Аніме-клуб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аніме-клуб — офіційні, напівофіційні або офіційно зареєстровані об'єднання анімешників, отаку та косплейщиків для спільного перегляду аніме та манги, спілкування та суміжної діяльності, що стосується цього хобі. Характерною рисою є те, що більшість українських аніме-клубів створені до широкого розповсюдження Інтернету в Україні і розпочали переклад аніме та манги на українську ще у 90-х роках минулого століття. У ті часи вони існували зокрема для перегляду аніме на дисках, які було не так просто роздобути. У таких клубах були спеціальні альбоми з аніме-дисками, що берегли, як зіницю ока обрані «голови». Назва клубу зазвичай вигадується японською чи англійською мовою; також може мати назву аніме чи манги. Завдяки існуванню таких клубів виникають аніме-фестивалі та косплей-фестивалі, всеукраїнські чи місцеві.

Аніме-інфраструктура в Україні[ред. | ред. код]

Окрім структури: Анімок, що переростають в Аніме-клуб, а згодом у загальнонаціональний Аніме-фендом, що в сукупності має в Україні існуючі також магазини аніме та манги, й атрибутики, що обслуговують анімешників та отаку, а також — різноманітні тематичні фестивалі, що стають рушійною силою у популяризації японської культури на теренах нашої держави; також — є прямими організаторами концертів японських гуртів в українських містах. Існує і кілька майстерень інтузіастів, що шиють одяг для вітчизняних Visual Keiщиків, кавер-виконавців та косплеєрів, таких як, наприклад Чернігіська Klepsydra[1] та Донецька TSUBASA[2]. Похизуватися витворами своїх рук, чи досягненнями у колі аніме-культури, звісно, масштабно можна лише на фестивалях, що дуже вражають оточуючих своїм креативом і епатажністю. Зовсім нещодавно почали виникати і «аніме-газети», про події в вітчизняному аніме-фендомі, такі, як наприклад Харківська «СєгодНЯ!»[3], що існувала з 2007-го по 2009-й роки. Попри все, досі в Україні немає жодного Манґа-кафе.

Аніме-Фестивалі України[ред. | ред. код]

Київський Аніме-Фестиваль[ред. | ред. код]

Київський Аніме-Фестиваль вперше організував Роман Янковський у квітні 2006-го року. Буквально через півроку, у жовтні 2006-го, Роман організував Другий Київський Аніме-Фестиваль.

Харківський аніме-фестиваль «Ханіфест»[ред. | ред. код]

Фестиваль Ханіфест існує з 2006-го року по сьогодення[4], проводиться у місті Харків. У 2014-му році головною тематикою став потойбічний світ. Один з найперших фестивалів в Україні, що відрізняється своєю довготривалістю.

Міжнародний фестиваль «Акіхабара»[ред. | ред. код]

Міжнародний фестиваль «Акіхабара» проводиться у місті Дніпропетровськ з 2009-го року[5]. Найбільший в Україні за своїм масштабом.

Фестиваль NIHON TAISAI в Донецьку[ред. | ред. код]

«NIHON TAISAI» — щорічний фестиваль присвячений для любителів аніме, косплея, японських відеоігор і східноазіатськиій культурі[6]. Відбувається у місті Донецьк. Фестиваль проводиться щорічно, починаючи з 2010-го року.

Всеукраїнський Фестиваль Японської Анімації[ред. | ред. код]

Всеукраїнський Фестиваль Японської Анімації існував з 2008-го по 2010-й рік у Києві.

Фестиваль косплею «ANICON»[ред. | ред. код]

Львівський щорічний фестиваль косплею «ANICON», що у 2014-му навіть розширився в декілька разів. [7] Вперше був проведений у 2008-му році.

Всеукраїнський фестиваль косплея «ОТОБЕ»[ред. | ред. код]

Єдиний всеукраїнський фестиваль косплею «ОТОБЕ», який проходить у Києві. Існує з 2011-го року до сьогодні. Має власний сайт[8].

