Антонюк Валерій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антонюк Валерій Юрійович
Зображення
Основна інформація
Дата народження 11 серпня 1979(1979-08-11) (38 років)
Місце народження Корсунь-Шевченківський район, Черка́ська о́бласть, Українська РСР, СРСР
Професії композитор


Валерій Юрійович Антонюк (нар. 11 серпня 1979, с. Деренковець Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл.) — український композитор, піаніст, мультиінструменталіст, естрадний співак, поет. Син заслуженої артистки України Валентини Антонюк.

Освіта[ред. | ред. код]

Перші уроки композиції отримав у Віталія Кирейка. У 1998 закінчив народний відділ КВДМУ ім. Р. М. Глієра у Володимира Слінченка (сопілка, цимбали), в 2003 — композиторський факультет НМАУ ім. П. І. Чайковського, а в 2008 — творчу асистентуру (клас композиції та оркестрування) у професора, народного артиста України Геннадія Ляшенка. Як піаніст навчався у професора Юрія Глущенка.

Нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат Міжнародного конкурсу ім. С. С. Прокоф'єва «Україна-2000» (на батьківщині композитора). Гран-прі ІІ-го конкурсу «Солоспів» (музика в кіно) VIII-го Київського Міжнародного фестивалю документальних фільмів «Кінолітопис-2009». Міжнародна відзнака в кіномистецтві «Дебют» (2011). Золота медаль ІХ Київського Міжнародного фестивалю документальних фільмів «Кінолітопис-2010». Лауреат Премії ім. Л. М. Ревуцького (2010) за композиторську творчість. Лауреат Премії ім. Б. М. Лятошинського за твір Симфонія № 7 «Маскарад Непобачених Снів» (присвячується невинним жертвам воєн і терору, 2016 рік).

Членство[ред. | ред. код]

Член Національної Спілки композиторів України (2004). Член товариств авторських прав на виконання BMI (США, 2007) та MCPS (Велика Британія, 2008).

Творчий досвід[ред. | ред. код]

Музика Валерія Антонюка неодноразово звучала на міжнародних фестивалях сучасної академічної музики «Контрасти», «Форум музики молодих», «Музичні Прем'єри Сезону», «Київ Музик Фест», а також авторських концертах заслуженої артистки України Валентини Антонюк «Антологія українського солоспіву», де він виступає як композитор і піаніст.

Працює в усіх існуючих музичних жанрах. Володіє різними композиторськими техніками.

Співпрацює з відомими в Україні, та за її межами симфонічними, хоровими, камерними колективами: Національним симфонічним оркестром України (диригенти — Володимир Сіренко, Наталія Пономарчук); Академічним симфонічним оркестром Національної філармонії України (диригент Мирослав Скорик), Заслуженим академічним симфонічним оркестром Національної радіокомпанії України (диригенти — Володимир Шейко, Вікторія Жадько); Державним Академічним Естрадно-симфонічним оркестром України (диригент — Микола Лисенко); Болгарським Фільм Оркестром /The Bulgarian Film Orchestra/ (диригент — Герхард Нархольц); Державним симфонічним оркестром Грузії, відомим також як Georgian Philharmonic Orchestra (диригент Ніколоз Рачвелі), струнним квартетом «Collegium», струнним квартетом «Archi», Камерним хором «Кредо» (диригент — Богдан Пліш); Академічним камерним хором «Хрещатик» (диригент — Павло Струць); Італійським віртуозом бас-кларнетистом Фабріціо Барделлі.

Має професійні студійні записи своїх симфонічних і вокально-симфонічних творів, записаних на фонди Національнії радіокомпанії України. Виступає у прямому ефірі радіоканалу «Культура».

Канадське видавництво Lighthouse Music Publications видає ексклюзивно партитури деяких камерних творів з 2016 року. Американське видавництво Lorenz видає ексклюзивно партитури деяких творів для органа соло з 2015 року. Американське видавництво Alea Publishing & Recording видає ексклюзивно партитури творів для Бас кларнету соло та різних складів кларнетів з 2016 року. Японське видавництво Da Vinci Edition видає ексклюзивно всі симфонії, інструментальні концерти, вокально-симфонічні, хорові, камерні, органні партитури, твори для дітей з 2017 року.

Автор музики до телевізійних українсько-російських художніх фільмів: «Червоний Лотос», «Повзе Змія», Хлібний День"; документального багатосерійного фільму «Чорноморський Флот 1941–1944»; короткометражних фільмів: «Хто Така Таня?», «Вона Називала Його Ідіот» та музичного оформлення Київського Міжнародного фестивалю документальних фільмів «Кінолітопис».

Диски з різножанровою продакшн музикою Валерія Антонюка єксклюзивно видають відомі музичні бібліотеки: Sonoton (Німеччина), Manhattan Production Music (США), Sound Ideas (Канада), Epitome Music (США), Roba Music (Німеччина), Fable Music (Австралія).

