Антуан Анрі Беккерель
Антуан Анрі Бе́ккерель (фр. Antoine Henri Becquerel; 15 грудня 1852 — 25 серпня 1908) — французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики та один із першовідкривачів радіоактивності.
Беккерель народився в Парижі в сім'ї науковців, яка, рахуючи його самого, його сина, батька — Александра Едмона, діда — Антуана Сезара, дала чотири покоління науковців. Він здобув наукову освіту в Політехнічній школі (X1872) й інженерну освіту в Національній школі мостів та доріг (1874). У 1874 році Беккерель одружився з Люсі Жамен, яка народила від нього сина Жана і померла під час пологів (1878). У 1890 році Беккерель одружився з Луїзою Дезіре Лор'є. У 1889-му став членом Французької академії наук.
У 1892 році Беккерель став третьою людиною зі своєї сім'ї, яка очолила кафедру фізики в Національному музеї природознавства. У 1894 році він став головним інженером в управлінні мостів і доріг.
У 1896 році Беккерель випадково відкрив радіоактивність під час робіт із дослідження фосфоресценції в солях урану. Досліджуючи роботу Вільгельма Конрада Рентгена, він, готуючись до експерименту, що вимагає яскравого сонячного світла, загорнув флюоресціюючий матеріал — уранілсульфат калію — у непрозорий матеріал разом із фотопластинами. Проте ще до здійснення експерименту Беккерель виявив, що фотопластини були повністю засвічені. Це відкриття спонукало Беккереля до дослідження спонтанного випускання ядерного випромінювання
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Дослід радіоактивності Антуаном Анрі Беккерелем.
У 1903 році він спільно з П'єром і Марією Кюрі отримав Нобелівську премію з фізики «На знак визнання його видатних заслуг, що виразилися у відкритті мимовільної радіоактивності»[11].
У 1900 році Беккерель вимірював властивості бета-частинок і зрозумів, що вони мають ті ж характеристики, що й електрони високої швидкості, що залишають ядро[12]. У 1901 році Беккерель зробив відкриття, що радіоактивність може бути використана на користь медицини. Генрі зробив це відкриття, коли залишив у кишені жилета шматочок радію і помітив, що опікся. Це відкриття призвело до розвитку променевої терапії, яку зараз використовують для лікування раку[13].
Після відкриття радіоактивності Беккерель прожив недовго і помер 25 серпня 1908 року у віці 55 років у французькому місті Ле-Круазік[12]. Його смерть сталася за невідомих причин, але повідомлялося, що «у нього виникли серйозні опіки на шкірі, ймовірно, від поводження з радіоактивними матеріалами»[14].
На честь Антуана Анрі Беккереля названо:
Через різні вимоги українського правопису щодо написання власних і загальних назв іноземного походження виникає розбіжність у написанні імені вченого й утвореної від нього назви одиниці вимірювання. Згідно з § 128 чинного українського правопису, у власних назвах подвоєння приголосних слід зберігати (п. 3), а в загальних ні (п. 1)[20]. Через це коректне написання прізвища вченого — Беккерель (з подвоєнням), а утвореної від нього одиниці вимірювання — бекерель (без подвоєння).
- 1 2 Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Antoine Henri Becquerel — ministère de la Culture.
- ↑ Беккерель Антуан Анри // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- 1 2 https://www.famousscientists.org/henri-becquerel/
- ↑ Badash L. Encyclopædia Britannica
- ↑ RKDartists
- ↑ Французька академія наук — 1666.
- 1 2 NNDB — 2002.
- ↑ (unspecified title) — doi:10.5281/ZENODO.18315206
- 1 2 А. Рабинович Беккерель // Барыкова — Бессалько — 1927. — Т. 5.
- ↑ Nobel Prize in Physics 1903. NobelPrize.org (амер.). Процитовано 23 червня 2026.
- 1 2 Becquerel, Henri. Hawley's Condensed Chemical Dictionary. John Wiley & Sons, Inc. 15 березня 2007. ISBN 0-470-11473-8. Процитовано 29 квітня 2020.
- ↑ THE NOBEL PRIZE FOR MEDICINE, 1902. The Lancet. Т. 161, № 4141. 1903–01. с. 122. doi:10.1016/s0140-6736(00)50471-1. ISSN 0140-6736. Процитовано 29 квітня 2020.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Becquerel, Henri; Curie, Marie (6 лютого 2018). Discovery of Radioactivity and Radium. A Century of X-rays and Radioactivity in Medicine. CRC Press. с. 10—19. ISBN 978-1-315-13627-1.
- ↑ Бекерель. ВУЕ (укр.). Процитовано 23 червня 2026.
- ↑ IAU Minor Planet Center. www.minorplanetcenter.net. Процитовано 23 червня 2026.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- ↑ Planetary Names. planetarynames.wr.usgs.gov. Процитовано 23 червня 2026.
- ↑ Planetary Names. planetarynames.wr.usgs.gov. Процитовано 23 червня 2026.
- ↑ https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/Pravopys.2019/ukr.pravopys-2019.pdf
- Біографія на сайті нобелівського комітету [Архівовано 29 серпня 2004 у Wayback Machine.] (англ.)
- Коротка біографія [Архівовано 7 червня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Народились 15 грудня
- Народились 1852
- Уродженці Парижа
- Померли 25 серпня
- Померли 1908
- Доктори наук
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Французької академії наук
- Члени Національної Академії дей-Лінчей
- Члени Прусської академії наук
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Члени Американського філософського товариства
- Офіцери ордена Почесного легіону
- Лауреати Нобелівської премії з фізики
- Нагороджені медаллю Гельмгольца
- Нагороджені медаллю Румфорда
- Нагороджені медаллю Барнарда
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Список 72 імен на Ейфелевій вежі
- Французькі фізики
- Випускники Національної школи мостів та доріг
- Французькі Нобелівські лауреати
- Випускники Політехнічної школи
- Науковці, на честь яких названо астероїд
- Випускники ліцею Людовика Великого
- Померли в Атлантичній Луарі
- Люди, на честь яких названо кратер на Марсі
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці