інвестиційної групи».[7]
Від 2006 до 2021[8] року — член Наглядової ради «Концерну Хлібпром».
З 2008 року по 2019 рік — голова Наглядової ради Страхової компанії «Універсальна»[9].
«Продаж своєї частки акцій „Універсальної“ — зважене рішення. За роки роботи на ринку вона набула певної цінності, у тому числі фінансової. Це прозора та стабільна компанія із професійним менеджментом, яка, до речі, одна з небагатьох страхових компаній України, котра щорічно проходить міжнародний аудит. Згідно рейтингу Forinsurer входить до ТОП-10 страхових компаній України та рейтингу фінансової надійності за національною шкалою на рівні uaAA+[10]» — прокоментував продаж своєї частки акцій СК «Універсальна» Віталій Антонов[9].
У 2010–2012 роках Віталія Антонова тричі підряд визнавали найкращим серед керівників компаній нафтогазового сектора у рейтингах Топ-100 найкращих менеджерів України, які укладалися «ІнвестГазетою» та видавництвом «Економіка». У 2011 році він увійшов до трійки найкращих топ-менеджерів у масштабах усієї України, а у 2012-му — визнаний найкращим управлінцем у номінації «Продавець і маркетолог» — за версією згаданого вище видання «Топ-100». За результатами інтернет-голосування на порталі газети «Дело» у 2012 році Віталій Антонов посів третє місце в загальнонаціональному рейтингу «Відповідальний лідер».
У 2013 році він уперше увійшов у сотню найвпливовіших людей держави за версією журналу «Кореспондент», посівши у цьому переліку 66 місце[11].
У 2014 році президент компанії ПАТ «Концерн Галнафтогаз» очолив рейтинг ТОП-10 найкращих управлінців України за версією журналу «Компаньйон». За рейтингом журналу «Фокус», Віталій Антонов увійшов до сотні найвпливовіших українців у 2014 році[12].
У 2015 році Віталій Антонов посів 28 місце в Топ-100 кращих менеджерів України від видання Delo.UA. Крім того, експерти рейтингу визнали його одним з 10 керівників українських бізнесів, що мають найвищу репутацію[13].
У 2018 році традиційний щорічний рейтинг кращих топ-менеджерів України журналу «Фокус» включив Президента «Концерну Галнафтогаз» Віталія Антонова в ТОП-3 в сегменті «Ритейл»[14]. У тому ж році, за результатами рейтингу видання Delo.UA, Віталій Антонов посів перше місце серед кращих СЕО на думку експертів і став 38-м в загальному списку «300 кращих топ-менеджерів України»[15]. У вересні 2018 року увійшов до списку 100 найвпливовіших людей України за версією журналу «Новое время»[16]. У рейтингу інноваційних лідерів, складеному журналом Leadership Journey спільно з консалтинговою компанією Nobles Fortune, президент «Концерну Галнафтогаз» Віталій Антонов посів сьоме місце в рейтингу інноваційних лідерів[17].
У 2019 Віталій Антонов увійшов до щорічного рейтингу журналу «Фокус», ставши одним з кращих менеджерів України в сегменті «Ритейл»[18]. На думку читачів «Новое время. Бизнес» Віталій Антонов увійшов до топ-12 бізнес-колумністів, чиї колонки в 2019 році зібрали найбільшу кількість переглядів.[19] Засновник OKKO Group зайняв третє місце в рейтингу з колонкою «$ 40 мільярдів йдуть повз економіки України. Що з цим робити»[20].
У 2020 році Віталій Антонов увійшов до щорічного рейтингу журналу «Фокус», ставши одним з трьох кращих менеджерів України в сегменті «Ритейл»[21]. В листопаді, за результатами оцінювання експертного журі, редакційної колегії видання та читачів сайту Delo.ua, Віталій Антонов посів першу сходинку серед 10 кращих управлінців-засновників бізнесу. Крім того, сучасний підхід до ведення бізнесу дозволив Віталію Антонову перемогти також у номінації «Візіонер ринку» даного рейтингу.[22]
У травні 2024 року Віталій Антонов увійшов у лістинг «Люди десятиліття», опублікований журналом NV. Список включає 100 українців, які з 2014-го року відігравали ключову роль у розвитку України[23].