Одеський аніме-фестиваль «Natsu Nami»[ред. | ред. код]

Одеський Аніме-фестиваль Natsu Nami — перший по справжньому масштабний захід такого роду в Одесі. Перший фестиваль відбувся в 2011-му році в Українському драматичному театрі[9][10]. Другий фест проходив в будівлі Філармонії.

Харківський Фестиваль японської анімації «Yorokonde»[ред. | ред. код]

Харківський Фестиваль японської анімації «Yorokonde»[11], щовесни збирає в Харкові шанувальників японської анімації, азіатської візуальної культури, косплеєрів, ігроманів, художників і танцюристів. Існує з 2008-го року[12].

Житомирський косплей конвент «Akari»[ред. | ред. код]

Житомирський косплей конвент «Akari» вперше відбувся в 4-5 серпня 2012-го року[13] як аніме фестиваль. Організатори фестивалю описали його як: «„Akari“ (яп. "Промінь світла" ) — цей фестиваль як промінчик світла в цьому монотонному сірому світі! На кілька днів вам відкриються двері в казковий світ „Akari“ де ви зможете відчути себе спритним самураєм, прекрасною гейшею або будь-яким іншим персонажем! Мета фестивалю зібрати всіх поціновувачів аніме, а також познайомити всіх бажаючих з цим видом мистецтва. Це перший фестиваль такого роду, але планується його проводити щорічно. Наш Фестиваль приємно здивує і порадує Вас красивим залом, атмосферою, незвичайними конкурсами, а прекрасні вокалісти посперечаються з косплеєрами за любов глядачів. Вас чекають фотосесії з професійними фотографами для тих, хто захоче залишити про фестиваль красиві спогади.» Після перерви у 2013 році фестиваль продовжив своє існування як косплей конвент що проходить у перші вихідні серпня.

Субтитрування[ред. | ред. код]

Підйом інтересу до аніме в останні роки в Україні відбувається саме зокрема виникненню низки «Фан-саб» команд, що перекладають аніме українською, озвучуюють, створюють сайти, для популяризації цього жанру японського мистецтва. Найвідоміші серед них це: FanVoxUA, UkrDub, AniUA та Patlati Продакшнз. В останні роки відбувається справжній розквіт інтересу фанатів аніме до його перекладу українською. Варто також констатувати, що певні релізи більшості команд українського озвучення характеризуються неймовірними наріканнями як і зі сторони перекладачів-японістів, так і з боку простого фаната-слухача.

Звісно, не можна сказати, що Аніме культура зникла з терен України, хоча основна «хвиля» популярності аніме і манга пройшла, і наврядче колись повернеться знову у масштабах минулих років. Але останні тенденції свідчать про те, що субкультура анімешників продовжує не тільки існувати в Україні, але і розвиватися. Останнім обов'язковим трендом нових аніме-клубів стали інтернет-сайти, які дуже швидко збирають навколо себе фанатів аніме у містах, створюючи нові осередки аніме-інфраструктури і спілкування анімешників. Беззаперечно, сайт аніме-клубу став обов'язковим атрибутом будь-якого серйозного групування, яке має що показати іншим, з активних плодів своєї діяльності.

Історія Українських аніме-клубів[ред. | ред. код]

Перші аніме-клуби почали з'являтися ще у 90-х роках минулого століття у великих містах. Першим таким клубом став київський Crystal Power, що з'явився у 1997-му році в столиці. Згодом, почали з'яілятися і інші і областних центрах і містечках: White Reflection у Львові, ~ Y ~ YUME NO MOTO ~ Y ~ у Харкові, Itodama у Дніпропетровську, Тернопільський аніме-клуб у місті Тернопіль, Rising Sun у місті Запоріжжя, Tsuki no Seiza у Хмельницькому ті інших містах. Таких клубів стало безліч. Пік популярності відбувався з 2000-х і почав спадати під 2010-й рік.

У ті часи не існувало швидкого розвпосюдженого для всіх інтернету, ані гідних перекладів аніме, в Україні. А тому єдиною можливістю для пересічного підлітка чи дорослого фаната аніме, щоб збагатити свій анімешний світ, було отримати доступ до якогось місця, де було більше аніме. Таким місцем були аніме-клуби, де і опинялися всі від малого до великого, вбачивши програму про таку штуку по телебаченню. Також існувала переписка для бажаючих дізнатися про діяльність клубу, поштою.

