Аніта Саркісян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аніта Саркісян
англ. Anita Sarkeesian
Anita Sarkeesian headshot.jpg
Аніта Саркісян у 2011 році
Народилася 1983(1983)
Канада Канада
Громадянство
(підданство)
Flag of Canada.svg Канада
Flag of the United States.svg США
Національність Американці вірменського походження[d]
Діяльність критик ЗМІ, блогер, публічний промовець, феміністка
Alma mater Університет штату Каліфорнія, Нортбрідж[d]
Йоркський університет
Сторінка в Інтернеті feministfrequency.com

Аніта Саркісян (англ. Anita Sarkeesian; нар. 1983, Канада) — канадсько-американська[1] феміністка, критик ЗМІ, блогер та публічний промовець. Засновниця Feminist Frequency, веб-сайту, на якому розміщуються відео та коментарі, які аналізують зображення жінок у масовій культурі. Також відома своєю серією відео «Тропи проти жінок у відеоіграх[en]», яка досліджує тропи у відображенні персонажів відеоігор жіночої статі.

У 2012 році Саркісян стала жертвою кібермоббінгу після запуску свого проекту на Kickstarter, щоб зібрати кошти на фінансування серії «Тропи проти жінок у відеоіграх». Підтримувачі пожертвували майже 160 тис. доларів, набагато більше, ніж 6 тис. доларів, які вона шукала. Ситуація була широко освітлювалася у ЗМІ, які поставили Сакрісян у центр обговорення мізогінії у культурі відеоігор та кібермоббінгу. Вона виступила на конференціях TEDxWomen і XOXO[en], з'явилася на ток-шоу «The Colbert Report», де обговорювала свій досвід кібермоббінга та покращення статевої інклюзивності у ігровій та масовій культурі.

Біографія[ред. | ред. код]

Аніта Саркісян народилася у 1983 році[2] у Канаді і зростала біля Торонто. Її батьки — вірмени, які імігрували з Іраку до Канади у 1970-х роках.[3][4] Саркісян пізніше переїхала до штату Каліфорнія і ідентифікує себе як канадко-американку.[1][4][5]

Саркісян отримала ступінь бакалавра зі спеціальністю дослідження комунікації в Університеті штату Каліфорнія[en] у Нортбріджі[en] і ступінь магістра зі спеціальністю соціальної та політичної думки у Йоркському університеті у Торонто, який закінчила у 2010 році. Її дипломна робота називається «Я зроблю з тебе чоловіка: Сильні жінки у науковій фантастиці та фентезі на телебаченні» (англ. I'll Make a Man Out of You: Strong Women in Science Fiction and Fantasy Television).[6][7]

Feminist Frequency[ред. | ред. код]

Саркісян запустила свій веб-сайт Feminist Frequency у 2009 році, коли була студенткою Йоркського університету. Вона створила його у спробі створити доступну феміністичну критику ЗМІ.[7][8] Відео, створені для сайту, аналізували соціальну та культурну статеву структуру і масову культуру з точки зору фемінізму, наприклад, застосування тесту Бекдел до фільмів, номінованих на премію «Оскар» 2011 року та підкреслення ролі LEGO у посиленні культурних норм.[9][10]

У 2011 році створила серію відео «Тропи проти жінок» (англ. Tropes vs. Women) у партнерстві з журналом «Bitch[en]». Серія досліджує поширені тропи у відображенні жінок у відеоіграх з особливим фокусом на науковій фантастиці.[8][11] Серія складається з шести відео, які присвячені таким тропам як маніакальна дівчина-мрія[en], жінки у холодильнику[en] і принцип Смурфетти.[1][12]

У 2011 році Саркісян стала спів-автором есе «Баффі проти Белли: Повторна поява архетипічного жіночого у історіях про вампірів» (англ. Buffy vs. Bella: The Re-Emergence of the Archetypal Feminine in Vampire Stories).[13] Вона виступила на конференціях та майстер-класах, говорячи про критику ЗМІ та відеоблогінг, і дала інтерв'ю газеті «Обсервер» у березні 2012 року про сучасну медійну культуру.[14]

