Сенченко Антон Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Антон Сенченко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сенченко Антон Григорович
Senchenko.jpg
АнтонСенченко
Народився 1898
Помер 1937
Діяльність письменник

Антон Григорович Сенченко (*1898 (1898) − †1937) — очільник Спілки радянських письменників України (квітень 1935[1] — листопад 1936).[2] Жертва сталінського терору[3]

Життєпис[ред. | ред. код]

Працював директором КІНГу 21.04.1930 — 16.10.1930.[4] За іншими даними з 1 жовтня 1930 по 24 лютого 1931.

У постанові секретаріату ЦК КП(б)У від 27 лютого 1936 р. засуджувалася доповідь голови спілки радянських письменників України А. Сенченка, в якій він «всупереч існуючим вказівкам КП(б)У без будь-якої політичної доцільності та потреби, характеризуючи творчість П. Г. Тичини, відзначив минулі коливання та сумніви поета». Щоб надалі такого не було, представники владних структур наказали письменникам «на кожний від'їзд з Києва одержувати дозвіл від ЦК КП(б)У».[5]

Після такого виступу голови спілки радянських письменників України на всесоюзному пленумі його взаємостосунки з Павлом Тичиною ще більш загострилися. 5 листопада 1936 Антона Сенченка було звільнено з поста голови СРПУ. Надалі політбюро ЦК КП(б)У вирішило скасувати саму посаду голови і затвердило колегіальне управління в складі С. Л. Червоного, І. К. Микитенка, О. Є. Корнійчука, П.І Панча, І. У. Кириленка.[5]

А. Сенченко був також знятий з посади редактора журналу «Радянська література».[5]

Примітки[ред. | ред. код]