Аня Погончова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аня Погончова
Народилася 1970[1][2][…]
Фечау/Вěтоšов, Верхній Шпревальд-Лужиця, Бранденбург, Німеччина[1]
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність телеведуча, мовознавиця
Знання мов верхньолужицька, нижньолужицька і німецька
Заклад Лужицький інститут
Членство Матиця серболужицька

Аня Погончова, німецький варіант — Аня Погонч (н. -луж. Anja Pohončowa, нім. Anja Pohontsch; нар.1970, Фечау, Німецька Демократична Республіка) — лужицька громадська діячка, учений-лінгвіст, науковий співробітник Серболужицького інституту, нижньолужицька журналістка, редактор і телеведуча програми «Łužyca» на нижньолужицькій мові Баутценської серболужицької студії радіостанції Rundfunk Berlin-Brandenburg (RBB) в Котбусі, Німеччина.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в 1970 році в нижньолужицькій комуні Фечау. Навчалася в нижньолужицькій середній школі. Середню освіту отримала в Нижньолужицькій гімназії в Котбусі. З 1989 року по 1994 рік вивчала русистику і сорабістіку в Лейпцігському університеті. Захистила докторську науковий ступінь в Дрезденському технічному університеті. Після організації на радіостанції Rundfunk Berlin-Brandenburg (RBB) телепрограми «Łužyca» на нижньолужицькій мові була її телеведучою до 2001 року. З середини 2005 року є редактором цієї програми. З 1999 року є науковим співробітником Серболужицького інституту в Будішин і чередує ведення програми зі своїм колегою Християном Матте.

Входила до редакції енциклопедії «Sorbisches Kulturlexikon», яка вийшла в 2014 році.

В даний час є членом Верхньолужицької мовної комісії і членом Комісії лінгвістичної бібліографії (Kommission für linguistische Bibliographie) Міжнародного слов'янського комітету (Internationalen Slawistenkomitee). Входить до складу Ради серболужицької культурно-просвітницької організації «Матиці серболужицької».

Основні твори[ред. | ред. код]

  • Geschichte und Gegenwart der obersorbischen Schriftsprache
  • Lexikologie, Wortbildung und Lexikografie des Obersorbischen, moderne Terminologie im Obersorbischen
  • Bibliografie der sorbischen Sprachwissenschaft

Див. також[ред. | ред. код]

Серболужицьке радіо

Матиця серболужицька

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #123762456 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. NUKAT — 2002.
  3. Bibliografie dějin Českých zemí — 1905.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sorbisches Kulturlexikon. Herausgegeben von Franz Schön und Dietrich Scholze unter Mitarbeit von Susanne Hose, Maria Mirtschin und Anja Pohontsch, Bautzen 2014 року, 579 S.
  • Deutsch-niedersorbisches Schulwörterbuch, Bautzen 2012 (Mitautoren: Erwin Hannusch, Manfred Starosta)
  • Z labyrinta serbšćiny. Bjesady wo rěči (= Aus dem Labyrinth der sorbischen Sprache. Sprachglossen), Bautzen 2009 192 s. (Mitautorinnen: Jana Šołćina, Sonja Wölkowa)
  • Dołojcne serbojstwo we łužyskich casopisach 1793—1941 (Hrsg.) (= Das Niederlausitzer Wendentum in Lausitzer Zeitschriften 1793—1941), Budyšyn 2007, 390 s.
  • Deutsch-obersorbisches Wörterbuch neuer Lexik, Bautzen 2006, 193 s. (Mitautoren: Helmut Jentsch, Jana Schulz)
  • Der Einfluss obersorbischer Lexik auf die niedersorbische Schriftsprache, Bautzen 2002 386 s. (Spisy Serbskeho instituta; 30)

Посилання[ред. | ред. код]