Кобилянський Антін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Антін Кобилянський)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кобилянський Антін
Народився 29 січня 1837(1837-01-29)[1]
Перерісль, Надвірнянський район, Івано-Франківська область
Помер 8 лютого 1910(1910-02-08)[1][2] (73 роки)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Країна  Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Діяльність лікар, винахідник, політик
Alma mater Віденський університет
Знання мов українська і німецька

Анті́н (Антон, Антоній) Кобиля́нський (29 січня 1837, село Перерісль, нині Надвірнянського району Івано-Франківської області — 8 лютого 1910, Львів) — український культурно-освітній діяч, літератор, лікар, винахідник.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1857—1861 роках вивчав богослов'я у Львівській і Чернівецькій семінаріях. У 1874—1877 роках вивчав філософію у Віденському університеті. У 1882—1888 роках вивчав медицину у Празькому, Віденському та Краківському університетах.

Багато мандрував по Європі, Америці. Був актором, учителем.

Проводив наукові досліди з медицини та техніки. Винайшов «Фізіократичну камеру» для лікувального дихання, пристрій для вловлювання та корисної переробки диму, літальну машину, яку описав у брошурі «Літальна яхта», виданій 1898 року німецькою мовою.

Разом з Костем Горбалем автор брошур «Slovo na slovo do redaktora „Slova“», «Holos na holos» (1861). У цих збірках обстоював розвиток української літератури на основі народної розмовної мови в латиничній абетці, подібній до чеської. Для доведення своєї правоти Антін Кобилянський не лише написав за пропонованими ним правилами свій публіцистичний текст, але в додатку «Žovniarskiji dumy Fedjkovyča» розмістив кілька віршів молодого поета Юрія Федьковича, що ще недавно писав по-німецьки, але під впливом автора брошури перейшов до творчості русинською мовою.

У період з 1872 до 1874 року Антін Кобилянський працював учителем при вищій реальній школі у Львові. Саме тоді він здійснив переклад «Євангелія від Луки» українською мовою та видав його друком у двох варіантах: кирилицею і латиницею. У 1881 році так само у двох орфографічних варіантах він видав і свій переклад «Євангелія від Івана».[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Кобилянський Антон // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — 856 с. — С. 134.
  • Шалата М. Й. Кобилянський Антін // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К.  — С. 504.
  • Доктор Антоній Кобилянський // Русска правда. — Відень, 1882. — № 11—12.
  • Михайлин І. Л. Історія української журналістики XIX століття: Підручник. — К., 2002. — С. 328.
  • Гусар Ю. Перший видавець Юрія Федьковича: [про Антіна Кобилянського] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2010. — 3 лютого (№ 8). — С. 4.
  • Гусар Ю. Літератор, лікар, винахідник: [29 січня — 170 років від дня народження Антіна Кобилянського] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2012. — 27 січня (№ 4).-С. 4.
  • Danylenko Andrii. From the Bible to Shakespeare. Pantelejmon Kuliš (1819—1897) and the Formation of Literary Ukrainian. — Boston, MA, 2016. — P. 139—152.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950ÖAW.
  2. а б Українська Вікіпедія — 2004.
  3. Андрій Даниленко Перші переклади Нового Заповіту новоукраїнською мовою: Антоній Кобилянський проти Пантелеймона Куліша // У силовому полі мови. Пам'яті Інни Петрівни Чепіги / Ін-т укр. мови НАН України: упоряд.: Г. В. Воронич. — К. : КММ, 2011. — С. 86-101. — ISBN 978-966-1673-09-9.