Ан-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ан-2
Ан-2
Ан-2
Тип легкий багатоцільовий літак
Розробник ДКБ-153
Виробник АНТК імені Олега Антонова
Головний конструктор Антонов Олег Костянтинович
Перший політ 31 серпня 1947
Статус у виробництві (Китай)
Основні експлуатанти Аерофлот
Інші експлуатанти ВПС СРСР
ВПС КНДР
Багато інших
Роки виробництва 19472001
Одиниць вироблено 18 000
Вартість одиниці близько $225 000[1] (станом на 1992)
Варіанти Ан-2М, Ан-2СХ, Ан-3, Ан-4, Ан-6
Commons-logo.svg  Зображення у ВікіСховищі

Ан-2 (за класифікацією НАТО: Colt — «Лоша») — легкий транспортний літак, біплан. Має близько двадцяти модифікацій. Один двигун потужністю 800 к.с. Злітна маса 5250 кг.

31 травня 1946 року вийшов наказ про початок розроблення легкого багатоцільового транспортного літака та про створення державного конструкторського бюро ДКБ-153. Цей день відмічається дотепер як день народження бюро О. К. Антонова. На 1947 рік був виготовлений перший макет літака, а Антонов позиціонував свій літак як авіаверсію популярної тоді вантажівки «полуторка». 31 серпня 1947 року відбувся перший випробувальний політ, пілот-випробувач — Володін П. Н.

Відразу стали помітні характерні риси нового літака. Він був надзвичайно простий у керуванні та міг виконувати такі маневри, що для інших літаків були вкрай небезпечними, політ залишався керованим навіть на швидкості біля 50 км/год.

Було вирішено почати виробництво на Київському заводі № 473, що тоді нагадував мало не кустарні майстерні. Тоді літак отримав офіційну назву «Антонов — 2», або «АН-2». Після модернізації та пристосування виробничих потужностей на кінець 1950 року було розгорнуте серійне виробництво. У 1952 році воно пригальмувало у зв'язку з початком випуску на заводі фронтового бомбардувальника Іл-28, що було значно пріоритетнішим у той час. Але вже у 1953 році виробництво відновилось. За наступні 10 років Київський авіазавод випустив 3164 літаки.

Перші літаки називали «везделёт». В Україні (серед льотно-технічного складу) називався кажан, радянська народна назва — «Аннушка», а також «кукурудзяник» (успадкований від У-2), з огляду на використання його у сільському господарстві. Випускався також у Польщі — за 1959—2002 роки випущено 11915 літаків (найбільше), дотепер випускається в Китаї. У книзі Гіннеса фігурує як літак, що випускається майже 70 років — найдовше у світі. Загальна кількість виготовлених літаків — більше 18 000. Наймасовіший у світі одномоторний біплан за всю історію авіації. Експлуатуєтья також в США, Канаді, Європі.

Станом на 2007 рік експлуатувалось понад 4 тис. Ан-2. Багато з них літали по 40 і більше років[2].

Виробництво[ред. | ред. код]

Серійне виробництво здійснювалось в СРСР (Україна, Київ і Російська федерація, Долгопрудний) і закінчилось до 1960-го року після випуску понад 5000 літаків. Після цього Ан-2 випускались за ліцензією в Китаї (у 1957—1992 роках збудовано понад 950 штук під позначенням Y-5) і Польщі (у 1960—1992 роках збудовано близько 12 тисяч машин, з яких 10 440 доставлено до СРСР і СНД). Основні ремонтні потужності зосереджено на Вінницькому авіаремонтному заводі. Літак експортувався до 26-ти країн світу.

Літак дуже широко експлуатувався в СРСР на повітряних лініях малої протяжності для перевезення пасажирів і вантажів (часто на лініях, що пов'язували обласні центри з районними, а також селами), виконання різних народногосподарських, зокрема, авіаційних хімічних робіт. Підходить для злету та посадки з непідготовлених ґрунтових майданчиків і, оскільки має дуже малий розгін і пробіг, був незамінний для робіт на малоосвоєних територіях Сибіру та Крайньої Півночі, де застосовувався повсюдно.

Станом на 23 червня 2013-го року було втрачено 414 літаків типу Ан-2[3].

2012-го року в Російській Федерації запропоновано програму відновлення виробництва літаків Ан-2 та модернізації наявного парку[4].

5 серпня 2016 року прес-служба Державної корпорації «Антонов» повідомила, що легкий транспортний літак Ан-2 потрапив до Книги рекордів Гіннеса, як єдиний літак, який випускають безперервно протягом більше 60 років[5]. Проте сайт Книги рекордів Гіннеса не підтверджує цю інформацію, Ан-2 (разом із модифікацією Ан-3) внесений лише як найбльший біплан[6]. Також більше 60 років випускається Beechcraft Bonanza, виробництва якого розпочалось у 1947 році і триває донині.

Модифікації[ред. | ред. код]

Флот Ан-2 авіакомпанії «Оренбурзькі авіалінії»
Ан-2 на лижах.