У серпні 2024 року Віталій Антонов увійшов до рейтингу 100 співвітчизників і співвітчизниць, які мають найбільший вплив на життя в країні в різних царинах. Рейтинг опублікований журналом NV, а список був сформуваний за допомогою авторитетних експертів і читачів журналу. Зокрема, серед них були експерти із різних сфер – військові, волонтери, бізнесмени, топменеджери, лідери громадської думки, представники культури та журналісти.[24]
21 серпня 2018 року в приміщенні львівського та київського офісів ПАТ «Концерн Галнафтогаз» (мережа АЗС «ОККО») співробітники Служби безпеки України провели обшуки з виїмкою документів і техніки. За словами самого Антонова, його і його компанію «звинувачують у фінансуванні дій, які вчинені з метою повалення конституційного ладу і зміни державних кордонів України», зокрема в фінансування сепаратизму на Сході України[25]. Крім того, СБУ підозрює мережу АЗС «ОККО» в роботі в Криму[26].
25 жовтня 2018 року, в зв'язку з відсутністю складу кримінального злочину, кримінальне провадження, відкрите 17 травня 2018 р. Службою безпеки України за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України, закрито ухвалою прокурора Генеральної прокуратури України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінально-процесуального кодексу України[27].
«Ми працюємо на ринку прозоро, згідно з чинним українським та європейським законодавством, а наша компанія вже більше 15 років проходить щорічний міжнародний аудит. Тому рішення Генеральної прокуратури України про закриття кримінального провадження вважаємо цілком справедливим», — зазначив президент «Концерну Галнафтогаз» Віталій Антонов[28].
Від 1999 року Віталій Антонов був Почесним консулом Литовської Республіки у Львові та Львівській області, а з 2007 року — Генеральним Почесним консулом Литовської Республіки у Львові.[29] У 2021 році Антонов склав свої повноваження. [30][31]
У 1999–2000 роках Віталій Антонов очолював комісію Українського союзу промисловців та підприємців з питань паливно-енергетичного комплексу України.
Починаючи з 2001 року він очолює Українсько-Литовський фонд імені Тараса Шевченка.[32]
На переконання Віталія Антонова досвід Литви при трансформації суспільства від посттоталітарного до вільного й відкритого є особливо цінним для українського національного проекту, адже обидві країни поєднує спільність історії і схожість ментальностей.
У 2008 році Віталій Антонов став одним зі співзасновників Львівської бізнес-школи Українського католицького університету.[33]
У 2009–2010 роках він входив до складу Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів України.
У 2013 році увійшов до складу Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при Міністерстві доходів і зборів України.[34]
У 2016 році Віталій Антонов обраний членом Наглядової ради Львівського національного університету імені Івана Франка.[35]
24 серпня 2019 року, за значний особистий внесок у соціально-економічний розвиток району рішенням Сколівської районної ради № 800 від 08 серпня 2019 р. Віталію Антонову присвоєно звання «Почесний громадянин Сколівського району».[36]
У 2019-2020 роках очолював комітет стратегічних ініціатив, інвестиційної та податкової політики від Федерації роботодавців України.[37][38]
Віталій Антонов є кандидатом у майстри спорту з альпінізму і зі скелелазіння[джерело?].
- Орден «За заслуги» III ступеня[39]
- Литовська урядова нагорода — орден «Зірка тисячоліття Литви»[40]
- Орден «Різдво Христове–2000» Української Православної Церкви МП[джерело?]
- Відзнака Глави Української греко-католицької церкви[джерело?]
- Звання «Почесний громадянин Сколівського району»[36]
Розлучений, має двох доньок (1985 та 1993 року народження) та сина (2003 року народження).
- ↑ OKKO GROUP. okko-group.com.ua. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 30 липня 2019.
- ↑ Науковці України. nbuv.org.ua. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Россия ввела контрсанкции против украинских граждан и компаний. РИА Новости (рос.). 20181101T1529+0300Z. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
- ↑ Антонов Віталій Борисович. lb.ua (рос.). 16 лютого 2017. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- ↑ Наблюдательный совет - OKKO. www.okko.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 липня 2019.
- ↑ Ославський, Богдан (2017). 10 успішних українських брендів. Дискурсус.
- ↑ Антонов Віталій. liga.net (рос.). 7 листопада 2011. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- ↑ "Концерн Хлебпром" прекратил полномочия главы набсовета Натальи Антоновой. Fixygen. Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ а б Fairfax завершив угоду по придбанню Страхової компанії UNIVERSALNA | Блог. universalna.com (рос.). Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
- ↑ forinsurer.com. Рейтинг страховых компаний Украины - ТОП 100 – Фориншурер. forinsurer.com (ru-RU) . Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 11 березня 2020.