У березні 2012 року Саркісян і її блог Feminist Frequency були згадані у списку «Електронні джерела по жінкам та гендеру» (англ. E-Sources on Women & Gender) журналом «Feminist Collections».[15] Її блог був використаний як матеріал для створення курсів університетського рівня по жіночим дослідженням, вона виступала в університетах, говорячи на тему жіночих персонажів у масовій культурі.[16]

Титульна картка, що використовується у відео «Тропи проти жінок у відеоіграх»

Саркісян вирішила створити серію відео про відображення жінок у відеоіграх після того, як її запросили поговорити з розробниками у «Bungie Studios».[7] 17 квітня 2012 року вона розпочала кампанію по збору коштів на Kickstarter, які підуть на створення серії невеликих відео, які будуть досліджувати гендерні тропи у відеоіграх.[17] Запланована ціль у 6 тис. доларів була досягнена за 24 години.[18] Кінцева зібрана сума сягла 158 922 доларів, яку пожертвували 6968 прихильників.[19]

Саркісян планувала випустити «Тропи проти жінок у відеоіграх[en]» у 2012 році, але перенесла запуск на пізніший термін, пояснивши це тим, що додаткові кошти, зібрані на Kickstarter, дозволили їй розширити обсяг та масштаб проекту. Перше відео серії було опубліковане 7 березня 2013 року.[20]

Перші три відео серії розповідають про троп «діва у біді», згідно якому герой чоловічої статі повинен врятувати пасивну і часто безпорадну жінку.[8][12] Кріс Сьюллентроп з «Нью-Йорк Таймс» сказав, що перші чотири відео серії необхідні для перегляду всім, хто цікавиться відеоіграми. Він також додав, що вони є причиною, через яку він запитав геймдизайнера «Nintendo» Сігеру Міямото про теми діви у біді, які присутні у його іграх, на що той відповів, що не задумувався про це.[21]

У січні 2015 року корпорація «Intel» оголосила, що буде працювати у партнерстві з Feminist Frequency та іншими групами, які візьмуть участь у спробі підвищити різноманітність та інклюзивність у технічній сфері, на яку підуть 300 млн. доларів. Групи повинні допомогти сприянню підвищення кар'єрних можливостей, залученню та позитивному представництву жінок і меншинств у технічній сфері та геймінгу.[22][23]

23 січня 2015 року сайт Feminist Frequency опублікував свій перший річний звіт та оголосив, що вони планують дві нові серії відео, присвячених «позитивному» відображенню жінок у відеоіграх, а також зображенню мужньої ідентичності у іграх.[24][25]

8 березня 2016 року Feminist Frequency запустив краудфандингову кампанію для анімаційної серії відео під назвою «Звичайні жінки» (англ. Ordinary Women). Серія складається з п'яти випусків і досліджує життя таких видатних жінок як Іда Белл Веллс-Барнетт, Емма Голдман, Мурасакі Сікібу, Ада Лавлейс і Чін Сі[en].[26]

У березні 2016 року Feminist Frequency розпочав офіційне партнерство з групою підтримки жертв кібермоббінгу «Crash Override Network[en]», погодившись виступити у якості фінансового спонсору.[27]

Кібермоббінг[ред. | ред. код]

Після запуску проекту «Тропи проти жінок» розпочалася хвиля сексистського переслідування Саркісян. Зловмисники надсилали їй погрози зґвалтування та смерті, зламали її веб-сторінки та сторінки у соціальних мережах і поширювали її особисту інформацію. Вони публікували зневажливі коментарі про неї онлайн, понівечили її сторінку на Вікіпедії, до якої додали расові знущання та сексуальні зображення, відправили Саркісян малюнки, на яких зображалися сцени ґвалтування Саркісян персонажами відеоігр.[28][29][30][31][32][33]

Аніта Саркісян

Один зі зловмисників створив комп'ютерну гру «Побий Аніту Саркісян» (англ. Beat Up Anita Sarkeesian), яка закликає гравця залити кров'ю зображення Саркісян, клікаючи мишею.[30][34] Феміністка з Торонто Стефані Гатрі (англ. Stephanie Guthrie) отримала погрози зґвалтування та смерті за критику цієї гри.[29][35][36][37] Вважається, що судовий процес проти критика Грегорі Алана Елліотта[en] (англ. Gregory Alan Elliott), який є наслідком тривалого спору між ним та Гатрі, має значні наслідки для свободу слова онлайн у Канаді.[38][39] Саркісян відповіла на погрози проти Гатрі у газеті «Toronto Standard[en]», засуджуючи широкомасштабне переслідування, з яким зіткнулася вона та інші жінки в Інтернеті.[40][41]

