Антоніу Лобу Антуніш
| Антоніу Лобу Антуніш | |
|---|---|
| порт. António Lobo Antunes | |
.jpg) | |
| Народився | 1 вересня 1942[1][2][3]  Лісабон[4] |
| Помер | 5 березня 2026[5] (83 роки) Лісабон[5] |
| Країна | .svg){kind=small} Португалія[6] |
| Діяльність | лікар, письменник, літописець |
| Alma mater | Лісабонський університет |
| Знання мов | португальська[7][8] |
| Мова творів | португальська |
| Magnum opus | Q6172461?, The Inquisitors' Manuald, Fado Alexandrinod, Q15714740?, Warning to the Crocodilesd і The Land at the End of the Worldd |
| Батько | João Alfredo Lobo Antunesd |
| Брати, сестри | João Lobo Antunesd, Manuel Lobo Antunesd і Nuno Lobo Antunesd |
| Учасник | Колоніальна війна Португалії |
| Нагороди | |
| Сайт: antonioloboantunes.pt | |
 Антоніу Лобу Антуніш у Вікісховищі | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
Антоніу Лобу Антуніш (порт. António Lobo Antunes; 1 вересня 1942, Лісабон — 5 березня 2026, там само) — португальський письменник, лікар-психіатр.
Народився Антоніу Лобу Антуніш 1 вересня 1942 року у Лісабоні. Навчався у Лісабонському університеті, де отримав диплом лікаря-психіатра. Служив військовим лікарем у Анголі. Повернувся до Португалії з Африки у 1973 році.
Ангольська війна за незалежність була основною темою багатьох його романів.
Працював у Німеччині та Бельгії.
Був названий претендентом на отримання Нобелівської премії з літератури[9].
Помер 5 березня 2026 року у віці 83 років[10].
- Memória de Elefante (1979)
- Os Cus de Judas (1979)
- Conhecimento do Inferno (1980)
- Explicação dos Pássaros (1981)
- Fado Alexandrino (1983)
- Auto dos Danados (1985)
- As Naus (1988)
- Tratado das Paixões da Alma (1990)
- A Ordem Natural das Coisas (1992)
- A Morte de Carlos Gardel (1994)
- O Manual dos Inquisidores (1996)
- O Esplendor de Portugal (1997)
- Exortação aos Crocodilos (1999)
- Não Entres Tão Depressa Nessa Noite Escura (2000)
- Que Farei Quando Tudo Arde? (2001)
- Boa Tarde às Coisas Aqui em Baixo (2003)
- Eu Hei-de Amar uma Pedra (2004)
- Ontem Não te vi em Babilónia (2006)
- O Meu Nome é Legião (2007)
- O Arquipélago da Insónia (2008)
- Que Cavalos São Aqueles Que Fazem Sombra no Mar? (2009)
- Sôbolos Rios Que Vão (2010)
- Comissão das Lágrimas (2011)
- Não é Meia-Noite quem quer (2012)
- Caminha Como Numa Casa em Chamas (2014)
- Da Natureza dos Deuses (2015)
- Para Aquela que Está Sentada no Escuro à Minha Espera (2016)
- 2014 р. — International Nonino Prize
- 2008 р. — FIL Award
- 2007 р. — премія Камоенса (порт. Camões Prize)
- 2005 р. — Jerusalem Prize
- 2000 р. — Austrian State Prize for European Literature
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118845489 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б L’écrivain portugais Antonio Lobo Antunes est mort — 2026.
- ↑ Prêmio Camões de Literatura
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 вересня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ferreira, Catarina (5 березня 2026). Morreu o escritor António Lobo Antunes. Jornal de Notícias (порт.). Процитовано 5 березня 2026.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антоніу Лобу Антуніш
- António Lobo Antunes, офіційний сайт
- Biography from the Berlin International Literature Festival [Архівовано 2 березня 2017 у Wayback Machine.]
Категорії:
- Народились 1 вересня
- Народились 1942
- Уродженці Лісабона
- Померли 5 березня
- Померли 2026
- Померли в Лісабоні
- Випускники Лісабонського університету
- Командори Ордена мистецтв та літератури
- Кавалери Великого Хреста ордена Сантьяго (Португалія)
- Кавалери Великого хреста португальського ордена Свободи
- Лауреати Єрусалимської премії
- Лауреати Австрійської державної премії з європейської літератури
- Португальські письменники
- Письменники XX століття
- Письменники XXI століття