Баландюк Антін
| Антін Баландюк | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 12 січня 1893 |
| Місце народження | Княгинин |
| Дата смерті | 13 грудня 1953 (60 років) |
| Місце смерті | Станіслав, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Професія | композитор, скрипаль, педагог |
| Освіта | Львівський музично-педагогічний інститут |
| Інструменти | скрипка |
| Звання |
 Підхорунжий (фельдфебель) Четар |
Анті́н Баландю́к (12 січня 1893, село Княгинин у передмісті Станіслава, тепер у межах Івано-Франківська — 13 грудня 1953, там само) — український композитор, скрипаль, педагог. Січовий стрілець, четар УГА.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Княгинині (нині в адіністративних межах Івано-Франківська) [1]. За іншими даними, він народився в Красному (нині селище міського типу Буського району Львівської області) [2][3].
1911 року закінчив учительську семінарію в Станіславові (нині Івано-Франківськ).
У 1914–1920 роках був учасником Першої світової війни та Української революції в лавах Українських січових стрільців і Української Галицької армії. Входив до складу Пресової квартири УСС.
Ініціатор та учасник мандолінового гуртка УСС та один із учасників струнного (смичкового) квартету УСС, до складу якого увійшли також Михайло Гайворонський, Ярослав Барнич та Роман Лесик[4].
У 1920–1921 роках перебував у таборі для полонених у місті Тухоля (Польща).
1923 року закінчив Львівський музично-педагогічний інститут по класу скрипки в Йосипа Москвичева.
Працював учителем із класу скрипки та співу в школах Станіславова.
Творчість[ред. | ред. код]
Автор мелодій до стрілецьких пісень. Серед них «Ой зацвила черемшина» на вірш Романа Купчинського, «Гімн Коша» (ще відома під назвою «За сімома горами») на вірш Антона Лотоцького.
Михайло Гайворонський писав: «Між стрільцями був талановитий пісняр Антін Баландюк. Але він соромливий, нерадо показував свої пісні. І від нього стрілецтво дістало лише кілька пісень» [5].
Автор хорових і сольних творів, частину яких уперше опубліковано 1918 року у Львові в збірнику «Червона калина». Більшість рукописних творів Баландюка зберігається у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника (фонд 163, справи 5/1—5/6).
Твори[ред. | ред. код]
- Хорові твори:
- «Україна» — кантата для мішаного хору з фортепіано, слова Марійки Підгірянки, рукопис;
- «Білий світ» для міні, хору, слова Марійки Підгірянки (1910), рукопис;
- «Іграшка» для мішаного хору з фортепіано, слова Василя Пачовського, рукопис;
- «Гімн Коша» («За сімома десь горами»), слова Антона Лотоцького, 1917 рік, уперше опубліковано у збірнику «Червона Калина». — Львів, 1918.
- Солоспіви:
- «Ой жалю мій, жалю» для голосу з фортепіано, слова Івана Франка, рукопис, 1911 рік;
- «По довгім важкім отупінню» для голосу з фортепіано, слова Івана Франка, рукопис, 1911 рік;
- «Ідеш ти від мене» для голосу з фортепіано, слова Петра Карманського;
- «З-під Чорноморської границі» для голосу з фортепіано, рукопис;
- «Ой зацвіла черемшина» для голосу з фортепіано, слова Романа Купчинського, 1917 рік, мелодія Антона Баландюка, 1920, Тухоля (Польща).
- Обробки:
- «Заквітчали дівчатонька» для голосу з фортепіано. Слова і музика Романа Купчинського, гармонізація Антона Баландюка;
- «Гей, там у Вільхівці» для голосу з фортепіано. Слова і музика Романа Купчинського та Левка Лепкого. Обробка Антона Баландюка.
- Обробки народних пісень:
- «Ой не стелися» для жіночого хору;
- «Вечірній дзвін», переклад з Івана Козлова для мішаного хору з фортепіано, 1911 рік;
- «Козацька думка» для голосу з фортепіано, 1910 рік.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Морозюк Володимир. Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Народна творчість та етнографія. — 2003. — № 3. — С. 107.
- ↑ Медведик П. К. Баландюк Антін // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 134.
- ↑ Лужицька Ірина. Баландюк Антін // Енциклопедія Львова. — Т. 1. — Львів: Літопис, 2007. — С. 155.
- ↑ Ярослав Барнич. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ Гайворонський Михайло. Стрілецька пісня // Ювілейний календар-альманах Українського Народного Союзу на 1949 рік. — С. 126.
Література[ред. | ред. код]
- Баландюк Антін // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 84.
- Лазарович М. Баландюк Антін // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 1: А - Ж. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2018.688 с. С. 80-81.
- Медведик П. К. Баландюк Антін // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 134.
- Медведик П. К. Діячі української музичної культури (Матеріали до біобібліографічного словника) // Записки НТШ. — Т. 232. — Львів, 1996. — С. 469.
- Стрілецькі пісні / Упорядник Оксана Кузьменко. Інститут народознавства НАН України. — Львів. — 2005, 640 сторінок. ISBN 966-02-3500-3. Розділ «Біографічний покажчик авторів текстів та мелодій».
- Пиндус Б. Баландюк Антін // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. — С. 70.
- Лужицька Ірина. Баландюк Антін // Енциклопедія Львова. — Т. 1. — Львів: Літопис, 2007. — С. 155.
- Морозюк Володимир. Антін Баландюк серед стрілецьких піснярів // Народна творчість та етнографія. — 2003. — № 3. — С. 105—107.
Посилання[ред. | ред. код]
- Стрілецькі пісні. Біографічний покажчик авторів текстів та мелодій [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.]