Антоній Завадський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Антоній Завадський ЧСВВ
Протоархимандрит Василіянського Чину Конґреґації Пресвятої Тройці (17191723 і 17241726)
Загальна інформація
Смерть 15 березня 1737(1737-03-15)
м. Холм, нині Польща
Підданство Велике князівство Литовське
Освіта Папська колегія у Вільні
Служіння в церкві
Конфесія Руська унійна церква

Антоній Завадський ЧСВВ (лат. Antonius Zawadzkyj; пом. 15 березня 1737, Холм) — церковний діяч, священик-василіянин, історик ЧСВВ, протоархимандрит Василіянського Чину Конґреґації Пресвятої Тройці в 17191723 і 17241726 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з Підгір'я з православної родини. Після вступу до Василіянського Чину (1689), навчався у Папській колегії у Вільні, де 23 листопада 1691 року здобув бакалаврат, а 3 липня 1693 року став магістром філософії[1]. У Чині займав різні посади. Був вікарієм Битенського монастиря, потім настоятелем у Вітебську. У 1709 році на капітулі в Білій був обраний на пожиттєвого консультора Чину. У 1717 році став секретарем протоархимандрита Максиміана Вітринського. На нараді в Холмі 6 червня 1719 року протоархимандрита Вітринського було позбавлено уряду, а Завадський, як генеральний вікарій перебрав керівництво Чином. На генеральній капітулі в Новогрудку 19-23 вересня 1719 року о. Антоній Завадський був обраний протоархимандритом. Брав участь у Замойському синоді (26 серпня — 17 вересня 1720)[2].

1 березня 1723 року Конгрегація видала декрет про поновлення Вітринського на протоархимандричому уряді і Завадський був усунений, проте вже у вересні наступного року апостольський нунцій у Варшаві Вінченцо Сантіні, скинув Вітринського і поновив Завадського. На генеральній капітулі в Битені 1726 року о. Завадський був обраний консультором Чину і призначений ігуменом Тороканського монастиря і був ним до 1730 року. 8 вересня 1730 року як протоконсультор брав участь у величавій коронації Жировицької ікони Божої Матері. У 1730—1737 роках був ігуменом Битенського монастиря.

Помер 15 березня 1737 року в Холмі[3].

Праці[ред. | ред. код]

У рукописах залишив біографічні нариси василіян:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 164.
  2. Meletius M. Wojnar OSBM. De Protoarchimandrita Basilianorum… — P. 279.
  3. Meletius M. Wojnar OSBM. De Protoarchimandrita Basilianorum… — P. 280.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Meletius M. Wojnar OSBM. De Protoarchimandrita Basilianorum (1617—1804). — Romae 1958. — 298 p. (лат.)
  • Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 p. (англ.)
  • Нарис історіï Василіянського Чину святого Йосафата. — Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1992.

Посилання[ред. | ред. код]