Антоній Рудольф Фляйшль
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Антоній Рудольф Фляйшль | |
|---|---|
| Народження |
1862 Вшеруби |
| Смерть | 8 квітня 1921 |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
 Антоній Рудольф Фляйшль у Вікісховищі | |
Антоній Рудольф Фляйшль (нім. Antoni Rudolf Fleischl, 1862, Вшеруби — 8 квітня 1921, Відень) — архітектор.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1862 року в єврейській родині в містечку Вшеруби (нині — округ Домажліце, Чехія). Навчався в місті Плзень. Пізніше закінчив Німецький технічний інститут у Празі, здобув спеціальність інженера-архітектора. Працював будівельним інспектором у Львові[1]. 1890 року став членом Політехнічного товариства[2]. Заснував у Львові будівельну фірму. Помер 8 квітня 1921 року та похований на Центральному цвинтарі у Відні[1].
- Роботи
- Житловий будинок на вулиці Шолома-Алейхема, 12 у Львові (1899—1900)[3]. Споруджений спільно з Маврицієм Галлем[4].
- Фасади будинку на вулиці Коновальця, 6 у Львові (1903—1904)[5].
- Керівництво спорудженням пасажу Гартенбергів між кам'яницями на вулицях Незалежності, Галицькою та Сотника Мартинця в Івано-Франківську. Проєкт бюро Фельнера і Гельмера від 1903 року, спорудження тривало протягом червня-грудня 1904. Під керівництвом Фляйшля будівництво провадили Карел Боублік і Ян Томаш Кудельський[6].
- Перебудова синагоги «Осе Тов» на вулиці Банківській, 6 у Львові, 1909 рік. Муровані склепіння було замінено новим пласким перекриттям на металевих фермах. Синагога не збереглася[7]
- Керівництво спорудженням будинку страхової компанії Assicurazioni Generale di Trieste на вулиці Коперника, 3 у Львові. Проєкт фірми Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського від 1910 року[8].
- Військова пральня у Львові[1].
- Казарми у Львові[1].
- Урядові споруди у Львові (не з'ясовано — які саме)[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Houra F. Dějiny Židů ve Všerubech // Die Juden und Judengemeinden Böhmens in Vergangenheit und Gegenwart I. — Jüdischer Buch- und Kunst-Verlag, Brünn-Prag, 1934. — S. 456. (чеськ.)
- ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie (1877—1927) / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 90.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 411.
- ↑ Mowa d-ra Emila Byka, prezesa Zboru izraelickiego — wygłoszona przy poświęceniu nowego gmachu lwowskiej Gminy izraelskiej, na dniu 26 października b. r. // Słowo Polskie. — 30 października 1899. — № 258. — S. 8. (пол.)
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 434.
- ↑ Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Skleniarz, 2008. — S. 288. — ISBN 978-83-89273-52-9. (пол.)
- ↑ Бойко О. Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 128—129, 131. — ISBN 966-8849-30-2.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 300. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
