Антропов Олексій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антропов Олексій Петрович
рос. Антропов Алексей Петрович
Antropov Self.jpg
Самопортрет Антропова
Народження 14 (25) березня 1716(1716-03-25)
Санкт-Петербург, Московія
Смерть 12 (23) червня 1795(1795-06-23) (79 років)
  Санкт-Петербург, Російська імперія
Національність росіянин
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Жанр портрет, побутова картина, релігійний образ
Діяльність художник
Напрямок реалізм
Роки творчості 1739—1794
Твори портрети, побутова картина, релігійний образ

Антропов Олексій Петрович у Вікісховищі?

Олексі́й Петро́вич Антро́пов (рос. Алексей Петрович Антропов, *14 (25) березня 1716(17160325), Санкт-Петербург, Московія — 12 (23) червня 1795, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський митець-портретист, автор монументального розпису, академік Імператорської Академії мистецтв.

Життєпис[ред. | ред. код]

З 1739 його вчителями стали француз Луї Каравак, а згодом А. Матвєєв, М. Захаров та І. Вишняков. В складі команди Вишнякова він виконав чимало монументально-декоративного розпису у стилістиці західного бароко: у Зимовому палаці (1744—1745) та Літньому (1748), Царскосільскому (1749) й інших палацах, а у 1750 працював в Оперному домі, де писав декорації під керівництвом італійських майстрів Джузеппе Валеріані та Антоніо Перезинотті.

Пензлю майстра належать ікони «Тайна Вечеря» (оцінюється у суму майже 2 млн доларів), «Благовіщення», «Успіння Богородиці» та «Апостол Андрій Первозванний» що були виконані у Києві в 1752 в збудованій згідно з проектом Бартоломео Растреллі архітектором І. Мічуріним Андріївській церкві.

Писав також і державні парадні портрети за старими зразками, відшліфовуючи живописне мистецтво. Серед них декілька схожих між собою портретів імператриці Єлизавети Петрівни (1753—1755). Високою оцінкою праці Антропова стало запрошення у кінці 1755 у Москву для розпису за ескізами П. Градиці та С. Горяїнова плафонів у Головинському палаці, де часто гостювала сама імператриця.

Твори[ред. | ред. код]

До найкращих творів належать «Портрет А. М. Ізмайлової» (1754, Третьяковська галерея), «Портрет М. А. Румянцевої» (1764, Російський музей). Вони приваблюють реалістичною правдивістю і досконалістю характеристики. У парадному портреті Петра III (1762, Російський музей) виразно й правдиво передав зовнішність імператора — невеличну, маловиразну. Перебуваючи в Києві, зазнав впливу українського мистецтва. «Портрет отамана Ф. І. Краснощокова» (1761, Російський музей) має багато спільних рис з українським портретом 18 століття, з так званою «парсуною».

Твори Антропова є важливою ланкою в розвитку російського портрета.

Портрети пензля Антропова[ред. | ред. код]

Портрети царських особ[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антропов Олексій Петрович

Див. також[ред. | ред. код]