Анхель Сарраґа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анхель Сарраґа
ісп. Ángel Zárraga

Angel Zarraga.jpg

При народженні ісп. Ángel Zárraga y Argüelles
Народження 16 серпня 1886(1886-08-16)[1][2][…]
Вікторія-де-Дуранго, Мексика
Смерть 22 вересня 1946(1946-09-22)[3] (60 років)
  Куернавака, Мексика
Громадянство Flag of Mexico (1934-1968).svg Мексика
Жанр портрет, жанрове малярство, сакральне мистецтво і натюрморт
Навчання Escuela Nacional Preparatoriad
Діяльність художник
Автограф Firma de Ángel Zárraga.svg

CMNS: Анхель Сарраґа у Вікісховищі

Анхель Сарраґа-і-Арґуельєс (16 серпня 1886 — 22 вересня 1946) — мексиканський живописець і поет-модерніст. Засновник культурної організації Атенея мексиканської молоді[en]

Життєпис[ред. | ред. код]

«Ex Voto» (Мучеництво святого Себастьяна), 1912

Сарраґа народився в родині лікаря Фернандо Сарраґи і його дружини Ґвадалупе Арґуельєс у місті Вікторія-де-Дуранґо. Під час навчання у Національній підготовчій школі в Мехіко він захопився мистецтвом. 1903 року він поступив до Академії Сан-Карлос. 1904 року батьки оплатили йому навчальну поїздку до Європи, зокрема до Іспанії, Франції та Італії. Анхель також відвідував курси в Королівській академії наук і мистецтв Бельгії .

У цей період Сарраґа брав участь у колективних виставках: близько 1906 року — в музеї Прадо, а в січні 1907 року — на виставці в Академії Сан-Карлос в Мехіко, куди повернувся лише на короткий час.

1909 року він виставлявся у салоні на площі Донателло у Флоренції. Тоді ж Музей Орана придбав один з його ранніх шедеврів — картину «Оголена танцівниця».

1910 року він взяв участь у ІХ Міжнародній художній виставці у Венеції, на якій привернув увагу критики картиною «Марфа і Марія».

1911 року Анхель Сарраґа переїхав до Франції й оселився в Парижі. Тут митець вперше продемонстрував публіці свої картини «Святий Себастьян» і «Подарунок». Обидві картини викликали захоплення паризьких критиків.

На початку Першої світової війни художник ненадовго відвідав Мексику.

1914 року Сарраґа захопивався кубізмом. Після 1921 року на нього вплинула творчість Сезанна і Джотто.[4][5]

1926 року на прохання мексиканського посла у Франції Альберто Х. Пані Сарраґа прикрасив приймальню мексиканського посольства в Парижі 18 панелями. Картини художника були представлені на виставці в Нью-Йорку. Наприкінці 1920-х років через кризу міжнародного мистецького ринку він втратив своїх покровителів і через те впав у депресію. 1941 року, під час Другої світової війни, митець повернувся до Мексики, де створив фрески в клубі Банкірів і в соборі Монтеррея.[6][7] 22 вересня 1946 року Анхель Сарраґа помер від пневмонії.[8]

Його іменем назвали Музей сучасного мистецтва в Дуранґо.[9]

Творчість[ред. | ред. код]

Сарраґа працював переважно в портретному жанрі. Митець зображував злидарів, літніх людей, художників і шляхетних жінок. Серія картин присвячена спортивній тематиці. Це, переважно, портрети невідомих тоді футболістів і регбістів.[4]

Сарраґа також писав вірші. До найвідоміших віршів належать «Ода Франції» і «Три вірші»[6].

Художник мав праві політичні погляди, водночас обертався в колі симпатиків лівого руху. Його чуттєвість і релігійність часто виявлялися несумісними з ідеологією радикальних соціалістичних рухів.Сарраґа був другом Дієго Рівери, відомого мексиканського художника-монументаліста, чоловіка Фріди Кало.[10] Стилістичні зміни творчості Сарраґи були в цілому незначними. Його ранні роботи були створені в рамках символізму і характеризуються критиками як складне з'єднання духовності і чуттєвості.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Prampolini, Ida Rodríguez; Sabau García, María Luisa; Sáenz González, María Olga. México en el mundo de las colecciónes de arte: México contemporáneo. — UCOL, 1994. — Т. 6. — С. 28-35.
  • Bleys, Rudi. Images of Ambiente: Homotextuality and Latin American Art, 1810-today. — A&C Black, 2000. — С. 41-43. — ISBN 9-780-8264-4723-4.
  • Ángel Zárraga y Argüelles (es). Biografías y Vidas. 
  • Le Bulletin de la vie artistique (fr). MM.Bernheim-Jeune. 1 грудня 1924.