Музика Валерія Антонюка, написана на замовлення цих музичних компаній (бібліотек), використовується на всесвітньо відомих телевізійних каналах, таких як ABC, CBS, NBC, BBC, «Відкритий канал» у кабельній ретрансляції програм телевізійної мережі, кабельній мережі, національною асоціацією кабельного телебачення.

Роботи: симфонічна, хорова, камерна, вокально-інструментальна музика, оркестрові мініатюри: всього написано близько 600 творів.

Основні твори[ред. | ред. код]

  • «Истончается Тонкий Тлен» — кантата в шести частинах для змішаного хору на вірші О. Мандельштама - 2001; https://www.youtube.com/watch?v=EXhD2bul7pc
  • «Гламурний Вальс» для симфонічного оркестру - 1996 - 2008; https://soundcloud.com/valeriy-antonyuk/glamor-waltz-for-symphony-orchestra
  • «Тема та шість перетворень» для фортепіанного квінтету - 2000;
  • «Тема і шість варіацій» для фортепіано, 1998-2015;
  • «Стани»;— 7 прелюдій для фортепіано - 1998;
  • «Секвенції» для струнного квартету - 2008;
  • «Наближення літа» для гітари з флейтою - 2006;
  • «Прелюдія, п'ять реінкарнацій і постлюдія» для альта і фортепіано - 2005;
  • Соната для гобоя соло - 2005;
  • «Північне Сяйво» для бас кларнета соло - 2010 ;
  • Соната для віолончелі соло - 2010;
  • «Мозаїка» для 3-х кларнетів (in B, in Es, Basso Clarinetto), фортепіано, скрипки та віолончелі - 2010 - 2018;
  • «Одинадцять дитячих п'єс легкої та середньої складності для фортепіано» - 1997 - 2018;
  • «Десять солоспівів на вірші японських поетів XVI–XVII ст. у перекладі М. Лукаша» для сопрано з фортепіано - 2000;
  • «Теплі пісні на вірші Валентини Антонюк» для сопрано з фортепіано - 2006; https://www.youtube.com/watch?v=2ja15DLIvno
  • «Паралелі»: 5 пісень для сопрано і фортепіано на вірші І. Анненського, 1997-2014;
  • «Омріяна Незбагненність» (для струнного оркестру), 2016; https://soundcloud.com/valeriy-antonyuk/cherished-inscrutability-for-string-orchestra
  • «Відображення Пізньої Осені» для бас-кларнета соло, 2017; https://soundcloud.com/valeriy-antonyuk/the-reflections-of-late-fall-for-bass-clarinet
  • «Блиск» для бас-кларнета соло, 2017; https://soundcloud.com/valeriy-antonyuk/valeriy-antonyuk-brilliance-for-bass-clarinet
  • «Невидимі Образи» для бас кларнета й струнного оркестру, 2017;
  • «Лабіринти Часу» для бас кларнета й фортепіано, 2017;
  • «Сад Райських Птиць» для дуету арф, 2015;
  • «Lento di molto» для альта з фортепіано - 2015;
  • «Своєчасність» для альта з фортепіано - 2015;
  • «Яскраві Спогади» для альта й фортепіано, 2015;
  • «Poco Crescendo» для альта й струнного оркестру, 2017;
  • «Рондо» для струнного дуету (скрипка і віолончель), 2016;
  • «П’ять танців» для струнних інструментів (скрипка, альт, віолончель, контрабас), клавесина й струнного оркестру, 2016;
  • «Бурлеск» для квінтету мідних духових, 2015;
  • «Карнавал» для тріо мідних духових, 2015;
  • «Святкова Полька» для квартету бас кларнетів;
  • «Позитивний Момент» для квінтету духових - 2015;
  • «Проста Мелодія» для квартету бас кларнетів - 2017;
  • «Теплі Відтінки» (для квартету кларнетів), 2016;
  • «Романтичний Момент» для флейти соло - 2014;
  • «Іронічний Момент» для фагота соло - 2014;
  • «Момент Джазу» для кларнета соло - 2014;
  • «Елегія» для гобоя та фортепіано - 2014;
  • «Непочуті Молитви» для скрипки соло - 2017;
  • «12 тональних прелюдій» для органа соло - 2015; https://soundcloud.com/valeriy-antonyuk/12-tonal-preludes-for-organ
  • «Пассакалія Ре мінор» для органа соло - 2015; https://www.mixcloud.com/letozima135/valeriy-antonyuk-passacaglia-in-d-minor-for-organ-solo/
  • «Сцена» для органа соло - 2015; https://www.mixcloud.com/letozima135/valeriy-antonyuk-scene-for-organ-solo/
  • «Фантазія» для органа соло - 2015; https://www.reverbnation.com/valeriyantonyuk/song/29009034-fantasy-for-organ-solo
  • «Молитва» для органа соло - 2015; https://www.reverbnation.com/valeriyantonyuk/song/29008919-prayer-for-organ-solo
  • «Дитячий альбом»: 13 п’єс для фортепіано, 2015;
  • «16 витончених мелодій для дітей» (фортепіано), 2016;
  • «Дитячий альбом»: 15 п’єс для скрипки соло, 2016;
  • «10 Вправ для альта»: дитячий альбом, 2016;
  • «11 маленьких прелюдій для дітей» (віолончель), 2016;
  • «Largo» для віолончелі та фортепіано, 2018;
  • «Allegro» для тріо дерев'яних духових, 2018;
  • Тридцять пісень на власні слова, аранжированих у стилі поп-рок (українською, російською та англійською мовами).

