Антоніо де Белліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антоніо де Белліс
Antonio de Bellis
При народженні Antonio de Bellis
Народження 1616(1616)
Неаполь
Смерть 1656(1656)
  Неаполь,Італія
Національність італієць
Жанр релігійні композиції
Діяльність художник
Напрямок караваджизм
Роки творчості 1636-1655
Вплив Караваджо, Массімо Станціоне
Твори Релігійні картини, портрети

Антоніо де Белліс у Вікісховищі?


Антоніо де Белліс(англ. Antonio de Bellis бл. 1616 - 1656 ) - італійський художник доби бароко. Представник наполітанської школи, караваджист.


Життєпис[ред.ред. код]

Багато сторінок з життя художника залишились невідомими. Антоніо де Белліс працював в Неаполі в другій третині сімнадцятого століття. Поряд з Хосе де Рібера, Массімо Станціоне, Бернардо Кавалліно вважається майстром, що працював в стилістиці караваджизму.

Творча манера митця коливала між вимогами римського академізму 17 століття та реалістичними настановами демократичної гілки італійського бароко, уособленими в творах Караваджо. Серед найбільш значущих творів художника - цикл картин зі сценами життя Святого Карло Борромео, що зберігається в церкві Сан-Карло алле Мортеле в місті Неаполь. Мав значні впливи художньої манери Бернардо Кавалліно, але був менш самостійний, ніж Хосе де Рібера чи Массімо Станціоне.

Вибрані твори[ред.ред. код]

«Вивільнення з в'язниці апостола Петра», Галерея Вітфілд, Лондон
  • «Вивільнення з в'язниці апостола Петра», Галерея Вітфілд, Лондон
  • Святий Себастьян», Музей красних мистецтв, Орлеан
  • «Відпочинок Святої Родини на шляху до Єгипту », приватн. збірка
  • «Відпочинок на шляху до Єгипту», Галерея Вітфілд, Лондон
  • «Свята Ірина рятує Святого Себастьяна»
  • «Дочка фараона находить немовля Мойсея», Національна галерея, Лондон
  • Цикл «Сцени з життя Карло Борромео», Неаполь

Джерела[ред.ред. код]

  • Achille della Ragione - Le quattro stanze dell'arte: Giordano, Preti, Stanzione, De Bellis. Naploi. 2008.
  • Clovis Whitfield, ed. (1982). '"Painting in Naples from Caravaggio to Giordano". Royal Academy of Arts. pp. 149–150.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]