Антоніо Олінто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніо Олінто
Antônio Olinto

Parana Municip AntonioOlinto.svg
Антоніо Олінто на карті штату Парана.
Антоніо Олінто на карті штату Парана.
Основні дані
25°59′09″ пд. ш. 50°11′49″ зх. д. / 25.98583° пд. ш. 50.19694° зх. д. / -25.98583; -50.19694Координати: 25°59′09″ пд. ш. 50°11′49″ зх. д. / 25.98583° пд. ш. 50.19694° зх. д. / -25.98583; -50.19694
Країна Бразилія Бразилія
Регіон Парана

Межує з

— сусідні нас. пункти
São Mateus do Sul[d] і Mafra[d] ?
Засновано 1895
Площа 469,755 км²
Населення 7351
· густота 15 осіб/км²
· ІЛР 0,711
Висота НРМ 802 м
Телефонний код (+55) 42
Часовий пояс UTC−3
GeoNames 6322674
OSM r297675  ·R
муніципалітет Бразилії 4101309
Мапа
Антоніо Олінто. Карта розташування: Бразилія
Антоніо Олінто
Антоніо Олінто
Антоніо Олінто (Бразилія)


Антоніо Олінто у Вікісховищі?

Антоніо́ Олі́нто (порт. Antônio Olinto) — місто на півдні бразильського штату Парана. Населення 7,73 тисячі осіб (2000), з них третина — українці. Площа 465 км². Значний осередок українців у Бразилії.

Історія заснування[ред. | ред. код]

Засновано 1895 у рамках урядової програми заселення Бразилії. Від 1960-х рр. — місто. 1896 в Антоніо Олінто прибуло 2022 слов’ян, серед них 350 українських родин із Тернопільщини та 40 польських — переважно одружені селяни, що придбали земельні ділянки від 10 до 25 акрів.

У 1920 році тут проживало 420 українських родин, у 1950-х роках - 230 родин, з околицями - 310 родин. [1]

Життя української громади[ред. | ред. код]

Українські поселенці тривалий час зберігали свої етнічні особливості і фактично до середини 20 століття мало асимілювалися. Українська родина жила за давніми звичаями, зберігала патріархальний характер, із чітко визначеними ролями поміж членами сім’ї — залежно від віку та статі. Кількість дітей на родину становила 8,4, а після 1950 — 7,1. Велику роль у житті українських родин Антоніо Олінто відігравала й відіграє релігія та церква. Місцеві парохи УГКЦ мають значний вплив на світогляд українців Антоніо Олінто, розвиток їхніх громадських та культурних інституцій. Так, І. Михальчук (парох в Антоніо Олінто упродовж 1910-1950) був визнаним авторитетом і суворим наставником, що контролював релігійні, виховні й соціальні організації українців — товариство "Просвіта", сільсько-господарські кооперативи, шкільне товариство тощо. Українська громада Антоніо Олінто має дерев’яну церкву Непорочного Зачаття з образом покровительки храму, вишитим дорогоцінними коралами, що їх пожертвували парафіяни. Церква нині є в переліку туристичних об’єктів штату. Щорічно третьої неділі листопада в Антоніо Олінто відбувається Марійська проща, яка збирає багато віруючих з усієї Бразилії (приїздить до 20 тисяч прочан). Чимало дівчат та хлопців присвячують своє життя релігії, працюючи в Інституті катехиток святого Серця Ісуса, служебницях Непорочної Діви Марії, Чині святого Василія Великого. Більшість українців Антоніо Олінто займається сільським господарством, вирощує квасолю, кукурудзу, жінки й дівчата займаються вишиванням і писанкарством.

Література[ред. | ред. код]

  • Andreazza Maria Luiza. Paraíso das delícias: um estudo da imigração ucraniana 1895-1995. Curitiba, 1999;
  • Boruszenko O. Os ucranianos. 2 ed. Curitiba, 1995. Vol. 22, № 108.
  • М.-Л. Андреаза Енциклопедія сучасної України. — Т. 1. — Київ, 2001., стор. 576

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.