Антоній (Ніколаєвський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоній Ніколаєвський
Єпископ Пензенський і Саранський
15 травня 1881 — 15 квітня 1889
Попередник: Григорій (Медіоланський)
Наступник: Василій (Левітов)
Єпископ Єнісейський і Красноярський
31 березня 1873 — 15 травня 1881
Попередник: Павло (Попов)
Наступник: Ісаакій (Положенський)
Єпископ Старицький,
вікарій Тверської єпархії
19 лютого 1867 — 31 березня 1873
Попередник: Неофіт (Соснін)
Наступник: Антонін (Державін)
 
Альма-матер: Тамбовська духовна семінарія (1833); Санкт-Петербурзька духовна академія (1837)
Діяльність: Ректор Катеринославської духовної семінарії
Ім'я при народженні: Веніамін Ніколаєвський
Прокопій Доброхотов
Народження: 1818(1818)
Добриці, Костромська губернія, Російська імперія
Смерть: 15 квітня 1889(1889-04-15)
Пенза, Російська імперія
Чернецтво: 5 вересня 1851
Єп. хіротонія: 19 лютого 1867

Анто́ній (в миру Веніамін Іванович Ніколаєвський; 1818, село Добриця, Костромська губернія, Російська імперія - 15 квітня 1889 році, Пенза, Російська імперія) — єпископ Російської православної церкви у добу Російської імперії, єпископ Пензенський і Саранський.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1820 році в селі Добриця Костромської губернії в родині диякона.

Після закінчення Костромської духовної семінарії в 1837 році вступив до Санкт-Петербурзької духовної академії.

У 1841 році закінчив повний курс Санкт-Петербурзької духовної академії зі ступенем старшого кандидата богослов'я.

У серпні 1841 року призначений викладачем в Нижегородську духовну семінарію, в якій в різний час викладав: фізику, математику, природну історію, сільське господарство, єврейську і німецьку мову і вчення про богослужбові книги. Крім виконання своїх прямих обов'язків він був помічником інспектора та секретарем правління семінарії.

5 вересня 1851 року пострижений в чернецтво 7 вересня висвячений на ієродиякона, а 7 жовтня - у ієромонаха.

З 1852 року - помічник ректора семінарії, одночасно виконував посаду секретаря і члена семінарського правління.

8 листопада 1855 переведений в Тамбовську духовну семінарію інспектором і викладачем Священного Писання. 10 березня 1857 возведений у сан архімандрита. У 1858 році деякий час був на посаді ректора.

16 травня 1859 року призначений ректором Катеринославської духовної семінарії.

У період ректорсько-викладацької діяльності заслужив славу «ввічливого, ласкавого, однаково хорошого з викладачами та учнями».

19 лютого 1867 хіротонізований на єпископа Старицького, вікарія Тверської єпархії.

З 31 березня 1873 року - єпископ Єнісейський і Красноярський.

Незважаючи на велику протяжність єпархії, єпископ Антоній постійно їздив до найвіддаленіших її кінців, долаючи при цьому великі труднощі. Подорож здійснював і на плотах, і на конях. У кожну поїздку проїжджав до 1500-2000 кілометрів.

Преосвященний Антоній особливо дбав про розвиток серед духовенства місіонерської діяльності для навернення іновірців у православ'я. Одного разу в селі Аскіз, Мінусинського округу Єнісейської губернії він особисто похрестив у річці Аскіз до 3000 іновірців.

Велику увагу преосвященний Антоній приділяв розвитку духовної освіти в єпархії, особисто відвідував семінарії і духовні училища, нагороджував і заохочував найбільш гідних вихованців.

В особистому житті був суворим аскетом, відрізнявся найбільшою поблажливістю, простотою, щирістю, гостинністю, привітністю і їх цілковитою фінансовою і майновою аскезою.

У 1881 році в Красноярську пожежею було знищено до 2000 будинків і різних будівель. Преосвященний Антоній очолив комітет з надання допомоги постраждалим, причому допомога надавалася всім незалежно від віросповідання. Їм було роздано до 60 тис. руб. відповідно до дійсних потреб потерпілих. Один зі співробітників єпископа Антонія по комітету писав:

«Якщо погорільці задоволені більш-менш справедливо, то, після Бога, вони повинні дякувати владиці Антонію. Це був воістину служитель Бога, що мислив і діяв безсторонньо».

15 травня 1881 переведений на Пензенську кафедру.

Помер 15 квітня 1889 року в Пензі.

Посилання[ред. | ред. код]