Через кібермоббінг Саркісян запросили виступити з промовами щодо сексуального переслідування та онлайн-спільнот на конференції TEDxWomen та кількох університетах.[42][43][44][45][46]

У березні 2014 року Саркісян мала виступити та отримати нагороду «Вибір розробників ігор[en]». Організатори пізніше повідомили, що вони отримали анонімну погрозу щодо закладення бомби і поліція Сан-Франциско ретельно оглянула місце проведення події до того, як церемонія продовжилася.[47]

У серпні 2014 року блог Feminist Frequency опублікував новий випуск серії «Тропи проти жінок у відеоіграх». Це співпало з триваючим переслідуванням Зої Квінн[en] у рамках дискусії Геймергейт[en]. Внаслідок переслідування Саркісян активістами Геймергейт, збільшення обсягу та специфіку погроз (включаючи погрози смерті), вона була вимушена залишити свій дім. Поліція Сан-Франциско підтвердила, що вони передали справу ФБР для подальшого розслідування.[48][49]

14 жовтня 2014 року Саркісян і Університет штату Юта отримали терористичні погрози, пов'язані з запланованою лекцією Саркісян, яку вона повинна була прочитати пізніше того ж дня. Один з погрожуючих заявив, що він пов'язаний з Геймгейт.[50] У погрозах згадується масове вбивство у Політехнічній школі Монреаля у 1989 році як джерело натхнення. Університет та поліція не повірили погрозам, оскільки вони були дуже схожі на інші, що отримувала Саркісян, але запланували посилення заходів безпеки. Саркісян відмінила подію, бо вважала прийняті заходи недостатніми, бо університет не міг заборонити носіння зброї на своїй території за законами штату Юта.[51][52][53][54][55][56][57][58]

Сприйняття та публічні виступи[ред. | ред. код]

Саркісян та її робота отримали значно більше уваги після того, як вийшла серія «Тропи проти жінок у відеоіграх[en]», за якою послідував кібермоббінг. Ці події допомогли підняти питання сексуального домагання у відеоіграх у ЗМІ.[59] Це питання обговорювалося у багатьох журналах та газетах, серед яких «Нью-Йорк Таймс» і «Гардіан».[60]

Аніта Саркісян виступає з промовою у 2013 році

Відмітивши, що Саркісян отримала велику підтримку під час переслідування, Сал Хамфрейс і Карен Орр Веред припускають, що в цілому ця кампанія призведе до того, що інші жінки можуть не послідувати прикладу Саркісян через страх отримати схожі погрози та стати об'єктом переслідування.[61]

У вересні 2014 року Саркісян виступила з промовою на фестивалі XOXO[en], де сказала, що твердження, що вона та інші жінки сфабрикували своє переслідування, саме є формою переслідування. «Переслідування — це фонова радіація мого життя», вона пізніше сказала у «Блумберг Бізнесвік».[62][63]

Погрози Саркісян і Університету штату Юта призвели до привернення уваги громадськості до мізогіністичних та жорстоких переслідувань в Інтернеті та до доречності прихованої зброї на території університету. Газета «The Salt Lake Tribune[en]» написала, що такі погрози підтверджують позицію Саркісян щодо зв'язку між деякими відеоіграми та жорстокого ставлення до жінок. Газета також закликала штат дозволити університетам мати можливість заборонити носіння на своїй території вогнепальної зброї, коли це не просто недоречно, але й є шкідливим для місії вищого навчального закладу.[52][64][65][66][67]

29 жовтня 2014 року Саркісян дала інтерв'ю на ток-шоу «The Colbert Report», де обговорювала кібермоббінг, який влаштував для неї Геймергейт, та свої погляди на те, як зробити відеоігри більш інклюзивними. Вона сказала Кольберу, що відеоігри часто зображають жінок таким способом, що підсилює культурні міфи про те, що жінки є сексуальними об'єктами і її ціль не в тому, щоб піддавати відеоігри цензурі, але в підвищенні усвідомлення, що жінок можно зображати більш реалістичними і менш стереотипними.[68]