Професійні студійні та концертні записи симфонічної, вокально-симфонічної, хорової та камерної музики В. Антонюка можна послухати он-лайн на російському сайті «Архив Классической Музыки»: http://classic-online.ru/ru/composer/Antonyuk/10292

Партитури В. Антонюка видані ексклюзивно японським видавництвом Da Vinci Edition можна переглянути тут, на офіційній сторінці композитора: https://davinci-edition.com/composer/valeriy-antonyuk/

Інформація про В. Антонюка на сайті музичної бібліотеки Sonoton: https://www.sonoton.com/profile-services/whats-new/more-news-facts/detail/article/valeriy-antonyuk-1.html

Альбоми «Orchestral Drama», «Epic Strings», «Orchestral Action», «Symphonic Metal» написані на замовлення музичної бібліотеки Manhattan Production Music можна послухати он-лайн на сайті бібліотеки, сторінка композитора:http://manhattan.sourceaudio.com/#!explorer?s=valeriy%20antonyuk

Альбоми «Comedy & Cartoon - Comic Cavalcade», «Corporate - Fortune & Fame», «Film Scores - Dangerous & Deadly», написані на замовлення музичної бібліотеки Sound Ideas/Westar Music можна послухати он-лайн на сайті бібліотеки, сторінка композитора: http://westarmusic.sourceaudio.com/#!explorer?s=Valeriy%20Antonyuk&o=relevance&d=a&pg=0&show=5

Пісні українською мовою, та фондові записи вокально-симфонічної музики на вірші В. Стуса, та Ф. Г. Лорки можна послухати он-лайн на сайті (Всеукраїнське координаційне бюро Міжнародної програми «Освіта Дорослих України» за сприяння Інституту освіти ЮНЕСКО): http://ua-ed.narod.ru/News18.htm

Компіляцію симфонічної кіно-музики з відео рядом деяких фільмів можна переглянути на сайті Youtube: http://www.youtube.com/watch?v=KoMaqmH3nbA

Пісні російською мовою можна послухати он-лайн на російському сайті «Rocklab.ru»: http://vgp.rocklab.ru/view/groups/3820.html

Офіційна Facebook сторінка композитора: https://www.facebook.com/composerantonyuk/

Джерела[ред. | ред. код]

Гриценко О. Симфонічні наративи В. Антонюка // Ольга Гриценко / Інтернет-журнал Музика. – 27 квітня 2017 // http://mus.art.co.ua/symfonichni-naratyvy-valeriya-antonyuka/

Інтерв'ю (бесіда) Ірини Куркової з Валерієм Антонюком в газеті «Слово Просвіти», 2012 рік: http://slovoprosvity.org/2012/01/11/валерій-антонюк-висока-музика-нікол/

Інтерв’ю Галини Цимбал з Валерієм Антонюком в газеті «Урядовий Кур’єр», 2014 рік: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/valerij-antonyuk-chomus-dirigenti-ne-praktikuyut-v/

Інтерв’ю Ірини Шестеренко з Валерієм Антонюком в журналі «Музика», 2015 рік: http://music.cultua.media/2816-valerij-antonyuk-najholovnishe-dlya-mene-stvoryty-vlasnyj-styl/

Стаття Наталії Семененко в газеті «День» про прем'єрне виконання симфонії «Гармонія Руху» в рамках фестивалю «Музичні Прем'єри Сезону — 2011»: http://www.day.kiev.ua/208342

  1. Бойченко В. Спів — як молитва // Літературна Україна. — 21. ІІ. 2008.
  2. Войцехівський Б. М. Спадкоємність // Згадуючи батька. — К.: Світлиця, 2009.
  3. Кирейко В. Д. Антологія українського солоспіву // Сільський час. — 19. ІХ. 2004.
  4. Муха А. І. Валерій Антонюк // Композитори України та української діаспори. — К.: Музична Україна, 2004; // Українська музична енциклопедія. — К.: НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2006; // Енциклопедія сучасної України. — Т. 8. — К.,2008.
  5. Прошин В. Дарувало натхнення рідне село // Надросся. — 19. ІІІ. 2010.

6. Антонюк Валерій. Висока музика ніколи не буде масовою // Слово Просвіти. — № 2 (639). 2012.