Антуан Анрі Беккерель

Антуан Анрі Беккерель
фр. Antoine Henri Becquerel
Ім'я при народженні	фр. Antoine Henri Becquerel
Народився	15 грудня 1852(1852-12-15)[…] Париж, Франція
Помер	25 серпня 1908(1908-08-25)[…] (55 років) Ле-Круазік
Поховання	manoir de Pen Castel[d]
Громадянство (підданство)	Франція
Діяльність	фізик, інженер, викладач університету, фізик-ядерник, хімік
Alma mater	Політехнічна школа Національна школа мостів і шляхів
Сфера інтересів	фізика, хімія
Заклад	Національна консерваторія мистецтв і ремесел Політехнічна школа Національний музей натуральної історії
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	бакалавр наук (1877) і доктор наук (1888)
Відомі учні	Марія Кюрі
Член	Лондонське королівське товариство, Société Philomathique de Paris[d], Французька академія наук, Національна академія деї Лінчеї, Прусська академія наук, Національна академія наук США і Американське філософське товариство
Відомий завдяки:	один з першовідкривачів радіоактивності
Рід	Q3064938?
Батько	Edmond Becquerel[d]
Діти	Jean Becquerel[d]
Нагороди	Нобелівська премія з фізики (1903)
Автограф
Антуан Анрі Беккерель на Вікісховищі

Антуан Анрі Бе́ккерель (фр. Antoine Henri Becquerel) (нар. 15 грудня 1852 — пом. 25 серпня 1908) — французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики та один з першовідкривачів радіоактивності.

Ранні роки

Беккерель народився в Парижі в сім'ї вчених, яка, рахуючи його самого, його сина, батька — Александра Едмона, діда — Антуана Сезара, дала чотири покоління учених. Він здобув наукову освіту в Політехнічній школі (X1872) й інженерну освіту в Національній школі мостів і шляхів (фр. École Nationale des Ponts et Chaussées) (1874). У 1874 р. Беккерель одружився з Люсі Жамен, яка народила йому сина Жана і померла від пологів (1878). Беккерель одружився з Луїзою Дезіре Лор'є у 1890 р. У 1889-му став членом Французької академії наук.

Наукова праця

Зображення фотопластини Беккереля, яка була засвічена випромінюванням солей урану. Ясно видно тінь металевого мальтійського хреста, поміщеного між пластинкою і сіллю урану.

В 1892 р. Беккерель став третьою людиною з їх сім'ї, яка очолила кафедру фізики в Національному музеї натуральної історії (фр. Muséum national d'histoire naturelle). У 1894 р. він став головним інженером в управлінні мостів і доріг.

У 1896 р. Беккерель випадково відкрив радіоактивність під час робіт по дослідженню фосфоресценції в солях урану. Досліджуючи роботу Рентгена, він загорнув флюоресціюючий матеріал — уранілсульфат калію в непрозорий матеріал разом з фотопластинами, з тим, щоб приготуватися до експерименту, що вимагає яскравого сонячного світла. Проте ще до здійснення експерименту Беккерель виявив, що фотопластини були повністю засвічені. Це відкриття спонукало Беккереля до дослідження спонтанного випускання ядерного випромінювання (докладніше див. Дослід радіоактивності Антуаном Анрі Беккерелем).

У 1903 р. він отримав спільно з П'єром і Марією Кюрі Нобелівську премію з фізики «На знак визнання його видатних заслуг, що виразилися у відкритті мимовільної радіоактивності».

Останні роки

Помер у віці 55 років у Ле-Круазік (Бретань).

На його честь названа одиниця радіоактивності в системі одиниць СІ — бекерель (Bq). Також один кратер на Місяці, один кратер на Марсі і один астероїд названі на його честь.

Посилання

• Біографія на сайті нобелівського комітету (англ.)
• Коротка біографія (англ.)