Аньош Єдлик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аньош Єдлик
угор. Jedlik István Ányos
Jedlik Ányos Rusz.jpg
Ім'я при народженні угор. Jedlik István
Народився 11 січня 1800(1800-01-11)[1]
Zemnéd, Нове Замки, Словаччина
Помер 13 грудня 1895(1895-12-13) (95 років) або 12 грудня 1895(1895-12-12)[1] (95 років)
Дьйор, Угорщина[2]
Громадянство
(підданство)
Flag of Hungary (1874-1896).svg Угорське королівство
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Діяльність фізик, інженер, винахідник, викладач університету, католицький священик, філософ
Сфера інтересів фізика
Заклад Будапештський університет
Посада ректор
Науковий ступінь докторський ступінь (1822)
Член Угорська академія наук
Нагороди
командор ордена Залізної Корони

CMNS: Аньош Єдлик у Вікісховищі

Аньош Іштван Єдлик (угор. Jedlik István Ányos; 11 січня 1800 — 13 грудня 1895) — угорський та словацький винахідник, інженер, фізик, бенедиктинський священик, член Угорської Академії наук, а також автор кількох книг. В Угорщині й Словаччині вважається справжнім, хоча й не визнаним батьком динамо-машини та електродвигуна. Сьогодні він є гордістю як словацького та угорського народів.

Єдлик і його двоюрідний брат Gergely Czuczor у Дьйор

Життя[ред. | ред. код]

1827 (перший у світі електродвигун)

Аньош Єдлик народився в угорському селі Сімьоо (Szimő), Угорщина, (нині Земне (Zemné), Словаччина). Освіта Єдлика почалася в середніх школах у Надьсомбат (Nagyszombat) (нині Трнава) і Пожонь (нині Братислава). У 1817 році він став бенедиктенцем і з цього часу продовжував навчання у школах цього порядку. Викладав в бенедиктинських школах до 1839, а потім протягом 40 років в Будапештському університеті на кафедрі фізики-механіки. В той час, мало хто здогадувався, що його наукова діяльність буде відігравати настільки важливу роль у вихованні нового покоління фізиків.

У 1845 році почав викладати своїм учням угорською мовою, а не латинською. Його двоюрідний брат Ґерґей Цуцор (Gergely Czuczor) (відомий угорський лінгвіст) залучив до створення першого угорського словника в галузі фізики. Завдяки цьому підручнику, Аньош Єдлик розглядається як один із засновників угорського словника з фізики.

У 1848 Аньош Єдлик став деканом факультету мистецтв, а в 1863 р. він був ректором університету.

З 1858 Єдлик член-кореспондент Угорської Академії наук та з 1873 р. почесний член.

Він значно випереджує сучасників по науковій праці, але не презентує широкій громадськості та науковому товариству свій найважливіший винахід — прототип динамо, з 1856 і аж до 1861, коли він вперше згадав в письмовому вигляді про даний винахід в інвентарному описі університету. Хоча цей документ може бути доказом статусу Єдлика як упорядника, винахід динамо пов'язана з ім'ям Вернер фон Сіменса ", оскільки винахід Єдлика не був відомий у той час.

У 1827 році він почав експериментувати з електромагнітними обертовими пристроями. У 1873 році на ярмарку в Відні продемонстрував систему управління освітленням.

Після виходу на пенсію продовжував працювати і провів останні роки свого життя в повній самоті в монастирі в Дьйор, Австро-Угорщини, де він помер.

«Динамо»-винахід[ред. | ред. код]

Найвідомішим винаходом Аньош Єдлика є принцип «Динамо» та застосування самозбудження.

У 1827 році Єдлик почав експериментувати з електромагнітними обертовими пристроями. Він сформулював концепцію самозбудженням динамо близько 1861, за шість років до Вернер фон Сіменса та Чарльза Вітстона.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database
  2. Йедлик Аньош Иштван // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.