Антоніо Бустаманте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антоніо Бустаманте
Antonio Sanchez de Bustamante about 1922.jpg
Народився 13 квітня 1865(1865-04-13)
Гавана
Помер 24 серпня 1951(1951-08-24) (86 років)
Гавана
Громадянство Куба
Діяльність Суддя і професор університету[d]
Alma mater Мадридський університет

Санчес де Бустаманте-і-Сірвен Антоніо (ісп. Antonio Sanchez Bustamante y Sirven; 13 квітня 1865(18650413), Гавана, Куба — 24 серпня 1951, Гавана) — відомий юрист-міжнародник, професор Гаванського університету, сенатор Куби.

Сім'я[ред.ред. код]

Батько Антоніо Бустаманте, Хуан Мануель Санчес де Бустаманте-і-Гарсія дель Барріо (Juan Manuel Sanchez de Bustamante y Garcia del Barrio), був лікарем в Гавані і професором описової анатомії в університеті Гавани.

У 1885 році Бустаманте одружився з Ізабелою Пулідо Пагес (Isabel Pulido Pages). У них було троє синів: Густаво і Антоніо Артуро Санчес де Бустаманте Пулідо (Gustavo, Arturo y Antonio Sánchez de Bustamante Pulido), обидва були адвокатами, а третій син, Даріо (Dario), помер будучи студентом юридичного факультету. Один з онуків Бустаманте, Антоніо Санчес де Бустаманте Монторо (Antonio Sánchez de Bustamante Montoro), також був адвокатом і професором філософії права в Університеті Гавани.

Навчання[ред.ред. код]

Санчес де Бустаманте завершив свою початкову і середню освіту в Коледжі-де-Белен (Colegio de Belen) в Гавані, і вищу — в інституті Кардинал Сіснерос (Cardenal Cisneros) в Мадриді.

Бустаманте розпочав вивчати право в Центральному університеті Мадрида, в той час, як його батько служив сенатором в іспанських кортесів. Бустаманте повернувся на Кубу і завершив свою ступінь ліценціата цивільного та канонічного права в Університеті Гавани в 1884 році. Через рік він завершив докторську дисертацію про історичну еволюцію Державної ради (el Consejo de Estado), і отримав ступінь доктора в Університеті Гавани.

Трудова діяльність[ред.ред. код]

З 1913 по 1923 рік Бустаманте був деканом Гаванської асоціації адвокатів (Havana Bar Association). Перебуваючи на цій посаді він організував І Національну юридичну конференцію в грудні 1916 року. Конференція була скликана для перегляду і оновлення правової системи Куби.

Бустаманте був першим президентом Національної академії мистецтв та літератури (Academia Nacional de Artes y Letras). Він також був одним з членів-засновників Кубинської академії іспанської мови (Academia Cubana de la Lengua Española). З 1942 року до своєї смерті він був президентом цієї академії. Бустаманте був також засновником і президентом Кубинської асоціації міжнародного права (Asociación Cubana de Derecho Internacional).

1908 року став членом Постійного арбітражного суду у Гаазі (Permanent Court of Arbitration). Обійняв 1921 року посаду судді Міжнародного постійного суду (Corte Permanente de Justicia Internacional), який було утворено під егідою Ліги Націй і був переобраний в 1930 році на другий термін, який повинен був закінчитися у 1942 році.

Кодекс Бустаманте[ред.ред. код]

Бустаманте є автором однієї з найбільш значних регіональних кодифікацій міжнародного приватного права — «Кодекса Бустаманте» (Código de Bustamante), який був схвалений більшістю держав Латинської Америки на VI Міжнародній конференції в Гавані 20 лютого 1928 р.

Цей кодекс складався з 437 статей, що утворюють вступний розділ та чотири книги:

І — про міжнародне цивільне право,
ІІ — про міжнародне торгове право,
ІІІ — про міжнародне кримінальне право,
IV — про міжнародний процес.

Цей кодекс був ратифікований Болівією, Бразилією, Венесуелою, Гаїті, Гватемалою, Гондурасом, Домініканською Республікою, Коста-Рикою, Кубою, Мексикою, Нікарагуа, Панамою, Перу, Сальвадором і Еквадором; в інших американських державах, в тому числі в США, застосовується в судах, як допоміжне джерело права.

Інші публікації[ред.ред. код]

Антоніо Бустаманте був редактором Гаванського «Журналу міжнародного права», автором регіональних кодифікацій «Бустаманте кодекс», «Про публічний порядок у міжнародному приватному праві» (1893), «Про Панамський канал і міжнародне право» (1895) «Про початок автономії в міжнародному приватному праві» (1914), «Про постійну палату міжнародного правосуддя» (1923 і 1925), «Про міжнародне повітряне право» (1945).

Література[ред.ред. код]

  • Большая советская энциклопедия, главный редактор С. Ч. Вавилов, Второе издание, том 6;
  • Большая энциклопедия в 62 томах, том 7, Москва «Терра» 2006;
  • New York Times; Dr. de Bustamante, Noted Jurist, Dead; 26 August 1951, Page 77;
  • http://www.britannica.com/EBchecked/media/9125;
  • Дахно І. І., Історія держави і права: навчальний посібник-довідник для студентів вищих навчальних закладів, 2006.
Куба Це незавершена стаття про особу Куби.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Куба Це незавершена стаття про кубинського політика.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.