Антоніо Гісланцоні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антоніо Гісланцоні
Antonio Ghislanzoni.jpg
Народився 25 листопада 1824(1824-11-25)[1][2]
Лекко
Помер 16 липня 1893(1893-07-16)[1][2] (68 років)
Каприно-Бергамаско
Громадянство/підданство Королівство Італія
Діяльність лібретист[d], журналіст, поет, письменник і письменник-фантаст[d]
Конфесія атеїзм

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Антоніо Гісланцоні (італ. Antonio Ghislanzoni; нар. 25 листопада 1824, Лекко — пом. 16 липня 1893, Бергамо) — італійський прозаїк, журналіст і лібретист, найбільш відомий як автор лібретто опери Джузеппе Верді «Аїда» (1870).

Був вигнаний з гімназії за погану поведінку, потім учився на медичному факультеті університету в Павії, але курсу не закінчив. Деякий час співав на оперній сцені. В 1848 р. під впливом Джузеппе Мадзіні видавав в Мілані газету, що пропагувала республіканські ідеї, потім був змушений емігрувати до Швейцарії, в подальшому був заарештований в Римі. В 1850-ті рр., повернувшись до Мілану, змінив напрямок журналістської активності в сторону музики, очолював видання Italia musicale та, в 18661871 рр., Gazzetta musicale di Milano. Із середини 1860-х рр. повністю переключився на письменництво. Опублікувавши ряд романів, з котрих найбільш відомий роман, що описує театральне життя — роман «Артисти театру» (італ. Gli artisti da teatro; 1865). Написав близько 85 оперних лібретто — окрім «Аїди», найбільш відомі друга редакція лібретто опери Верді «Сила долі» (1869), «Едме» Альфредо Каталані (1866) та «Литовці» Амількаре Понк'єллі (1874).


Також Гісланцоні є автором фантастичної повісті «Абракадабра - історія майбутнього (1864-65)» (Abrakadabra - storia dell'avvenire)(1884). Цей твір та інші оповідання гумористичної фантастики роблять його одним з перших авторів італійських письменників-фантастів. Повысть починається з цікавої історії-прологу, яка насправді являє собою вигаданий розповідь про рішення Гісланцоні написати книгу. Таким чином, простий факт, що Гісланцоні - лібретист «Аїди» - написав науково-фантастичний роман, в Мілані в 1982 році саме по собі нереально. Додайте до цього моторошні передбачення ("в той час - я кажу про 1977 - Європейський Союз був доконаним фактом"), зокрема наявність фантастичної стімпанк-машини і уявні романтичні реалії майбутнього.

Джерела[ред.ред. код]

Примiтки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  2. а б Record #119310082, Record #1030114390 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
італійська література Це незавершена стаття про італійського письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.