Анісович Владислав Леопольдович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владислав Леопольдович Анісович
Народження 20 червня 1908(1908-06-20)
Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть 30 серпня 1969(1969-08-30) (61 рік)
  Алупка, Ялтинська міська рада, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Поховання Санкт-Петербург
Країна  Російська імперія
 СРСР
Жанр портрет і пейзаж
Навчання Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна
Діяльність художник
Напрямок реалізм
Відомі учні Варення Микола Романович
Член СХ СРСР
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Владисла́в Леопо́льдович Анісо́вич (20 червня 1908, Луганськ — 30 серпня 1969, Алупка) — український та російський радянський живописець, графік та педагог; член Ленінградського відділення Спілки художників СРСР з 1932 року.

Навчання та творчий шлях[ред. | ред. код]

Народився 7 [20] червня 1908(19080620) року в місті Луганську (тепер Україна). У 19271928 роках проходив навчання в Харківському художньому інституті. В 19291931 роках навчався у московському ВХУТЕІНі, після закриття закладу переведений в Ленінградський інститут пролетарського мистецтва, де його педагогами були Олександр Савінов та Рудольф Френц. Отримав диплом «художника монументального мистецтва», дипломна робота — «Збори в колгоспі». Там же у 19311933 роках пройшов аспірантуру — дисертаційна робота «Спартаківське повстання в Німеччині» (зберігається у Державному Російському музеї).

Протягом 19331969 років з перервою на війну, працював викладачем в Ленінградському інституті живопису, архітектури та скульптури імені І. Рєпіна. Член ВКП(б) з 1939 року. Брав участь у німецько-радянській війні з липня 1941 року[1].

Помер 30 серпня 1969 року в Алупці, похований в Ленінграді.

Творчість[ред. | ред. код]

Творив портрети, картини на історично-революційні теми, жанрові композиції, пейзажі. Серед робіт:

  • 1932 — «Перехід загону К. Ворошилова з Луганська в Царицин»;
  • 1947 — «Концерт акторів Мурманського театру на фронті» (Мурманський краєзнавчий музей);
  • 1947 — «Відновлення Мончегорського комбінату»;
  • 1949 — «Штурм Перекопу»;
  • 1951 — «Портрет наукового співробітника публічної бібліотеки імені Салтикова-Щедріна І. Строгова»;
  • 1956 — «Портрет артистки Д. Журба»;
  • 1956 — «Портрет геолога Єфімова»;
  • 1968 — «Портрет студентки ЛДУ О. Єфімцевої»;
  • 1969 — «Нашестя».

Брав участь у виставках з 1935 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Память народа. [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — стор. 159 (рос.)