СРСР, Україна, РФ[ред. | ред. код]

  • Ан-2 (базовий) — перша серійна модифікація
  • Ан-2Л — лісозахисний
  • Ан-2ЛП — лісопожежний (на базі Ан-2В з забором води у поплавці по 630 л кожен)
  • Ан-2М — модернізований (одномісний, сільськогосподарський збільшеної ємності)
  • Ан-2П — пасажирський (10 м'яких крісел)
  • Ан-2ПП — поплавковий протипожежний (цивільний)
  • Ан-2C — санітарний (до 6 ношей)
  • Ан-2СХ — сільськогосподарський (бак на 1 400 л) СХ
  • Ан-2Т — транспортний (1,5 т вантажу)
  • Ан-2ТП — транспортно-пасажирський (10 відкидних сидінь)
  • Ан-2ТД — транспортно-десантний
  • Ан-2Ф — для аерофотозйомки. Цивільний варіант зі звичайним фюзеляжем і автопілотом.
  • Ан-2Ф, Ан-2 НАК(Ф) — фоторозвідник і нічний артилерійський розвідник. Двокільовий із заскленою хвостовою частиною. Озброювався кулеметом УБТ або автоматичною гарматою НС-23. Перший політ — у квітні 1949 (пілот-випробувач А. Е. Пашкевич). Серійно не будувався.
  • Ан-3 — варіант з турбогвинтовим двигуном ТВД-20.
  • Ан-4, Ан-2В — «водний» (цивільний гідролітак на поплавцевому шасі). Перший політ 31 липня 1951-го року
  • Ан-6, Ан-23А — розвідник погоди з додатковою кабіною в підставі кіля для спостерігача.
  • Ан-2В (висотний)  — розвідник погоди без додаткової кабіни в підставі кіля для спостерігача.
  • Ан-2 «перехоплювач» — Ан-2 зі здвоєною кулеметною туреллю за центропланом і прожектором для перехоплення розвідувальних аеростатів (1960-ті)
  • Ан-2СХ з АПО (авіаційний протипожежний оприскувач)
  • Ан-2 на лижному шасі — лижі обладнувались гальмами гребеневого типу, що зберігало керованість на землі
  • Ан-2 на багатоколісному шасі — на основних опорах монтувались візки з трьома колесами кожен, на хвостовій — колесо і лижа. Опорна поверхня зросла вдвоє, що збільшило прохідність, але погіршило маневровість на землі. Шасі серійно не будувалось
  • Ан-2Е — Екраноплан. Дослідний. 1973
  • Ан-2МС — ремоторизований, з турбогвинтовим двигуном Honeywell TPE331-12U.
  • Ан-2-100 — ремоторизований, з турбогвинтовим двигуном МС-14 виробництва Мотор-Січ, здійснив перший політ 10 липня 2013 року. Оснащений реверсивним повітряним гвинтом АВ-17. 11 квітня 2017 року літак Ан-2-100 підняв вантаж рекордної для свого класу ваги в 3202 кг на висоту 2700 м[7]. 04.04.18 ремоторизовану модифікацію було сертифіковано[8]

Польща[ред. | ред. код]

  • An-2 Geofiz
  • An-2LW
  • An-2P
  • An-2PK (Ан-2 на лижному шасі з підігрівом лиж)
  • An-2PR
  • An-2R (пол. rolniczy — сільськогосподарський) — АН-2СХ
  • An-2S
  • An-2T/TD/TP
  • An-2M — (пол. morsky — морський) (Ан-4)

Китай[ред. | ред. код]

  • Y-5A — АН-2Т
  • Y-5B — АН-2СХ
  • Y-5С — Ан-2ТД, відрізняється кінцевими аеродинамічними поверхнями на верхньому крилі
  • Y-5K — салон бізнес-класу

Участь у збройних конфліктах[ред. | ред. код]

Характеристики[ред. | ред. код]

Antonov An-2 3view.svg
Кабіна Ан-2

Джерело: «Керівництво з льотної експлуатації літака Ан-2», М.,«Воздушный транспорт, 1984 р.»

Основні характеристики

  • Площа крила: 71,52 м2
  • Нормальна злітна маса: 4660 кг
  • Максимальна злітна маса: 5250 кг
  • Маса палива у внутрішніх баках: 900 кг
  • Силова установка: 1 × Поршневий АШ-62ІР 1000 к.с. ( 735 кВт)
  • Повітряний гвинт: В-509А-Д7, В-509А-Д7, АВ-2
  • Діаметр гвинта: 3,60 м


Льотні характеристики

  • Крейсерська швидкість: 185 км/год
  • Практична дальність: 900 км
  • Перегінна дальність: 2000 км
  • Практична висота польоту: 4500 м
  • Довжина розгону: 105 м
  • Довжина пробігу: 140 м



Рекорди[ред. | ред. код]

  • Найбільший у світі одномоторний біплан[9]
  • 11 квітня 2017 року — під час випробувального польоту літак Ан−2−100 підняв вантаж рекордної для свого класу ваги в 3202 кг на висоту 2700 м[9][10]
  • у серпні 2015 Міхаель Манусакіс (Michael Manousakis), голова фірми продажу старої військової техніки «Morlock Motors» (Німеччина), перетнув Атлантичний океан на старенькому АН-2, в який він вмонтував додаткові баки для пального. Льотчик купив 41-річний списаний літак у ВПС Польщі і трохи виправив його. Манусакіс летів за маршрутом НімеччинаШотландіяІсландіяГренландіяКанадаНью-Йорк, на що витратив менш ніж 24 години. Мотивом перельоту Мануасакіса був обмін — його американський партнер буть за що бажав мати АН-2 — за нього він пообіцяв Манусакісу віддати свій Cessna 02[11]. Врешті Манусакіс залишив літак собі.

Аварії та катастрофи[ред. | ред. код]

З літаками типу Ан-2 відбулося мінімум 618 відомих авіакатастроф в різних льотних пригодах світу, у яких загинуло щонайменше 768 осіб (за станом на 16 вересня 2017 року)[12].

Встановлені у якості пам'ятників[ред. | ред. код]

Місцезнаходження Фото
Спадщанський ліс — музей партизанської слави біля м. Путивль [1]
Музей дальньої авіації у м. Полтава [2]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]