Антоніо Лопес де Санта-Анна
| Антоніо Лопес де Санта-Анна | |
|---|---|
ісп. Antonio de Padua María Severino López de Santa Anna y Pérez de Lebrón  | |
 | |
| Президент Мексики | |
| 16 травня 1833 — 9 серпня 1855 (з перервами; займав посаду 11 разів) | |
| Народився | 21 лютого 1794 Халапа, Іспанська імперія |
| Помер | 21 червня 1876 (82 роки) Мехіко, Мексика |
| Відомий як | політик, офіцер, військовослужбовець |
| Країна | .svg){kind=small} Мексика Нова Іспанія |
| Політична партія | Ліберальна партіяd |
| У шлюбі з | Inés García de López de Santa Annad |
| Діти | Manuel López de Santa Annad |
| Звання | генерал |
| Нагороди |  |
| Підпис |  |
Антоніо Лопес де Санта-Анна, також відомий як Санта-Анна (повне ім'я, ісп. Antonio de Padua María Severino López de Santa Anna y Pérez de Lebrón), (нар. 21 лютого 1794 — пом. 21 червня 1876) — мексиканський політичний лідер, генерал, який значно вплинув на ранній мексиканський уряд, починаючи від участі у війні за незалежність від Іспанії, а потім займаючи президентську посаду одинадцять разів протягом своєї сорокарічної кар'єри.
У 1836 році, коли представники колоністів із США проголосили незалежність Техасу, очолив військову операцію проти сепаратистів, але потрапив у пастку і опинився в полоні. Санта-Анна змушений був підписати угоду про визнання самостійності Техасу. Нову державу одразу визнали і США. Натомість парламент Мексики угоду розірвав, позбавив президента посади і вигнав з країни[1].
Невдовзі Санта-Анні дозволили повернутися, бо почалася так звана Тістечкова війна з Францією. У сутичці біля Веракруса він був поранений картечним пострілом у руку та ногу. Частину ноги довелося ампутувати. Кінцівку урочисто поховали[2].
Після замирення з Парижем Санта-Анну знову обрали президентом. Проте вже невдовзі проти влади Мехіко повстали кілька областей, зокрема Юкатан. Санта-Анна втратив владу і втік, побоюючись за своє життя. У січні 1845 року він був затриманий групою індіанців у Хіко, переданий владі і ув'язнений. Йому зберегли життя, але довелося виїхати на Кубу.
Коли в 1846 році розпочалася війна із США, Санта-Анна отримав дозвіл повернутися, щоб очолити оборону країни. Він знову захопив президентську владу, але зазнав поразки на полі бою. Американські війська захопили Веракрус і з боями дійшли до Мехіко. Санта-Анна чергове втік з країни.
У 1848 році, вже без його участі, був укладений мирний договір, за яким Мексика відмовилася на користь США від північних областей, зокрема Техасу, Каліфорнії і Нью-Мексико.
В 1853 році консерватори знову запросили Санта-Анну до влади. Проте на посаді він звідзначився тим, що продав США територію площею 77 700 км² за 10 мільйонів доларів та проголосив себе довічним диктатором з титулом «його ясновеличності»[3].
У 1854 році в місті Аютла спалахнуло повстання проти його влади, яке очолив місцевий губернатор. За лічені місяці рух переріс в революцію. Повстанців підтримали селяни, ремісники, міська голота, дрібна і середня буржуазія. Вже наступного року диктатура Санта-Анни була повалена[4].
Сам він знову вирушив на Кубу. Все майно колишнього президента було конфісковане.
Після Куби він жив у США та Колумбії.
Скориставшись загальною амністією, 1874 року повернувся на батьківщину. На той час він був вже калікою і майже втратив зір через катаракту.
Помер у Мехіко у злиднях[5].
| Попередник | Початок терміну | Закінчення терміну | Наступник |
|---|---|---|---|
| Валентин Гомес Фаріас | 16 травня 1833 | 3 червня 1833 | Валентин Гомес Фаріас |
| 18 червня 1833 | 5 липня 1833 | ||
| 27 жовтня 1833 | 15 грудня 1833 | ||
| 24 квітня 1834 | 27 січня 1835 | Мігель Барраган[en] | |
| Анастасіо Бустаманте[en] | 20 березня 1839 | 10 липня 1839 | Ніколас Браво Руеда[en] |
| Франсиско Хав'єр Ечеверрія[en] | 10 жовтня 1841 | 26 жовтня 1842 | |
| Ніколас Браво Руеда | 4 березня 1843 | 4 жовтня 1843 | Валентин Каналісо[en] |
| Валентин Каналісо | 4 червня 1844 | 12 вересня 1844 | Хосе Хоакін де Еррера |
| Валентин Гомес Фаріас | 21 березня 1847 | 2 квітня 1847 | Педро Марія де Анайя[en] |
| Педро Марія де Анайя | 20 травня 1847 | 15 вересня 1847 | Мануель де ла Пенья-і-Пенья[en] |
| Мануель Марія Ломбардіні[en] | 20 квітня 1853 | 9 серпня 1855 | Мартін Каррера[en] |
Молоді роки![Хуан Кордеро[en]. Портрет Марії Долорес де Тости, другої дружини Санта-Анни.](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/12/Juan_Cordero_-_Portrait_of_Do%C3%B1a_Dolores_Tosta_de_Santa_Anna_-_Google_Art_Project.jpg/250px-Juan_Cordero_-_Portrait_of_Do%C3%B1a_Dolores_Tosta_de_Santa_Anna_-_Google_Art_Project.jpg?utm_source=uk.wikipedia.org&utm_campaign=parser&utm_content=thumbnail)
Хуан Кордеро[en]. Портрет Марії Долорес де Тости, другої дружини Санта-Анни.
1847 рік
![Хуан Кордеро[en]. Портрет Марії Долорес де Тости, другої дружини Санта-Анни.](https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Juan_Cordero_-_Portrait_of_Doña_Dolores_Tosta_de_Santa_Anna_-_Google_Art_Project.jpg)
- ↑ Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2022, с. 177
- ↑ Suchlicki J. Mexico: from Montezuma to the fall of the PRI. — 2. — Dulles, VA: Brassey's Inc, 2001, с.69
- ↑ Scheina R. Santa Anna: A Curse Upon Mexico. — 1. — Dulles, VA: Brassey's Inc, 2003, c.62
- ↑ Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2022, с. 227
- ↑ Fowler W. Santa Anna of Mexico. — Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 2007, с.229
- Санта-Анна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Антоніо Лопес де Санта-Анна [Архівовано 13 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Антоніо Лопес де Санта-Анна [Архівовано 13 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Війна в Мексиці [Архівовано 26 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
 |
Це незавершена стаття про Мексику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |