Аніме-клуб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Аніме-клуб — офіційні, напівофіційні або офіційно зареєстровані об'єднання анімешників, отаку та косплейщиків для спільного перегляду аніме та манги, спілкування та суміжної діяльності, що стосується цього хобі. Характерною рисою є те, що більшість українських аніме-клубів створені до широкого розповсюдження Інтернету в Україні і розпочали переклад аніме та манги на українську ще у 90-х роках минулого століття. У ті часи вони існували зокрема для перегляду аніме на дисках, які було не так просто роздобути. У таких клубах були спеціальні альбоми з аніме-дисками, що берегли, як зіницю ока обрані «голови». Назва клубу зазвичай вигадується японською чи англійською мовою; також може мати назву аніме чи манги. Завдяки існуванню таких клубів виникають аніме-фестивалі та косплей-фестивалі, всеукраїнські чи місцеві.

Український аніме-фендом — неформальне субкультурне товариство, що формує український Фендом. Значною мірою зосереджене на українізаційній діяльності аніме та манги через японську, англійську та інші мови. Уся ця діяльність гуртується навколо команд, у свою чергу організованих клубами анімешників й отаку та інтернет-порталами, форумами (групи перекладачів манги, аматорського дубляжу, творення аніме-літератури…) онлайн. Гарними прикладами є: FanVoxUA і UkrDub. Окремо стоять фестивалі, які в теорії з певного часу не є одноосібним рупором клубу-організатора, але на практиці усі окрім деяких не стосуються українського культурного простору фанатів японської культури.

Щодо українського російськомовного аніме-фендому, він в рази більший, ніж перший, але в той же час, він в рази менший, ніж просто неукраїнський. Він має велику кількість аніме-контенту, а єдине мовне середовище забезпечує наявність в достатньому для ознайомлення дубляжі російською навіть найменш цікавих аніме, манґи та інших супутніх товарів російською мовою. Утім, він є скоріш автономією до російського аніме-фендому та майже не бере активної участі у розвитку аніме ні у вітчізняній, ні в іноземній, виступаючи здебільшого лише споживачем російського продукту.

Зміст

Аніме-інфраструктура в Україні[ред.ред. код]

Окрім структури: Анімок, що переростають в Аніме-клуб, а згодом у загальнонаціональний Аніме-фендом, що в сукупності має в Україні існуючі також магазини аніме та манги, й атрибутики, що обслуговують анімешників та отаку, а також — різноманітні тематичні фестивалі, що стають рушійною силою у популяризації японської культури на теренах нашої держави; також — є прямими організаторами концертів японських гуртів в українських містах. Існує і кілька майстерень інтузіастів, що шиють одяг для вітчизняних Visual Keiщиків, кавер-виконавців та косплеєрів, таких як, наприклад Чернігіська Klepsydra[1] та Донецька TSUBASA[2]. Похизуватися витворами своїх рук, чи досягненнями у колі аніме-культури, звісно, масштабно можна лише на фестивалях, що дуже вражають оточуючих своїм креативом і епатажністю. Зовсім нещодавно почали виникати і «аніме-газети», про події в вітчизняному аніме-фендомі, такі, як наприклад Харківська «СєгодНЯ!»[3], що існувала з 2007-го по 2009-й роки. Попри все, досі в Україні немає жодного Манґа-кафе.

Аніме-Фестивалі України[ред.ред. код]

Київський Аніме-Фестиваль[ред.ред. код]

Київський Аніме-Фестиваль вперше організував Роман Янковський у квітні 2006-го року. Буквально через півроку, у жовтні 2006-го, Роман організував Другий Київський Аніме-Фестиваль.

Харківський аніме-фестиваль «Ханіфест»[ред.ред. код]

Фестиваль Ханіфест існує з 2006-го року по сьогодення[4], проводиться у місті Харків. У 2014-му році головною тематикою став потойбічний світ. Один з найперших фестивалів в Україні, що відрізняється своєю довготривалістю.

Міжнародний фестиваль «Акіхабара»[ред.ред. код]

Міжнародний фестиваль «Акіхабара» проводиться у місті Дніпропетровськ з 2009-го року[5]. Найбільший в Україні за своїм масштабом.

Фестиваль NIHON TAISAI в Донецьку[ред.ред. код]

«NIHON TAISAI» — щорічний фестиваль присвячений для любителів аніме, косплея, японських відеоігор і східноазіатськиій культурі[6]. Відбувається у місті Донецьк. Фестиваль проводиться щорічно, починаючи з 2010-го року.

Всеукраїнський Фестиваль Японської Анімації[ред.ред. код]

Всеукраїнський Фестиваль Японської Анімації існував з 2008-го по 2010-й рік у Києві.

Фестиваль косплею «ANICON»[ред.ред. код]

Львівський щорічний фестиваль косплею «ANICON», що у 2014-му навіть розширився в декілька разів. [7] Вперше був проведений у 2008-му році.

Всеукраїнський фестиваль косплея «ОТОБЕ»[ред.ред. код]

Єдиний всеукраїнський фестиваль косплею «ОТОБЕ», який проходить у Києві. Існує з 2011-го року до сьогодні. Має власний сайт[8].

Одеський аніме-фестиваль «Natsu Nami»[ред.ред. код]

Одеський Аніме-фестиваль Natsu Nami — перший по справжньому масштабний захід такого роду в Одесі. Перший фестиваль відбувся в 2011-му році в Українському драматичному театрі[9][10]. Другий фест проходив в будівлі Філармонії.

Харківський Фестиваль японської анімації «Yorokonde»[ред.ред. код]

Харківський Фестиваль японської анімації «Yorokonde»[11], щовесни збирає в Харкові шанувальників японської анімації, азіатської візуальної культури, косплеєрів, ігроманів, художників і танцюристів. Існує з 2008-го року[12].

Житомирський косплей конвент «Akari»[ред.ред. код]

Житомирський косплей конвент «Akari» вперше відбувся в 4-5 серпня 2012-го року[13] як аніме фестиваль. Організатори фестивалю описали його як: «„Akari“ (яп. "Промінь світла" ) — цей фестиваль як промінчик світла в цьому монотонному сірому світі! На кілька днів вам відкриються двері в казковий світ „Akari“ де ви зможете відчути себе спритним самураєм, прекрасною гейшею або будь-яким іншим персонажем! Мета фестивалю зібрати всіх поціновувачів аніме, а також познайомити всіх бажаючих з цим видом мистецтва. Це перший фестиваль такого роду, але планується його проводити щорічно. Наш Фестиваль приємно здивує і порадує Вас красивим залом, атмосферою, незвичайними конкурсами, а прекрасні вокалісти посперечаються з косплеєрами за любов глядачів. Вас чекають фотосесії з професійними фотографами для тих, хто захоче залишити про фестиваль красиві спогади.» Після перерви у 2013 році фестиваль продовжив своє існування як косплей конвент що проходить у перші вихідні серпня.

Українські аніме-клуби[ред.ред. код]

Українські 'Аніме-клуб'и — об'єднання анімешників для спільного перегляду аніме та манги, спілкування, та суміжної діяльності, що стосується цього хобі. Характерною рисою є те, що більшість українських аніме-клубів були створені до широкого розповсюдження Інтернету в Україні і почали переклад аніме та манги на українську ще у 90-х роках минулого століття. У ті часи, вони існували зокрема для головного — перегляду аніме на дисках, які було не так просто роздобути. У таких клубах, були спеціальні альбоми з аніме-дисками, що берегли як зіницю ока, обрані «голови».

Аніме-клуби, мають свою специфічну ієрархію. Зокрема, це стосується інтегрованості учасників у японську культуру і завзяте використання анімешного сленгу, — обов'язковою умовою існування клубу: є «голова клубу», що має своє прізвисько, зазвичай японське ім'я чи ім'я аніме-манга персонажу, або ж — улюбленого J-Rockера.

Зазвичай, у таких клубах усі учасники називають одне-одного японськими іменами, використовуючи свій сленг, що ґрунтується на японській мові. Наслідком такого використання, ми маємо розповсюдження такого слова, як «няша», «кавайний», «ня» та багато подібних, що стали загальновживаними.

Київ[ред.ред. код]

Від 1997-го року і до 2008-9-го року існував найвідоміший аніме-клуб України, столичний Crystal Power (скорочено CP(ЦП) або КП) під керівництвом «Мами-Сандри», який кожен рік збирав на власний день народження анімешників зі всієї України. Первинно мав амбіції, аби стати всеукраїнським, утворивши діяльні філії у Львові та Запоріжжі, потім навіть міжнародним, мавши представництва у Росії та Македонії(!). Але, з наступом «доби Інтернету», популярність усіх, у тому числі і Київського, українських аніме-клубів катастрофічно впала, спричинивши майже повне зникнення таких формувань. Короткостроково з'явився і зник Аніме-клуб «Nakama's», як і «tomodachi»[14][15] й «Камігава»[16]як і безліч інших, що лишаться невідомими загалу…

Львів[ред.ред. код]

Місто Львів — це Столиця українського фендому. Там існують регулярні анімки, та широке коло поціновувачів аніме та манги. На «Міцуруках» цього не зробиш, оскільки мало хто взагалі не цікавиться аніме, крім окремих людей, які приходять не часто. А на сходках «Ренмея» це в принципі не можливо, бо вони відбуваються раз на кілька років, засвідчити їх анімку можна не часто.

Були ще такі клуби, як «ЛСД Львів» та «АнімеЛьвів». «АнімеЛьвів», псевдоанімешний клуб «Нагасакі», — через деякий час, майже усі вони зникли. Зрештою зараз майже усі фани аніме перейшли або до Міцурукі, або просто зустрічаються маленькими групами по власних будинках.

Хоча, треба відмітити, в останній час відбувається деяке пожвавлення, через притік нових молодих аніме-фанів та активну діяльність старих учасників і нових команд фан-даберів.

Тернопіль[ред.ред. код]

З 2006-го року існував тернопільський аніме-клуб, який так і називався: «Тернопільський аніме-клуб». Він не уславився майже ніякою активною діяльністю, хіба спробою перекладів манґи і організованим виїздом на аніме-фестивалі. Однак саме з цього клубу вийшли відомі особи: фан-дабер та співачка «Русалка», та «Deity».

Наразі, нещодавно, у Тернополі був відновлений аніме-клуб. Новий клуб, був створений у 2013-му році, анімешниками минулого клубу і широким колом молодих фанатів японського мистецтва. Такий факт, свідчить про відновлення тенденцій на створення аніме-клубів в Україні. Зокрема, це можна пояснити активною популяризацією і поширенням аніме і манга, що були перекладені на українську мову.

Хмельницький[ред.ред. код]

Десь з 2003-му року існував хмельницький аніме-клуб «Tsuki no Seiza». Але коли його голова, під прізвиськом «Лін Мінмей», у 2007-му переїхала до Львова, клуб суттєво зменьшив свою активність і діяльність. У цей час «Лінн» робила кар'єру як керівник «Cantabile Orchestra». Львівський «Ренмей» спочатку існував як його філія.

Житомир[ред.ред. код]

Мав свій аніме-клуб «花火-Hanabi-花火»[17] був організований 16-го серпня 2009-го року, на другій сходці любителів аніме в цьому місті. Клуб активно почав набирати і шукати потенційних учасників клубу. Був навіть створений сайт клубу[18], але виходячи з інформації на сайті, він проіснував активно не більше місяця. У 2012-му році в Житомирі відбувся перший аніме-фестиваль під назвою «Akari». Після перерви у 2013 році відродився як Косплей конвент «Akari» силами косбенду "Sweet Melancholy".

Харків[ред.ред. код]

Аніме-клуб ~ Y ~ YUME NO MOTO ~ Y ~ («Юмі но Мото» («Джерело мрії»[19])) в Харкові існує вже 13 років і об'єднує людей будь-якої статі і віку, небайдужих до японської культури і анімації. З кожним роком їх ряди ростуть, як стверджують самі учасники клубу. Регулярно організовує різні аніме-заходи не тільки всередині клубу, але й за участю аніме-соратників з інших міст, такі як: «Щорічний фестиваль японської анімації „Yorokonde“»; аніме-вечірки, турніри з комп'ютерних ігор, аніме-фан вечори, виставки, конкурси та флеш-моби.

За досягнення, можна вважати, що саме в цьому клубі народилася перша українська аніме-газета «СьогодНЯ», відома вже і за межами України. Серед авторів газети анімешники та отаку з різних куточків України та Росії. Делегації від їх клубу регулярно виїжджають на великі українські та зарубіжні аніме-фестивалі. Анімки відбуваються щотижня, на відміну від більшості аніме-клубів України. Цей клуб, є прикладом для наслідування.