Кібермоббінг Саркісян і інших жінок у сфері відеоігор був показаний 14 січні 2015 року у випуску програми «Nightline[en]». Коли її запитали у «ABC News», чому було стільки гніву, вона відповіла, що вважає, що це походить з ідеї про те, що сфера відеоігор — у значній мірі для чоловіків, що ігри створюються чоловіками для чоловіків і що це дуже мізогіністична реакція.[69] Саркісян з'явилася у документальному фільму «GTFO[en]».[70]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Блог Саркісян Feminist Frequency був відмічений асоціацією «Media Report to Women» і «Feminist Collections».[15][71] У 2012 році веб-сайт Gamasutra розглянув кібермоббінг та успіх блогу Feminist Frequency каталізатором, що привернув увагу до важливості різноманітності та інклюзивності у культурі та індустрії відеоігор. Цей заклик до інклюзивності був названий серед 5 трендів, що визначили індустрію ігор у 2012 році.[59][72] У 2013 році журнал «Ньюсвік» і веб-сайт The Daily Beast[en] назвали Саркісян однією зі «125 впливових жінок» (англ. 125 Women of Impact).[73][74] Вона також отримала почесну нагороду від Національної академії рецензентів відеоігор[en] за відео «Діва у біді» (англ. Damsel in Distress) у 2013 році.[75]

У 2014 році Сакрісян отримала Нагороду посередника (англ. Ambassador Award) на 14-тій церемонії вручення премії «Вибір розробників ігор[en]» за її роботу з репрезентації жінок у відеоіграх, що зробило її першою жінкою, яка отримала цю нагороду.[76][77] За свою роботу вона також була номінована на премію «Жінки у іграх» (англ. Women in Gaming) у номінації «Нагорода посередника» корпорації Microsoft.[78][79]

Після погрози анти-фемініста влаштувати масову стрілянину під час виступу Саркісян в Університеті штату Юта, журнал «Rolling Stone» назвав її найціннішим критиком поп-культури, додавши, що «зворотній зв'язок лише довів її точку зору: індустрія ігор має проблему».[80] У грудні 2014 року веб-сайт The Verge назвав її однією з 50 найважливіших людей на перетині технологій, мистецтва, науки та культури.[81] У березні 2015 року журнал «Тайм» включив Саркісян до списку 30 найвпливовіших людей в Інтернеті,[82] а у квітні того ж року включив її до списку «Time 100».[83] У травні 2015 року журнал «Cosmopolitan» включив її до списку 50 найбільш захоплюючих людей в Інтернеті.[3] Того ж року Саркісян була номінована на Меморіальну премію Джеймса Тіптрі-молодшого за серію відео «Тропи проти жінок у відеоіграх[en]».

