Анібаль Руїс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Анібаль Руїс
Особові дані
Народження 30 грудня 1942(1942-12-30)
  Сальто, Уругвай
Смерть 10 березня 2017(2017-03-10)[1] (74 роки)
  Веракрус, Веракрус, Мексика
Громадянство Flag of Uruguay.svg Уругвай
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
1962—1963 Уругвай «Данубіо»
1964—1966 Уругвай «Суд Амеріка»
1966—1968 Колумбія «Кукута Депортіво»
1969—1970 Венесуела «Депортіво Ансоатегі»
1971 Уругвай «Монтевідео Вондерерз»
1971 Перу «Хосе Пардо»[en]
1972—1974 Уругвай «Монтевідео Вондерерз»
1975 Коста-Рика «Рамоненсе»[en]
1976 Уругвай «Мірамар Місьйонес»
Тренерська діяльність**
1976 Уругвай «Насьйональ» (тренер)
1977 Уругвай «Данубіо» (тренер)
1978 Уругвай «Дефенсор Спортінг» (тренер)
1979 Парагвай «Олімпія» (тренер)
1980 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз» (тренер)
1981 Уругвай «Пеньяроль» (тренер)
1982 Парагвай «Олімпія» (тренер)
1983 Колумбія «Атлетіко Насьйональ» (тренер)
1984 Аргентина «Рівер Плейт» (тренер)
1985 Парагвай «Олімпія»
1986 Колумбія «Атлетіко Насьйональ»
1987 Парагвай «Олімпія»
1988 Уругвай «Монтевідео Вондерерз»
1989—1990 Мексика «Некакса»
1991 Еквадор «Депортіво Кіто»
1991 Парагвай «Олімпія»
1992 Сальвадор Сальвадор
1992—1993 Мексика «Естудіантес Текос»
1993—1996 Мексика «Веракрус»
1996—1997 Мексика «Пуебла»
1997—1998 Мексика «Леон»
1998—2000 Мексика «Коррекамінос»
2000—2001 Парагвай «Гуарані»
2001 Парагвай «Олімпія»
2002—2006 Парагвай Парагвай
2007 Мексика «Веракрус»
2008 Еквадор «Емелек»
2008 Колумбія «Кукута Депортіво»
2010—2011 Перу «Універсідад Сан-Мартін»
2012 Перу «Леон де Уануко»
2013 Перу «Універсідад Сан-Мартін»
2014 Гватемала «Мунісіпаль»
2015 Мексика «Толука» (тренер)
2016 Мексика «Чьяпас» (тренер)
2017 Мексика «Пуебла» (тренер)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Анібаль (Маньйо) Руїс Лейтес (ісп. Aníbal "Maño" Ruiz Leites; 30 грудня 1942, Сальто — 10 березня 2017, Веракрус) — уругвайський футболіст і тренер. Виступав на позиції півзахисника.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Розпочав свою кар'єру в клубі «Данубіо». Його прізвисько «Маньйо» з'явилося, тому що його бабуся і дідусь були жителями Сарагоси, Іспанія. Як гравець виступав у 8 клубах з Уругваю, Мексики, Колумбії і Еквадору.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення ігрової кар'єри починав як асистент тренера в клубі «Насьйональ». За всю свою кар'єру Руїс очолював 18 команд з Парагваю, Еквадору, Колумбії, Венесуели, Мексики, Перу та Гватемалі. Його найкращі досягнення як тренера включають в себе перемогу в чемпіонаті Парагваю 1985 з «Олімпією Асунсьйон», виведення національної збірної Парагваю на ЧС-2006 і перемогу в чемпіонаті Перу з клубом «Універсідад Сан-Мартін».

У 1992 році очолював національну збірну Сальвадору. Маньйо очолив основну збірну Парагваю після чемпіонату світу 2002 року, прийнявши управління від італійця Чезаре Мальдіні.

Він отримав нагороду Футбольний тренер року в Південній Америці у 2005 році.[2] У 2006 році Руїс привів збірну Парагваю до його найгірших показників у турнірі Кубка світу, програвши дві гри у груповому етапі, що ніколи не відбувалося в попередні шість сезонів Парагваю.

2007 року очолив «Веракрус» з мексиканського першого дивізіону. У 2008 році він був названий тренером одного з найбільших і найбільш шанованих клубів в Еквадорі, «Емелек», але був звільнений 3 серпня 2008 через незадовільні результати.

30 серпня 2008 року очолив клуб з тієї ж країни «Кукута Депортіво».[3] У 2010 році він був призначений новим тренером клубу «Універсідад Сан-Мартін».[4]

10 березня 2017 року під час роботи помічником головного тренера «Пуебли» Хосе Кардосо Руїс знепритомнів на стадіоні Луїс «Пірата» Фуенте в Веракрусі під час розігріву команди. Анібаль згодом помер внаслідок серцевого нападу по дорозі в місцеву лікарню.[5]

Критика[ред. | ред. код]

Преса й уболівальники критикували його за надзвичайно оборонну стратегію, що використовував під час чемпіонату світу, незважаючи на наявність молодих талантів в атаці, таких як Роке Санта Крус, Нельсон Вальдес, Хуліо Дос Сантос і Нельсон Куевас, а також за рішення взяти на Мундіаль кілька гравців-ветеранів, щоб зміцнити захист команди.

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]