Полтава[ред.ред. код]

Тут виник в 2009-му і зник у 2011-му році клуб «Crystal Anime»[20] що мав навіть свій сайт[21].

Запоріжжя[ред.ред. код]

Тут панував один аніме-клуб у вигляді однієї філії — клубу Rising Sun. Так сталося, що клуб майже повністю складався з «кавайних няш», представниць слабкої статі, а тому у нього склалися досить стійкі відносини з львівським «ВРом», який майже повністю складався з чоловіків. У Запоріжжі, зараз, іноді відбуваються анімки, але надто рідко, щоб говорити про якусь злагоджену діяльність фанатського групування.

Донецьк і область[ред.ред. код]

Донецьк має декілька створених аніме-клубів: «Tsubasa no Michi» — перший офіційно зареєстрований аніме-клуб[22] в Донецьку. Діяльність клубу: Організація аніме-вечірок і щорічного аніме-фестивалю у Донецьку; виїзд на заходи в інші міста зі своєю програмою: косплей, караоке, фан-арт, косплей-сценки. Алчевськ мав аніме-клуб «MAEMI»[23]. «Кавай Кампай»[24] виник у місті Стахановськ, після недовгого існування, зник.

Луганськ[ред.ред. код]

Мав аніме-клуб «Asa no Tsuyu»[25] що мав свій власний сайт[26]. Був активним у 2011-му та 2012-му році.

Дніпропетровськ і область[ред.ред. код]

Січеславщина також, неофіційно, мала багато аніме-клубів. Аніме-клуб «Itodama»[27][28] — проіснував з дати засновання 14.07.2006-го року, а потім, тихо «помер» після 2011-го. Доля таких як «Іниє»[29] — коротке повідомлення: «Клуб існував з 16.01.2013 по 20.05.2013. Народу було у нас дуже мало. Коли-небудь ми створимо нову групу сходок і запросимо вас всіх до нас». Зокрема, відомо, що місто Нікополь також мало два аніме-клуби «KOKORO NO KOE» і ще один сформований пізніше. Клуб відрізнявся завидною популярністю, незважаючи на провінційність, мав голову «Інтегру» та інших, станнім головою був — «Ю», і регулярні анімки та активний сайт з 2007-го по 2011-й рік. Але потім, з певних причин, цей клуб зник через брак учасників.

Мелітополь[ред.ред. код]

У Мсіті Мелітополь автономно існує аніме-клуб «Нова весна»[30] і відбувалися досить регулярно анімки, зокрема пік був у 2013-му році, коли анімки стали дуже частими, але після цього стався занепад аніме-руху в місті. Час від часу, місцеві анімешники всеж влаштовують нові анімки і суміжні пов'язані тематичні події.

Одеса[ред.ред. код]

Один з останніх осередків відродження аніме-культури, зокрема завдячуючи Одеському фестивалю «Natsu Nami[31]» та активній діяльності таких клубів, як Одеський аніме-клуб «Umi No Hoshi»[32], — є місто Одеса, що має масу аніме-магазинів. Це свідчить про вельми не малий попит серед населення міста на продукти японської культури.

Івано-Франківськ

У місті Івано-Франківськ було чимало спроб заснувати Аніме-клуб. Перший клуб в місті «Avalanche» прожив чимале життя, з поїздками по Україні в гості до інших отаку. Та після того як Джабал - засновник клубу «Avalanche» виїхав з України, клуб почав занепадати і згодом зник. Після цього анімешники знову і знову намагалися об'єднатися, було звісно весело та цікаво та нічого серйозного з цього не виходило. Аж на весні 2014 згуртувавшись таки був заснований клуб «Хвіст феї» під керівництвом голови клубу «Miroku» . Клуб активно набирає нових членів в свої лави, проводить щотижневі анімки, та містить в своїх лавах чималу кількість активних косплеєрів. Підтримує дружні відносини з Львівським аніме клубом «Міцурукі».

