Антуан Арно (батько)

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Антуан Арно.

Антуан Арно
Псевдонім	Un François retenu dans Paris
Народився	6 серпня 1560(1560-08-06)  Париж, Французьке королівство
Помер	29 грудня 1619(1619-12-29) (59 років)  Париж, Французьке королівство
Країна	Франція
Діяльність	публіцист, адвокат, магістрат
Знання мов	французька
Діти	Marie Angélique Arnauldd, Agnès Arnauldd, Robert Arnauld d'Andillyd, Henri Arnauldd, Антуан Арно і Catherine Arnauldd

Памфлет Антуана Арно 1594

Антуан Арно (фр. Antoine Arnauld; 1560 — 29 грудня 1619) — французький публіцист, походив з давньої оверньської родини, члени якої не раз відзначалися військовими та державними заслугами.

Як палкий захисник Генріха IV і автор політичних брошур, а також як енергійний захисник Паризького університету проти єзуїтів 1594 року, він накликав на себе ненависть ордену. Єзуїти переслідували його до самої смерті.

Відомі родичі

Антуан Арно мав двадцять дітей, з них десять дожили до дорослого віку, найвідоміші:

• Робер д'Андільї — старший син, народився 1588 року, помер 27 вересня 1674, відомий як письменник-мораліст і перекладач Йосипа Флавія та Жуана Давільє. Вважався одним із найкращих французьких стилістів.
• Марі Анжеліка Арно — дочка, відома в чернецтві під ім'ям Анжеліки, була настоятелькою Пор-Рояля.
• Жанна Катрін Агнеса Арно (1593—1672) — дочка, відома в чернецтві під ім'ям Агнеси, була настоятелькою Пор-Рояля.
• Антуан Арно — син, теолог, філософ та математик, вивчав спершу юридичні науки, а пізніше під впливом Сен-Сірана та Янсена займався богослів'ям. Лідер янсеністів.

Див. також

• Картезіанство

Література

• Барина, «La v érité sur les Arnaulds» (2 т., Париж, 1847).

Посилання

• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)