Аніка Бошкович
| Аніка Бошкович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народилася |
3 грудня 1714 Рагузька республіка | |||
| Померла |
13 серпня 1804 (89 років) Дубровник, Рагузька республіка | |||
| Діяльність | поетка, письменниця | |||
|
| ||||
Аніка Бошкович (1714, Республіка Рагуза — 13 серпня 1804, Рагуза) — рагузька письменниця.
Життєпис[ред. | ред. код]
Аніка Бошкович народилася в Рагузі 3 листопада або 3 грудня 1714 року, у багатодітній родині. Вона була наймолодшою з дев'яти дітей. Її батьками були Пола Беттера, дочка італійської заможної родини, та Нікола Бошкович, боснійський дилер родом з Орахового Дола. Її брат Роджер Йозеф Боскович був видатним фізиком, астрономом, математиком, філософом, дипломатом, поетом, богословом, священиком- єзуїтом. А інші її брати, латиніст Баро Бошкович і поет Петро Бошкович, сприяли розвитку культури. Сучасниками Бошкович були Марія Беттера-Димитрович, Лукреція Богашинович та Досітей Обрадович.
Творчість[ред. | ред. код]
Аніка Бошкович — авторка пастирської пісні та низки перекладів з італійської мови. Сформовані єзуїтами християнські теми пронизують її творчість. Бошкович — одне з перших важливих імен жінок у рагузькій літературі. «Діалог» (1758) Аніки Бошкович — перший і єдиний літературний твір, написаний жінкою-авторкою в літературі Рагузи[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Petaković, Stanko. Anica Bošković. Knjizenstvo, theory and history of women's writing in Serbian until 1915. Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 15 лютого 2015.
Список літератури[ред. | ред. код]
- Анте Кадич: Otkriće Amerike u hrvatskoj književnosti, Hrvatska revija br. 42/1992.
- Анте Кадич: Руджер Й. Бошкович: його книжевні і духовні лік: prigodom 200-godišnjice njegove smrti, Hrvatska revija br. 37/1987.
- Невенка Некич: Skica za portret Ruđera Boškovića, Hrvatska revija br. 49/1999.
- Мірко Кратофіл: Історіографія о Дубровнику у 1999. році., Hrvatska revija br. 50/2000.
- Zbornik stihova i proze 18. століття. «ПШК», кн. 19, прир. Р. Богішич, Загреб 1973. (Mateša Antun Kuhačević; Vid Došen; Antun Ivanošić; Đuro Hidža; Marko Bruerović; Anica Bošković)
- Себастіян Слейд, Fasti litterario-Ragusini, Dubrovačka književna kronika, Hrvatski institut za povijest, (Biblioteka Hrvatska povjesnica. Posebna izdanja), Загреб, 2001
|