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • 2015 — «Стан гри: Творці та критики про культуру відеоігор» (англ. The State of Play: Creators and Critics on Video Game Culture)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Greenhouse, Emily (August 1, 2013). Twitter's Free Speech Problem. The New Yorker. Процитовано March 24, 2014. 
  2. Anita Sarkeesian. Virtual International Authority File. Процитовано March 16, 2016. 
  3. а б Filipovic, Jill (June 8, 2015). Anita Sarkeesian Is Fighting to Make the Web Less Awful for Women – And Getting Death Threats in the Process. Cosmopolitan. Процитовано July 21, 2015. 
  4. а б Moore, Oliver (July 11, 2012). Woman's call to end video game misogyny sparks vicious online attacks. The Globe and Mail (Toronto). Процитовано March 13, 2014. 
  5. Rivas, Jorge (December 13, 2012). Watch Anita Sarkeesian Deconstruct Sexism in Gaming. ColorLines. Процитовано March 13, 2014. 
  6. Sarkeesian, Anita. About. Feminist Frequency. Процитовано March 13, 2014. 
  7. а б в Kolhatkar, Sheelah (November 26, 2014). The Gaming Industry's Greatest Adversary Is Just Getting Started. Bloomberg Businessweek. Процитовано December 4, 2014. 
  8. а б в Dean, Paul (May 31, 2013). Tropes vs Women in Video Games: Why It Matters. IGN. Процитовано September 19, 2013. 
  9. Barthel, Michael (February 25, 2012). "The Oscars’ woman problem" Архівовано March 13, 2013, у en:Wayback Machine., Salon. *Sarkeesian, Anita (February 15, 2012). "The Oscars and The Bechdel Test", YouTube.
  10. Johnson, Derek (2014). «Chicks with Bricks: Building Creative Identities Across Industrial Design Cultures and Gendered Construction play». У Wolf, Mark J.P.. LEGO Studies: Examining the Building Blocks of a Transmedial Phenomenon. Routledge. pp. 90–94. ISBN 1317935454. https://books.google.com/books?id=bllWBQAAQBAJ. Процитовано February 18, 2015. 
  11. Williams, Mary Elizabeth (June 14, 2012). Lara Croft battles male jerks. Salon. Архів оригіналу за June 18, 2012. 
  12. а б Singal, Jesse (June 22, 2013). Taking on games that demean women. The Boston Globe. Процитовано September 19, 2013. 
  13. Jenson, Jennifer and Sarkeesian, Anita (2011). "Buffy vs. Bella: The Re-Emergence of the Archetypal Feminine in Vampire Stories" Архівовано June 25, 2012, у en:Wayback Machine., in Gareth Schott and Kirstine Moffat. FANPIRES: Audience Consumption of the Modern Vampire. New Academia Publishing.
  14. Hoby, Hermione (March 25, 2012). The slacker is back – and this time she's female. The Observer. Процитовано October 19, 2014. 
  15. а б Lehman, JoAnne (Spring 2012). E-Sources on Women & Gender. Feminist Collections (University of Wisconsin-Madison) 33 (2): 13. ISSN 0742-7441. 
  16. Duggan, Padraic (March 4, 2012). Feminist Frequency comes to SOU. The Siskiyou. 
  17. Marketos, Cassie (May 21, 2012). New Projects Are Sci-Fly. Kickstarter. 
  18. Tropes vs Women in Video Games. Kickstarter. Процитовано June 14, 2012. 
  19. Maguire, Matt (March 6, 2013). Sexism in games series debuts this week. stuff.co.nz. 
  20. Feminist Frequency - "Damsels in Distress (Part 1)"; accessed May 28, 2013
  21. Suellentrop, Chris (December 13, 2013). In the Footsteps of Lara Croft. The New York Times. Процитовано March 11, 2014. 
  22. Intel CEO Outlines Future of Computing. Intel, January 6, 2015
  23. Nick Wingfield, 'Intel Budgets $300 Million for Diversity", nytimes.com, January 7, 2015; accessed November 11, 2015.
  24. Jenkins, Ria (January 30, 2015). When will gamers understand that criticism isn't censorship?. The Guardian. Процитовано January 30, 2015. 
  25. Dredge, Stuart (January 27, 2015). Anita Sarkeesian launching new video series focused on masculinity in games. The Guardian. Процитовано January 30, 2015. 
  26. Rosenberg, Alyssa (March 8, 2016). Anita Sarkeesian’s next Feminist Frequency project tackles women’s history. The Washington Post. 
  27. Sarkeesian, Anita (3 March 2016). Feminist Frequency and Crash Override Partnership. Feminist Frequency. Процитовано 3 February 2017. 
