Антоніо Ферранте Ґонзаґа
Антоніо Ферранте Ґонзаґа | |
---|---|
Народився |
9 грудня 1687[1] Гуасталла, Провінція Реджо-Емілія, Емілія-Романья |
Помер |
16 квітня 1729[1] (41 рік) Гуасталла, Провінція Реджо-Емілія, Емілія-Романья |
Титул | герцог[2] |
Посада | Список королів Італії |
Рід | Гонзага (рід) |
Батько | Vincenzo Gonzaga, Duke of Guastallad |
Мати | Maria Vittoria Gonzagad |
Брати, сестри | Eleonora Luisa Gonzagad, Marie-Isabelle de Guastallad і Джузеппе Марія Ґонзаґа |
Антоніо Ферранте Ґонзаґа (італ. Antonio Ferrante Gonzaga; 9 грудня 1687 — 16 квітня 1729) — 5-й герцог Гуасталли в 1714—1729 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з династії Гуастальських Гонзага. Старший син Вінченцо Гонзага, герцога Гуасталли, і його другої дружини Марії Вітторії Гонзага. Народився 1687 року в Гуасталлі. Спроба долучитися до бойових дій під час війни за іспанську спадщину довела про відсутність у нього військового хисту. У 1714 році після смерті батька успадкував герцогство. Виявив нелюдимість й недовірливість, що ймовірно було наслідком поверхневої освіти, природного каліцтва (він кульгав) та стресу, внаслідок окупації герцогства французами у 1702—1706 роках. Приховував усе під брутальним характером. Найбільше полюбляв полювання.
Він був заручений з Марією Кароліною Собеською, онукою Яна III Собеського, короля Речі Посполитої, але та відмовилася. Тому одружився з Маргаритою Чезаріні. Невдовзі запідозрив молодшого брата Джузеппе у змові, тому наказав того схопити та вивезти за межі герцогства, де тримав в ув'язненні.
1725 року помирає дружина. 1726 року встановив дипломатичні відносини з Російською імперією, звернувшись листом до імператриці Катерини I. 23 лютого 1727 року в Дармштадті пошлюбив Теодору, доньку принца Філіпа Гессен-Дармштадтського.
1729 року Антоніо Ферранте живцем згорів у результаті нещасного випадку: прийшовши з полювання як зазвичай намастив тіло спиртом та підійшов до каміна, внаслідок чого в момент спалахнув. Владу успадкував його молодший брат Джузеппе Марія Ґонзаґа.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Brown, Clifford M.; Delmarcel, Guy; Lorenzoni, Anna Maria; Brown (1996). Tapestries for the Courts of Federico II, Ercole, and Ferrante Gonzaga, 1522-63. New York: College Art Association. p. 62
- Hatton, Ragnhild Marie; Oresko, Robert; Gibbs, G. C.; Scott, Lecturer in Modern History H. M.; Scott, H. M. (1997). Royal and Republican Sovereignty in Early Modern Europe: Essays in Memory of Ragnhild Hatton . Cambridge: Cambridge University Press. p. 153. ISBN 9780521419109
|