Антоніу де Олівейра Салазар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антоніу де Олівейра Салазар
António de Oliveira Salazar
Антоніу де Олівейра СалазарAntónio de Oliveira Salazar

Час на посаді:
5 липня 1932 — 25 вересня 1968
Попередник Кошта Олівейра
(прем'єр-міністр Португалії)
Наступник Марселу Каетану
(прем'єр-міністр Португалії)

Час на посаді:
18 квітня 1951 — 21 липня 1951
Попередник Ошкар Кармона
(президент Португалії)
Наступник Кравейру Лопеш
(президент Португалії)

Народився 28 квітня 1889(1889-04-28)
Вімейру, Санта-Комба-Дау, Португалія
Помер 27 липня 1970(1970-07-27) (81 рік)
Лісабон, Португалія
Національність Португалець
Політична партія Національна єдність
Дружина одруженим не був
Релігія Католик

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Антоніу де Олівейра Салазар (порт. António de Oliveira Salazar; *28 квітня 1889, Санта-Комба-Дау — †27 липня 1970, Лісабон) — португальський державний і політичний діяч, вчений-економіст. Диктатор Португалії у 19321968 роках. 1951 року від 18 квітня до 21 липня виконував обов'язки президента Республіки (після смерті Антоніу Ошкара Кармони до обрання на цю посаду Франсішку Кравейру Лопеша).

За його правління Португалія стала членом ООН[1].

Життєпис та політична діяльність[ред.ред. код]

Спочатку був професором політекономії в Коїмбрському університеті.

Від 1928 до 1932 — міністр фінансів.

1930 року заснував партію Національний Союз.

1932 року призначений прем'єр-міністром. Більшість істориків характеризують його правління як диктатуру. У 1933 році запровадив у Португалії нову конституцію, яка давала йому практично необмежені права, встановлюючи авторитарний режим у країні, що розглядався деякими політичними діячами як режим «фашистського типу».

У період Другої світової війни дотримувався політики середнього шляху. Хоча він був диктатором і підтримував націоналістичну Іспанію, відряджаючи туди допомогу в період боротьби з республіканцями, на відміну від Франсіско Франко, він ніколи не ставав до угоди з нацистами.

З моменту захоплення Індією португальських міст у 1961 році і до самої смерті Салазара імперія залишалася постійним джерелом нещасть для Португалії, особливо колоніальні війни в Африці.

У 1968 році стан здоров'я Салазара було серйозно підірвано інсультом, спровокованим падінням зі стільця, і 27 вересня президент Португалії Америку Томаш відсторонив його від державних справ.

Салазар помер 27 липня 1970 року, але режим, очолюваний вірним «коїмбрівцем» Марселу Каетану, протримався ще чотири роки. Похований у рідному селі Вімейру, муніципалітет Санта-Комба-Дау.

За життя вважався замкнутою та жорсткою людиною, у нього було мало друзів. Ніколи не був одружений.

У 1974 році Нова держава припинила існування після чергової спроби перевороту, цього разу успішної. Жителі Лісабона зустрічали путчістів квітами, і переворот увійшов в історію як «Революція гвоздик», після якої Португалія взяла курс на європейську інтеграцію. Не зважаючи на це він був визнаний найвидатнішим португальцем за всю історію Португалії.

Примітки[ред.ред. код]

  1. 14 грудня 1955

Джерела[ред.ред. код]

  • Українська радянська енциклопедія / АН УРСР; голов. ред. М. П. Бажан Т. 9: Маяк-Нахічевань.— К. : Гол. ред. УРЕ, 1962.— С. 555.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Попередник: Президенти Португалії
1951
Наступник:
Ошкар Кармона
1926—1951
Кравейру Лопеш
1951—1958
Попередник: Прем'єр-міністри Португалії
1932—1968
Наступник:
Кошта Олівейра
1930—1932
Марселу Каетану
1968—1974