  28. Heron, Michael James; Belford, Pauline; Goker, Ayse (2014). Sexism in the circuitry. ACM SIGCAS Computers and Society (Association for Computing Machinery) 44 (4): 18–29. ISSN 0095-2737. doi:10.1145/2695577.2695582. «The simple launching of this project resulted in a staggering and continuing campaign of harassment, defamation and real life threats spectacularly out of proportion to the triggering incident.» 
  29. а б O'Leary, Amy. "In Virtual Play, Sex Harassment Is All Too Real", The New York Times, August 1, 2012.
  30. а б Kyle, Catherine Bailey (2014). «Her Story, Too: Final Fantasy X, Revolutionary Girl Utena, and the Feminist Hero's Journey». У Jones, Norma; Bajac-Carter, Maja; Batchelor, Bob. Heroines of Film and Television. New York: Rowman & Littlefield. pp. 131–32. ISBN 978-1-4422-3149-8. 
  31. Humphreys, Sal; Vered, Karen Orr (September 5, 2013). Reflecting on Gender and Digital Networked Media. Television & New Media 15 (1): 3–4. doi:10.1177/1527476413502682. 
  32. Watercutter, Angela (June 14, 2012). Feminist Take on Games Draws Crude Ridicule, Massive Support. Wired.com. 
  33. Cupaiuolo, Christine (June 30, 2014). Not Just Playing Games: The Benefits of Failure and the Power of a Supportive Community. Spotlight on Digital Media and Learning (John D. and Catherine T. MacArthur Foundation). ISBN 978-1-63295-463-3. Процитовано October 23, 2014. 
  34. Das, Sarmista (2014). «Leveling (Up) the Playing Field: How Feminist Gamers Self-Identify and Learn in Online Communities». У Venkatesh, Vivek. Educational, Psychological, and Behavioral Considerations in Niche Online Communities. IGI Global. p. 82. ISBN 1466652071. https://books.google.com/books?id=LwSXBQAAQBAJ&dq=%22Anita+Sarkeesian%22&source=gbs_navlinks_s. Процитовано February 18, 2015. 
  35. Fernandez-Blance, Katherine (July 10, 2012). Gamer campaign against Anita Sarkeesian catches Toronto feminist in crossfire. TheStar.com. 
  36. O'Meara, Sarah (July 6, 2012). Internet Trolls Up Their Harassment Game With Beat Up Anita Sarkeesian. The Huffington Post. 
  37. Magi, Kim (November 21, 2012). Man charged with harassment after Twitter attacks. The Toronto Star. Процитовано July 21, 2015. 
  38. Blatchford, Christie. Christie Blatchford: Ruling in Twitter harassment trial could have enormous fallout for free speech. National Post. 
  39. Nadeau, Jean-Phillippe. Procès pour harcèlement criminel sur Twitter [Trial for criminal harassment on Twitter] (French). ICI Radio Canada. 
  40. Lyonnais, Sheena (July 10, 2012). EXCLUSIVE: Anita Sarkeesian Responds to Beat Up Game, Online Harassment, and Death Threats on Stephanie Guthrie. Toronto Standard. 
  41. Lyonnais, Sheena (July 9, 2012). Toronto Tweeter Causes Uproar Over Violent "Beat Up Anita Sarkeesian" Game. Toronto Standard. 
  42. TEDxWomen - Anita Sarkeesian. Архів оригіналу за February 9, 2014.  Відео на YouTube.
  43. Staff (October 12, 2012). Feminist website creator to speak at LLCC Oct. 10. The Breeze-Courier. Процитовано November 19, 2013. 
  44. Staff (October 24, 2012). Critic assails portrayal of women in video games. The Daily News. Процитовано November 19, 2013. 
  45. Chipman, Bob (November 7, 2013). The Most Dangerous Woman in Videogames - Anita Sarkeesian. The Escapist. Процитовано December 10, 2013. 
  46. Myers, Maddy (November 13, 2013). Hyper Mode: Anita Sarkeesian vs. The World Part II. Paste. Процитовано December 10, 2013. 
  47. Bomb Threat Targeted Anita Sarkeesian, Gaming Awards Last March, Stephen Totilo, Kotaku, September 17, 2014.
  48. FBI investigating death threats against Feminist Frequency creator Sarkeesian. Polygon. 
  49. Stuart, Keith. Gamergate: the community is eating itself but there should be room for all. the Guardian. 
  50. Erin Alberty (October 16, 2014). Anita Sarkeesian explains why she canceled USU lecture. The Salt Lake Tribune. Процитовано October 18, 2014. «After the mass shooting threat was sent to the school late Monday, a second threat arrived Tuesday. That one, USU spokesman Tim Vitale confirmed, claimed affiliation with the controversial and sometimes violent online video gamers’ movement known as GamerGate.» 
  51. Feminist cancels speech at USU after terror threat. Neugebauer, Cimaron and Ben Lockhart. Standard-Examiner, October 14, 2014
