Антон Волбрук
| Антон Волбрук | |
|---|---|
| англ. Anton Walbrook | |
 | |
| Ім'я при народженні | Адольф Антон Вільгельм Вольбрюк |
| Дата народження | 19 листопада 1896 |
| Місце народження | Відень, Австро-Угорщина |
| Дата смерті | 9 серпня 1967 (70 років) |
| Місце смерті | Гаратсгаузен[de], Баварія, ФРН |
| Поховання | St John-at-Hampsteadd |
| Національність | єврей |
| Громадянство |
 Австрія |
| Професія | актор |
| Alma mater | Академія драматичного мистецтва Ернста Бушаd |
| Роки активності | 1915 — 1966 |
| IMDb | ID 0906932 |
 Антон Волбрук у Вікісховищі | |
Анто́н Во́лбрук (англ. Anton Walbrook, справжні ім'я та прізвище — Адо́льф Анто́н Вільге́льм Во́льбрюк (нім. Adolf Anton Wilhelm Wohlbrück); 19 листопада 1896, Відень, Австро-Угорщина (нині Австрія) — 9 серпня 1967, Гаратсгаузен[de], Баварія, ФРН) — австрійський актор; з 1937 року жив і працював у Великій Британії. Спеціалізувався на ролях благородних іноземців.
Біографія[ред. | ред. код]
Предки Волбрука були циркачами. Сценічній майстерності він навчався у Макса Рейнгардта. У кіно з 1922 року. У 1930-і роки уславився як завойовник жіночих сердець завдяки ролям у німецьких фільмах «Віктор і Вікторія» (1933) з Ренатою Мюллер і «Маскарад» (1934) з Ольгою Чеховою.
У 1936 році Антон Волбрук прийняв запрошення приїхати до Голлівуду для дознімання матеріалу до стрічки «Михайло Строгов», яку планувалося адаптувати для американської аудиторії. Бувши гомосексуалом, в Третій Рейх вирішив не повертатися. Його запрошували на ролі іноземців — принца Альберта у двох фільмах 1936 і 1937 років, чоловіка-злочинця в першій версії «Газового світла» (1939) та ін.
У 1940-і роки Волбрук стає постійним учасником кінопроєктів «Лучників» — Майкла Павелла і Емерика Прессбургера. До числа його найкращих ролей належать німецький офіцер Тео в «Життя і смерті полковника Блімпа» (1943) і балетний імпресаріо Борис Лермонтов у «Червоних черевичках» (1948).
Перш ніж оголосити про завершення кінокар'єри в 1957 році, Антон Волбрук знявся в двох знаменитих стрічках Макса Офюльса — «Карусель» (1950) і «Лола Монтес» (1955).
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1915 | ф | Маріонетки | Marionetten | інспектор манежу |
| 1931 | ф | Сальто-мортале | Salto Mortale | Роббі |
| 1932 | ф | Гордість третьої роти | Der Stolz der 3. Kompanie | принц Віллібальд |
| 1932 | ф | Троє з Стемпенстелле | Drei von der Stempelstelle | Макс Біндер, безробітний |
| 1932 | ф | П'ять проклятих джентльменів | Die fünf verfluchten Gentlemen | Петерсен |
| 1932 | ф | Мелодія любові | Melodie der Liebe | капельмейтер |
| 1932 | ф | Крихітка | Baby | лорд Сесіль |
| 1933 | ф | Війна вальсів | Walzerkrieg | Йоганн Штраус |
| 1933 | ф | Віктор і Вікторія | Viktor und Viktoria | Роберт |
| 1934 | ф | Жорж і Жоржетта | Georges et Georgette | Роберт |
| 1934 | ф | Маскарад | Maskerade | Гайденк |
| 1934 | ф | Жінка, яка знає, чого вона хоче | Eine Frau, die weiß, was sie will | Аксель Бассе |
| 1934 | ф | Англійське весілля | Die englische Heirat | Ворвік Брент |
| 1935 | ф | Регіна | Regine | Френк Рейнольд, інженер |
| 1935 | ф | Циганський барон | Zigeunerbaron | Sandor Barinkay |
| 1935 | ф | Я був Джеком Мортімером | Ich war Jack Mortimer | Фердинанд «Фред» Спонер, будапештський таксист |
| 1935 | ф | Празький студент | Der Student von Prag | Болдвін |
| 1936 | ф | Кур'єр царя | Der Kurier des Zaren | лейтенант Михайло Строгов |
| 1936 | ф | Михайло Строгов | Michel Strogoff | Михайло Строгов |
| 1936 | ф | Витівки | Allotria | Філіп |
| 1936 | ф | Порт Артур | Port Arthur | Борис Раневський |
| 1937 | ф | Солдат і леді | The Soldier and the Lady | Михайло Строгов |
| 1937 | ф | Вікторія Велика | Victoria the Great | принц Альберт |
| 1937 | ф | Щур | The Rat | Жан Бушерон, «Щур» |
| 1938 | ф | Шістдесят славетних років | Sixty Glorious Years | принц Альберт |
| 1940 | ф | Газове світло | Gaslight | Поль Маллен |
| 1941 | ф | Небезпечне місячне світло | Dangerous Moonlight | Стефан «Стів» Радецький |
| 1941 | ф | 49-а паралель | 49th Parallel | Петер |
| 1943 | ф | Життя і смерть полковника Блімпа | The Life and Death of Colonel Blimp | Тео Кретчмар-Шульдорф |
| 1945 | ф | Чоловік з Марокко | The Man from Morocco | Карел Лангер |
| 1948 | ф | Червоні черевички | The Red Shoes | Борис Лермонтов |
| 1949 | ф | Пікова дама | The Queen of Spades | капітан Герман Суворін |
| 1950 | ф | Карусель | La ronde | ведучий гри |
| 1950 | ф | Король на ніч | König für eine Nacht | граф Лершенбах |
| 1951 | ф | Відень танцює | Wiener Walzer | Йоганн Штраус (батько) |
| 1953 | ф | Справа Мауриціуса | L'affaire Maurizius | Грегуар Варемм |
| 1955 | ф | О… Розалінда!! | Oh... Rosalinda!! | доктор Фальке |
| 1955 | ф | Лола Монтес | Lola Montès | Людвиг I (король Баварії) |
| 1957 | ф | Свята Жанна | Saint Joan | Кошон, єпископ Бове |
| 1958 | ф | Я звинувачую | I Accuse! | майор Естерхазі |
| 1960 | тф | Венера у світлі | Venus im Licht | герцог Альтаїр |
| 1962 | тф | Лора | Laura | Вальдо Лідекер |
| 1966 | ф | Роберт і Елізабет | Robert und Elisabeth |
Визнання[ред. | ред. код]
| Нагороди та номінації Антона Волбрука[1] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Національна рада кінокритиків США | |||
| 1942 | Найкраща акторська гра | 49-а паралель | Перемога |
| Німецька кінопремія | |||
| 1967 | Почесна нагорода (За видатний особистий внесок у німецький кінематограф протягом багатьох років) | Перемога | |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нагороди та номінації Антона Волбрука на сайті IMDb (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антон Волбрук |
- Антон Волбрук на сайті Filmportal.de(нім.)(англ.)