- ↑ ТОП-100 журнала Корреспондент. Полный список самых влиятельных людей Украины. korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 23 липня 2019.
- ↑ 100 самых влиятельных украинцев-2014. Полный список. focus.ua (рос.) . Фокус. 26.12.2014. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
- ↑ 100 лучших топ-менеджеров Украины по версии Delo.UA. delo.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
- ↑ Идеальные управители. 33 лучших менеджера 2018 года. focus.ua (рос.) . Фокус. 04.06.2018. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
- ↑ Рейтинг лучших топ-менеджеров Украины. delo.ua (рос.). Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
- ↑ Журнал Новое Время обнародовал рейтинг 100 самых влиятельных людей Украины. nv.ua. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 23 липня 2019.
- ↑ ДЖОУЛИ ДЖОБСА: рейтинг инновационных лидеров (полный список). Leadership Journey (ru-RU) . Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
- ↑ 33 лучших менеджера Украины. Рейтинг Фокуса. focus.ua (рос.) . Фокус. 03.06.2019. Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
- ↑ Топ-12 бізнес-колонок року. nv.ua. Процитовано 11 березня 2020.
- ↑ $40 мільярдів проходять повз економіку України. Що з цим робити. nv.ua. Процитовано 11 березня 2020.
- ↑ Идеальные управители. Фокус представил рейтинг 39 лучших топ-менеджеров 2020 года. ФОКУС (рос.). 15 липня 2020. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ Рейтинг лучших управленцев по версии журнала "ТОП-100. Рейтинги крупнейших". delo.ua (рос.). Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
- ↑ Люди десятиліття. NV назвав 100 українців, що з 2014-го визначають життя в країні та ведуть її вперед. nv.ua (укр.). Процитовано 22 травня 2024.
- ↑ Лідери, можновладці, підприємці. Напередодні Дня незалежності NV представляє рейтинг співвітчизників, що відіграють в країні перші ролі. nv.ua (укр.). Процитовано 5 вересня 2024.
- ↑ СБУ провела обыски в офисах владельца заправок "ОККО" (обновлено). Левый берег. 2018-22-08. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 2018-22-08.
- ↑ СБУ подозревает сеть АЗС «ОККО» в работе в аннексированном Крыму. Крым. Реалии. 2018-22-08. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 2018-22-08.
- ↑ Генпрокуратура закрыла уголовное дело против ОККО. biz.nv.ua. Процитовано 30 липня 2019.
- ↑ Уголовное производство против ОККО закрыто. www.okko.ua. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 23 липня 2019.
- ↑ Почесне консульство Литовської Республіки в Україні у Львові. posolstva.org.ua. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 10 лютого 2021.
- ↑ Почесні консули Литви.
- ↑ Міністерство закордонних справ України - Андрій Мельник вручив екзекватури почесним консулам Литовської Республіки у Львові та Полтаві. mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 22 травня 2023.
- ↑ Туряниця, Інна (2012). Українсько-литовські взаємини у культурно-гуманітарній сфері (українська) . Національний університет Києво-Могилянська Академія: Часопис «Мандрівець». с. 41.
- ↑ Фундатори. LvBS (укр.). Архів оригіналу за 14 червня 2019. Процитовано 30 липня 2019.
- ↑ Утвержден состав Совета по вопросам стимулирования инвестиций и предпринимательской деятельности при Государственной фискальной службе Украины. inventure.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 30 липня 2019.
- ↑ Наглядова рада. Львівський національний університет імені Івана Франка (укр.). Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 30 липня 2019.
- ↑ а б Вручено нагороди «Почесний громадянин Сколівського району». skole-rda.gov.ua (UA) . Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 28 серпня 2019.
- ↑ Facebook (українська) . 05.12.2019. Процитовано 05.12.2019.
- ↑ ІПС ЛІГА:ЗАКОН - система пошуку, аналізу та моніторингу нормативно-правової бази. ips.ligazakon.net. Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ "Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій" м. Київ, 18 серпня 2009 року N 619/2009. Верховна Рада України (українська) . Архів оригіналу за 30 січня 2019.
- ↑ Празднование десятилетия Почетного Генерального консульства Литовской республики во Львове - УНИАН. photo.unian.net (рос.). Процитовано 7 липня 2020.