  52. а б Feminist games critic cancels talk after terror threat. Hern, Alex. The Guardian, October 15, 2014
  53. USU students, faculty protest terrorist threats against critic of video games. Wood, Benjamin. The Salt Lake Tribune, October 15, 2014
  54. Peckham, Matt (October 16, 2014). Fixing Everything That's Wrong with Gamergate Starts with You. TIME.com. 
  55. Ahmed, Saeed; Marco, Tony (October 15, 2014). Anita Sarkeesian cancels Utah State speech after threat - CNN.com. CNN. 
  56. Wingfield, Nick (October 15, 2014). Anita Sarkeesian, Video Game Critic, Cancels Speech After Threats of Massacre. New York Times. Процитовано October 15, 2014. 
  57. BBC News - Feminist video-games talk cancelled after massacre threat. BBC News. 
  58. McDonald, Soraya Nadia (October 15, 2014). ‘Gamergate’: Feminist video game critic Anita Sarkeesian cancels Utah lecture after threat. The Washington Post. 
  59. а б Settle, Amber; McGill, Monica M.; Decker, Adrienne (2013). Diversity in the Game Industry: Is Outreach the Solution?. SIGITE '13: Proceedings of the 14th Annual ACM SIGITE Conference on Information Technology Education (Association for Computing Machinery): 175. doi:10.1145/2512276.2512283. 
  60. Zerbisias, Anita (January 28, 2013). "Internet trolls an online nightmare for young women", Toronto Star.
  61. Humphreys, Sal; Vered, Karen Orr (September 5, 2013). Reflecting on Gender and Digital Networked Media. Television & New Media (SAGE Publications) 15 (1): 4. ISSN 1527-4764. doi:10.1177/1527476413502682. 
  62. Newton, Casey (September 13, 2014). Anita Sarkeesian shares the most radical thing you can do to support women online. The Verge. 
  63. The Gaming Industry's Greatest Adversary Is Just Getting Started. Процитовано November 11, 2015. 
  64. Editorial: Utah's laws place gun rights over free speech, The Salt Lake Tribune, October 15, 2014.
  65. "Axed speech sparks US gun debate", Irish Independent, October 15, 2014.
  66. Feminist Speaker Questions Utah's Campus Gun Laws. Whitehurst, Lindsay and Alina Hartounian. Associated Press, October 15, 2014
  67. Game critic Sarkeesian avoids Utah due to foolish gun laws. Utah looks bad in global media.... Pyle, George. The Salt Lake Tribune, October 15, 2014.
  68. Stephen Colbert takes on Gamergate with Anita Sarkeesian. McCormick, Rich. The Verge, October 30, 2014.
  69. When Jumping into Gamergate Turns into Fearing For Your Life, abcnews.go.com, January 14, 2015; accessed November 11, 2015.
  70. Ito, Robert (March 6, 2015). In the Documentary ‘GTFO,’ Female Video Gamers Fight Back. The New York Times. Процитовано November 11, 2015. 
  71. Staff (Spring 2012). Briefly. Media Report to Women 40 (2): 19–21. ISSN 0145-9651. 
  72. Graft, Kris. The 5 trends that defined the game industry in 2012. Gamasutra. Процитовано November 11, 2015. 
  73. Staff (March 29, 2013). 125 Women of Impact. Newsweek. 
  74. Women In The World: 125 Women of Impact. The Daily Beast/Newsweek. March 29, 2013. Процитовано October 22, 2014. 
  75. Staff (March 24, 2014). Horror, Fantasy Rule NAVGTR Awards. The Business Journals. Процитовано June 8, 2015. 
  76. Suellentrop, Chris (March 20, 2014). The Last of Us Claims a Top Video Game Prize. The New York Times. Процитовано March 24, 2014. 
  77. Anita Sarkeesian, Riot co-founders win GDCA 2014 Special Awards. gamasutra.com. Gamasutra. February 11, 2014. Процитовано February 17, 2014. 
  78. Parker, Laura (March 20, 2014). A Day of Honors for Women in the Video Game Industry. The New York Times. Процитовано March 24, 2014. 
  79. Anita Sarkeesian, more up for nominations at Women in Gaming Awards. gamasutra.com. Gamasutra. March 19, 2014. Процитовано March 24, 2014. 
  80. Collins, Sean T.,Anita Sarkeesian on GamerGate: 'We Have a Problem and We're Going to Fix This', Rolling Stone, October 17, 2014.
  81. Anita Sarkeesian - The Verge 50. TheVerge.com. Vox Media. 
  82. Macsai, Dan, ред. (March 16, 2015). The Most Influential People on the Internet. Time. с. 52–55. 
  83. Anita Sarkeesian - The 100 Most Influential People. Time. April 15, 2015. 

Посилання[ред. | ред. код]