Список відомих Аніме-магазинів[ред.ред. код]

Київ:

  • Аніме-магазин «Anime Line Group»[33]
  • Аніме-магазин «Shop animezis»[34]

Дніпропетровськ:

  • Аніме-магазин «Itodama»[35][36]

Харків:

  • Магазин аніме і манги «СквозНЯк»![37]

Донецьк:

  • Аніме-магазин «OTAKU»[38]
  • Аніме-магазин «Pulsar»[39]

Одеса:

  • Аніме магазин «Hanabi»[40]
  • Аніме магазин «Хотару»[41] (яп. 蛍 - Світлячок)
  • Магазин косплею «Sunny cats»[42]
  • Магазин манги «Fairy Fox Unique Store»[43]
  • Аніме магазин «Yorokobi»[44]

Запоріжжя:

  • Аніме-магазин «Anime Sich»[45]

Львів:

  • Аніме-магазин «Anime Tochka»[46]

Сімферополь:

  • Аніме-магазин «Щасливий Єнот»[47]

Субтитрування[ред.ред. код]

Підйом інтересу до аніме в останні роки в Україні відбувається саме зокрема виникненню низки «Фан-саб» команд, що перекладають аніме українською, озвучуюють, створюють сайти, для популяризації цього жанру японського мистецтва. Найвідоміші серед них це: FanVoxUA, UkrDub, AniUA та Patlati Продакшнз. В останні роки відбувається справжній розквіт інтересу фанатів аніме до його перекладу українською. Варто також констатувати, що певні релізи більшості команд українського озвучення характеризуються неймовірними наріканнями як і зі сторони перекладачів-японістів, так і з боку простого фаната-слухача.

Звісно, не можна сказати, що Аніме культура зникла з терен України, хоча основна «хвиля» популярності аніме і манга пройшла, і наврядче колись повернеться знову у масштабах минулих років. Але останні тенденції свідчать про те, що субкультура анімешників продовжує не тільки існувати в Україні, але і розвиватися. Останнім обов'язковим трендом нових аніме-клубів стали інтернет-сайти, які дуже швидко збирають навколо себе фанатів аніме у містах, створюючи нові осередки аніме-інфраструктури і спілкування анімешників. Беззаперечно, сайт аніме-клубу став обов'язковим атрибутом будь-якого серйозного групування, яке має що показати іншим, з активних плодів своєї діяльності.

Загальні висновки і тенденції[ред.ред. код]

Окрім відомих клубів, можна сказати, що так чи інакше, час від часу, майже кожне українське місто мало свій аніме-клуб. Головною проблемою таких клубів, що призводила до їх занепаду є одноманітність заходів та бездіяльність учасників, саме тому, єдині клуби, що вистояли, спиралися на: різноманітність заходів, ініціативу учасників і створення власного творчого продукту, такого як перекладу аніме та манги, косплей, організація фестивалей, створення музичного гурту, конкурсів, сайту, що залучали до клубу усе більшу аудиторію і закріпляли в них присутність старих учасників. Дивлячись на останні тенденції, у висновку, можна сподіватися на справжній розквіт нових аніме-клубів в Україні.

Аніме-інфраструктура в Україні існує у великих містах, але вона є не дуже розвинутою по всй країні, наприклад як у Європі, де багато аніме-магазинів, фестивалів, клубів і іншого. Тим не меньш, знову ж таки, спираючись на нове зростання популярності аніме-культури, через активну діяльність її найзавзятіших фанатів, можна очікувати пожвавлення і цієї сфери.

Українські Аніме-клуби що є або існували[ред.ред. код]

Історія Українських аніме-клубів[ред.ред. код]

Перші аніме-клуби почали з'являтися ще у 90-х роках минулого століття у великих містах. Першим таким клубом став київський Crystal Power, що з'явився у 1997-му році в столиці. Згодом, почали з'яілятися і інші і областних центрах і містечках: White Reflection у Львові, ~ Y ~ YUME NO MOTO ~ Y ~ у Харкові, Itodama у Дніпропетровську, Тернопільський аніме-клуб у місті Тернопіль, Rising Sun у місті Запоріжжя, Tsuki no Seiza у Хмельницькому ті інших містах. Таких клубів стало безліч. Пік популярності відбувався з 2000-х і почав спадати під 2010-й рік.

У ті часи не існувало швидкого розвпосюдженого для всіх інтернету, ані гідних перекладів аніме, в Україні. А тому єдиною можливістю для пересічного підлітка чи дорослого фаната аніме, щоб збагатити свій анімешний світ, було отримати доступ до якогось місця, де було більше аніме. Таким місцем були аніме-клуби, де і опинялися всі від малого до великого, вбачивши програму про таку штуку по телебаченню. Також існувала переписка для бажаючих дізнатися про діяльність клубу, поштою.

