Антоніо Маура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніо Маура
ісп. Antonio Maura Montaner
Antonio Maura, de Kaulak (cropped) b.jpg
Голова Ради міністрів Іспанії
5 грудня 1903 — 16 грудня 1904 року
Монарх: Альфонс XIII
Попередник: Раймундо Фернандес Вільяверде
Наступник: Марсело Аскаррага Палмеро
25 січня 1907 — 21 жовтня 1909 року
Попередник: Антоніо Гонсалес де Агілар-і-Корреа
Наступник: Сехізмундо Морет
22 березня — 9 листопада 1918 року
Попередник: Мануель Гарсія Прієто
Наступник: Мануель Гарсія Прієто
15 квітня — 20 липня 1919 року
Попередник: Альваро де Фігероа-і-Торрес
Наступник: Хоакін Санчес де Тока Кальво
14 серпня 1921 — 8 березня 1922 року
Попередник: Мануель Альєндесаласар
Наступник: Хосе Санчес-Герра
 
Партія: Liberal-Conservative Party[d] і Ліберальна партія[d]
Освіта: Мадридський університет Комплутенсе
Народження: 2 травня 1853(1853-05-02)[1][2][3]
Пальма, Іспанія[4]
Смерть: 13 грудня 1925(1925-12-13)[1][2] (72 роки)
Торрелодонес, Мадрид, Іспанія
Громадянство: Іспанія
Батько: Bartolomé Maura y Gelabert[d]
Мати: Margarita Montaner Llampayes[d]
У шлюбі з: Constancia Gamazo[d]
Діти: Gabriel Maura Gamazo[d], Miguel Maura[d], Honorio Maura Gamazo[d], Constancia Maura Gamazo[d] і Susana Maura Gamazo[d]
Автограф: Firma de Antonio Maura.svg
Нагороди:
Орден Золотого руна Grand Cross of the Order of the Tower and Sword

Медіафайли у Вікісховищі?

Антоніо Маура-і-Монтанер (кат. Antoni Maura i Montaner; 2 травня 1853, Пальма, о. Мальорка — 13 грудня 1925, Торрелодонес, поблизу Мадрида) — іспанський державний діяч, адвокат.

Кар'єра[ред. | ред. код]

1881 року був обраний депутатом кортесів від Ліберальної партії, втім 1901 перейшов до Консервативної партії та згодом став її лідером. У 18921895 роках обіймав посаду міністра колоній, 1897 року — міністра юстиції, 1903 — міністра внутрішніх справ. У 1903–04, 1907—1909, 1918, 1919, 1921–22 роках очолював уряд.

Прагнучи зупинити за допомогою політичних маневрів зростання революційного робітничого руху, заснував у 1902 році Інститут соціальних реформ. У 1909 році придушив повстання в Барселоні (відоме як «Трагічний тиждень»). Виступив проти затвердження в Іспанії диктатури Мігеля Прімо де Рівери в 1923 році, оскільки залишався прихильником конституційної монархії.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]