Хоч «Новий Канал» і показував такі аніме як Сейлор Мун та Сакуру, але в Україні була явно потреба більше аніме для аудиторії фанатів, і тому вони записували аніме з німецьких, польських, російських телеканалів. У аніме-клубах почали збиратися фанати, що мінялися цими записами, зокрема у «Crystal Power» та інших клубах, збагачуючи коло його відвідувачів та рід діяльності.

Результатом діяльності таких клубів, було винекнення перших фестивалів японської культури в Україні, першим з яких у 2006-му році став Київський Аніме-Фестиваль, в той же час був започаткований Харківський аніме-фестиваль «Ханіфест». Згодом, Київський фестиваль замінив Всеукраїнський Фестиваль Японської Анімації. Деякі фестивалі не проіснували довго і зникли з тих чи інших причин. На разі ще відбуваються такі фестивалі як: NIHON TAISAI у Донецьку, Ханіфест у Харкові, ANICON у Львові та декілька інших. Виникли і зникли аніме-газети і журнали, такі як Харківська «СєгодНЯ!» та Львівська Анікон. Фанатами японської культури були створені вітчизняні музичні групи японського напрямку, так як: Чернігівська Klepsydra — жанр Visual Kei, Київські Future Plans — кавер-аніме OST гурт, та подібні — TSUBASA у Донецьку.

Подробиці існування і устрою[ред. | ред. код]

Аніме-клуби, мають свою специфічну ієрархію. Зокрема, це стосується інтегрованості учасників у японську культуру і завзяте використання анімешного сленгу, — обов'язковою умовою існування клубу: є «голова клубу», що має своє прізвисько, зазвичай японське ім'я чи ім'я аніме-манга персонажу, або ж — улюбленого J-Rockера. Голова — повинен володіти беззаперечними знаннями в сфері аніме-манга та японської культурі, мати якийсь талант (наприклад в малюванні в стилі манга, або ж, знання японської мові, спів на японській мові, організації тощо). Тобто «голова» — повинен бути беззаперечним отаку, з багажем анімешних знань, що перевищує знання усіх учасників клубу, або ж — мати беззаперечний талант і вміння, наприклад — озвучувати аніме чи перекладати мангу, малювати її. Голова повинен вести клуб до розвитку і не дати йому занепасти попри що.

Зазвичай, у таких клубах усі учасники називають одне-одного японськими іменами, використовуючи свій сленг, що ґрунтується на японській мові. Наслідком такого використання, ми маємо розповсюдження такого слова, як «няша», «кавайний», «ня» та багато подібних, що стали загальновживаними. Часто, анімешники і отаку, пишуть перекази або навіть оригінальні твори за мотивами улюблених аніме та манга, чим часто діляться з іншими учасниками свого аніме-клубу, також, відповідно густо використовуючи аніме-сленг.

Зовсім необов'язково, щоб аніме-клуб мав своє приміщення. Більшість анімешників намагаються креативно підійти до цього питання, щоб не сидіти весь час десь у приміщенні за переглядом аніме-серіалів, — вони збираються у кафе, а потім можуть влаштувати піші прогулянки, або ж — влаштовують пікніки, організовано їздять на фестивалі і концерти японських гуртів, тощо. Більш серйозним клубам, звісно, без приміщення не обійтися, особливо коли учасники дозрівають до перекладу аніме та манги, косплею чи організації фестивалю або місцевого заходу, а може, й музичного гурту, як українські Future Plans.

Діяльність аніме-клубів[ред. | ред. код]

  • Організація спілкування вітчизняних фанатів японської культури , — Анімки, пікніки, сходини, тощо.
  • Переклад аніме і манги, а також його озвучення українською мовою.
  • Формування косплей-груп, і створення косплей-фестивалів в Україні для демонстрації свого таланту.
  • Створення музичних гуртів, що переспівують пісні з аніме і роблять кавери з японських пісень, з копіюванням японського стилю виконання і зовнішності.
  • Створення газет чи журналів про життя і події Українського Аніме-фендому та новини аніме, манги та японської музики.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]