Антропоморфізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антропоморфізоване зображення Білого кролика у Алісі в країні чудес. Гарно ілюструє не лише зовнішні атрибутики, як одяг, та аксесуари, так і розуміння таких складних понять як час, та можливість запізнитися

Антропоморфі́зм (грец. ανθρωπος — людина, грец. μορφή — вигляд, форма) — уподібнення будь-чого до людини або перенесення її фізичних та інтелектуальних властивостей на тварин, рослини, речі та явища навколишнього світу. До антроморфізму належить як висвітлення тварин з людськими мотиваціями, емоціями, цілями та намірами, так і зображення міфологічних істот, як боги, з людською зовнішністю, волоссям, нігтями тощо.[1]

Антропоморфізм властивий донауковому світогляду людей; він лежить в основі майже всіх релігій, що уявляють богів у людській подобі. Так, в уявленні людей античності боги були переважно цілком людиноподібними істотами, наділеними відносно нечисленними надприродними якостями: вічним життям, молодістю, мали особливе місце «проживання», особливий режим харчування, вміли змінювати подобу та ін.

Антропоморфізм був ґрунтом для стародавньої поезії і народної творчості в цілому. Риси антропоморфізму проявляються в образному мисленні, в сучасному мистецтві й літературі, наприклад в байках, в казках, де часто різним тваринам і речам приписуються людські властивості.

До відомих антропоморфних агентів сучасності можна привести:

Історія[ред.ред. код]

Вперше термін антропоморфізм використав давньогрецький філософ Ксенофан, що жив у VI-V столітті до н.е. Ксенофан помітив, що мешканці описують місцевих богів схожими по кольору шкіри та обличчю на себе: грецькі боги мали світлу шкіру, тоді як африканські — темну.[3]

У комп'ютерних іграх[ред.ред. код]

Антропоморфні істоти використовують у комп'ютерній грі Night in the Woods, головною героїнею якої є чорна кішка на ім'я Мей Боровськи.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Epley, Nicholas; Waytz, Adam; Cacioppo, John T. (2007-10-01). On seeing human: a three-factor theory of anthropomorphism. Psychological Review 114 (4). с. 864–886. ISSN 0033-295X. PMID 17907867. doi:10.1037/0033-295X.114.4.864. 
  2. Liz W. Faber (2013). From Star Trek to Siri: (Dis)Embodied Gender and the Acousmatic Computer in Science Fiction Film and Television. Dissertations. Paper 731. 
  3. Waytz, Adam; Epley, Nicholas; Cacioppo, John T. (2010-03-02). Social Cognition Unbound. Current Directions in Psychological Science (en) 19 (1). с. 58–62. PMC PMC4020342. PMID 24839358. doi:10.1177/0963721409359302. 


Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.