Антонівка (Луцька міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Антонівка
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Громада Луцька міська громада
Основні дані
Населення 274
Площа 1,4 км²
Густота населення 195,71 осіб/км²
Поштовий індекс 45615[1]
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°43′59″ пн. ш. 25°08′55″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
213 м
Водойми річка Омеляник
Місцева влада
Адреса ради вул. Володимирська, 34, с. Забороль, Луцький р-н, Волинська обл., 45623
Карта
Антонівка. Карта розташування: Україна
Антонівка
Антонівка
Антонівка. Карта розташування: Волинська область
Антонівка
Антонівка
Мапа
Мапа

CMNS: Антонівка у Вікісховищі

Анто́нівка — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 274 осіб.

Центр села Антонівка

Археологічні пам'ятки[ред. | ред. код]

На території села відомо дві пам'ятки археології місцевого значення:

  • Приблизно за 0,5 км на схід від села, на лагідному схилі правого берега річки Омеляник (Омелянівка) (лівосторонній доплив річки Стиру) — поселення ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1 га. З території орного поля В. Коноплею зібрано уламки гончарного посуду. Окремі екземпляри декоровані прямими нарізними борозенками.
Поселення ХІІ-ХІІІ ст. у с. Антонівка. Вид з півночі.

Історія[ред. | ред. код]

Антонівка згадується як село в XIX ст. у Луцькому повіті Торчинській волості з населенням 218 жителів і 26 жилими домами.

До 23 грудня 2016 року село підпорядковувалось до Заборольської сільської ради Луцького району Волинської області.

Нині село належить до Заборольської сільської громади Волинської області.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 292 особи, з яких 145 чоловіків та 147 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 274 особи.[3]

У травні 2020 року парафія села Антонівка вийшла з УПЦ Московського патріархату і перейшла до Православної церкви України[4].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 99,27 %
російська 0,73 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 14 лютого 2020. 
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  4. Три парафії на Волині офіційно увійшли до ПЦУ. Конкурент. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 14 травня 2021. 
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 

Література[ред. | ред. код]

  • Конопля В., Івановський В. Нові пам'ятки археології Надстир'я (Луцький район). — Львів, 1997. — С. 6.
  • Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк : Волинські старожитності, 2010. — С. 176.
  • Кучинко М. М., Охріменко Г. В. Археологічні пам'ятки Волині. — Луцьк : Вежа, 1995. — С. 130.
  • Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 60.

Посилання[ред. | ред. код]