Хоч «Новий Канал» і показував такі аніме як Сейлор Мун та Сакуру, але в Україні була явно потреба більше аніме для аудиторії фанатів, і тому вони записували аніме з німецьких, польських, російських телеканалів. У аніме-клубах почали збиратися фанати, що мінялися цими записами, зокрема у «Crystal Power» та інших клубах, збагачуючи коло його відвідувачів та рід діяльності.

Результатом діяльності таких клубів, було винекнення перших фестивалів японської культури в Україні, першим з яких у 2006-му році став Київський Аніме-Фестиваль, в той же час був започаткований Харківський аніме-фестиваль «Ханіфест». Згодом, Київський фестиваль замінив Всеукраїнський Фестиваль Японської Анімації. Деякі фестивалі не проіснували довго і зникли з тих чи інших причин. На разі ще відбуваються такі фестивалі як: NIHON TAISAI у Донецьку, Ханіфест у Харкові, ANICON у Львові та декілька інших. Виникли і зникли аніме-газети і журнали, такі як Харківська «СєгодНЯ!» та Львівська Анікон. Фанатами японської культури були створені вітчизняні музичні групи японського напрямку, так як: Чернігівська Klepsydra — жанр Visual Kei, Київські Future Plans — кавер-аніме OST гурт, та подібні — TSUBASA у Донецьку.

Подробиці існування і устрою[ред.ред. код]

Аніме-клуби, мають свою специфічну ієрархію. Зокрема, це стосується інтегрованості учасників у японську культуру і завзяте використання анімешного сленгу, — обов'язковою умовою існування клубу: є «голова клубу», що має своє прізвисько, зазвичай японське ім'я чи ім'я аніме-манга персонажу, або ж — улюбленого J-Rockера. Голова — повинен володіти беззаперечними знаннями в сфері аніме-манга та японської культурі, мати якийсь талант (наприклад в малюванні в стилі манга, або ж, знання японської мові, спів на японській мові, організації тощо). Тобто «голова» — повинен бути беззаперечним отаку, з багажем анімешних знань, що перевищує знання усіх учасників клубу, або ж — мати беззаперечний талант і вміння, наприклад — озвучувати аніме чи перекладати мангу, малювати її. Голова повинен вести клуб до розвитку і не дати йому занепасти попри що.

Зазвичай, у таких клубах усі учасники називають одне-одного японськими іменами, використовуючи свій сленг, що ґрунтується на японській мові. Наслідком такого використання, ми маємо розповсюдження такого слова, як «няша», «кавайний», «ня» та багато подібних, що стали загальновживаними. Часто, анімешники і отаку, пишуть перекази або навіть оригінальні твори за мотивами улюблених аніме та манга, чим часто діляться з іншими учасниками свого аніме-клубу, також, відповідно густо використовуючи аніме-сленг.

Зовсім необов'язково, щоб аніме-клуб мав своє приміщення. Більшість анімешників намагаються креативно підійти до цього питання, щоб не сидіти весь час десь у приміщенні за переглядом аніме-серіалів, — вони збираються у кафе, а потім можуть влаштувати піші прогулянки, або ж — влаштовують пікніки, організовано їздять на фестивалі і концерти японських гуртів, тощо. Більш серйозним клубам, звісно, без приміщення не обійтися, особливо коли учасники дозрівають до перекладу аніме та манги, косплею чи організації фестивалю або місцевого заходу, а може, й музичного гурту, як українські Future Plans.

Діяльність аніме-клубів[ред.ред. код]

  • Організація спілкування вітчизняних фанатів японської культури , — Анімки, пікніки, сходини, тощо.
  • Переклад аніме і манги, а також його озвучення українською мовою.
  • Формування косплей-груп, і створення косплей-фестивалів в Україні для демонстрації свого таланту.
  • Створення музичних гуртів, що переспівують пісні з аніме і роблять кавери з японських пісень, з копіюванням японського стилю виконання і зовнішності.
  • Створення газет чи журналів про життя і події Українського Аніме-фендому та новини аніме, манги та японської музики.

Відомі українські Аніме-клуби що є або існували[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]