Перейти до вмісту

Ан-22 «Антей»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ан-22 «Антей»
Ан-22 «Антей»
ТипВійськово-транспортний літак
РозробникАНТК імені Олега Антонова
ВиробникТашкентське авіаційне виробниче об'єднання імені В. П. Чкалова
Головний конструкторО. Я. Білолипецький
Перший політ27 лютого 1965
Початок експлуатаціїсічень 1969
Статусексплуатується
Основні експлуатантиПКС РФ
Авіакомпанія «Авіалінії Антонова»
Роки виробництва19661975
Виготовлено67[1]

CMNS: Ан-22 «Антей» у Вікісховищі

Ан-22 «Антей» (дав.-гр. ὁ Ἀνταίος, за кодифікацією НАТО Cock — «Півень») — радянський важкий турбогвинтовий, широкофюзеляжний, транспортний літак. Створений у 1965 році в Києві Авіаційним науково-технічним комплексом ім. О. К. Антонова. Літак встановив 41 світовий авіаційний рекорд.

Призначений для перевезення на великі відстані важкого та великогабаритного озброєння, військової техніки й військ, а також для десантування повітряних десантів парашутним і посадковим способами. Перший політ виконав у 1965 році. Серійно було виготовлено 69 екземплярів, включно з двома для міцнісних випробувань. Використовувався у ВПС СРСР, а також в українській авіакомпанії «Antonov Airlines». Станом на 2025 рік єдиним діючим оператором є ПКС РФ.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Роботи по літаку Ан-22 (на той час «виріб 100») почалися в 1960 році, очолив їх заступник головного конструктора О. Я. Білолипецький. Вантажна кабіна проєктувалася з урахуванням всієї наявної в країні військової і цивільної техніки масою до 50 т. Щоб знизити крутний момент при відхиленні керма, було застосовано двокілеве оперення. Для можливості експлуатації з ґрунтових аеродромів застосовано багатоколісне шасі з пневматиками низького тиску. Літак планувалося обладнати чотирма турбогвинтовими двигунами НК-12МВ з гвинтами АВ-90 діаметром 6,2 м[2].

У серпні 1961 року відбулося засідання макетної комісії з «виробу 100». У 1963 році почалося виготовлення першого прототипу, який був готовий до літа 1964 року. 18 серпня 1964 відбулася передача першої машини на льотні випробування. З цього моменту новий літак отримав позначення Ан-22 «Антей». Оскільки нові гвинти ще не були достатньо випробувані, перший літак обладнали гвинтами АВ-60[2].

Перший політ Ан-22 здійснив 27 лютого 1965 року, за штурвалом якого був екіпаж у складі командира Юрія Володимировича Курліна, другого пілота В. І. Терського, штурмана П. В. Кошкіна, бортінженера В. М. Воротнікова, бортелектрика М. П. Раченка, бортрадиста Н. Ф. Дробишева і провідного інженера з випробувань В. Н. Шаталова, з аеродрому Київського авіазаводу у Святошині. Посадку літак провів на військовому аеродромі в м. Узин Київської області. Перша публічна демонстрація літака відбулася 15 червня 1965 року на авіасалоні в Ле Бурже[2].

Серійне виробництво Ан-22 було організовано на Ташкентському авіазаводі. Перші «Антеї» стали надходити у ВПС у січні 1969 року. Виробництво літака тривало до січня 1976 року. З листопада 1965 року по січень 1976-го було випущено 69 «Антеїв» (чотири з них були виготовлені в Києві), з них 22 — у варіанті Ан-22А[2].

Конструктивні особливості

[ред. | ред. код]
Вантажна кабіна літака Ан-22.
  • Суцільнометалевий моноплан, з верхнім розташуванням крила. Двоплощинний хвіст — ця конструкція зменшила навантаження на задню частину фюзеляжу, жорсткість якого була знижена широким вантажним люком.
  • Потужність двигунів передавалась на два співвісних чотирилопатевих гвинти, що обертаються у протилежних напрямках (коефіцієнт корисної дії подібної схеми наближається до 90 %).
  • Система керування шасі дає змогу змінювати тиск у камерах коліс, що дозволяє пристосовуватися до покриття злітно-посадкової смуги (на бетоні — високий тиск у камерах, на ґрунті — низький).
  • Система керування аеродинамічними поверхнями — змішана, троси і допоміжна гідравлічна система (у разі відмови гідравлічної системи, було б можливо посадити літак керуючи лише тросовими тягами).
  • Чотири турбогвинтових двигуни НК-12МА, з гвинтами АВ-90 конструкції Миколи Кузнєцова загальною потужністю 60 тис. к.с.

Технічний опис

[ред. | ред. код]

Фюзеляж

[ред. | ред. код]

Силова конструкція фюзеляжу складається з набору стрингерів, шпангоутів і балок. Фюзеляж складається з чотирьох частин: носова, середня, хвостова і закінчення. Носовий відсік герметичний. У ньому розташована двопалубна кабіна екіпажу. На нижній палубі, у носовій частині розташована кабіна штурмана, а за нею два кубрики пасажирської кабіни. На верхній палубі, у носовій частині, розташована кабіна решти членів екіпажу, а за нею третій кубрик пасажирської кабіни. Аварійний вихід із літака екіпажем здійснюється через похилий тунель. Середній відсік герметичний. У ньому розташована вантажна кабіна. Вантажна підлога з рифленим настилом із титанового сплаву. Похила трап-рампа, що встановлюється на різних рівнях, дозволяє здійснювати завантаження техніки, як із землі, так і з платформи або кузова автомобіля. Хвостовий відсік герметичний. Він охоплює частину вантажної кабіни, вантажний люк, що закривається рампою із задньою стулкою. Четвертий негерметичний відсік утворює хвостове закінчення фюзеляжу. Діаметр фюзеляжу — 6 м[3].

Крило

[ред. | ред. код]
Ан-22 Авіакомпанії «Авіалінії Антонова» заходить на посадку.

Крило — трапецієподібної форми в плані, кесонного типу. Технологічно розділене на сім частин: центроплан, чотири середні та дві відокремлювані частини. По всьому розмаху задньої крайки відокремлюваних частин розташовується елерон із сервокермом і сервокомпенсаторами. Весь розмах задньої крайки середніх частин посідає двощілинний закрилок з дефлектором. Крило складається з трьох лонжеронів, в центроплані і середніх частинах, і двох — у відокремлюваних частинах, набору нервюр, верхніх і нижніх пресованих панелей. Середні частини несуть на собі двигуни.

Хвостове оперення

[ред. | ред. код]

Хвостове оперення — вільнотримальне, складається зі стабілізатора з кермом висоти і двох кілів з кермом напрямку. Силовий набір стабілізатора і кожного кіля складається з двох лонжеронів, нервюр і панелей. Кермо висоти і кожне кермо напряму — однолонжеронне з нервюрами і хімічно фрезерованою обшивкою, мають сервокермо.

Двигуни Ан-22 (вид знизу).

Шасі літака — триопорне: дві головних опори і одна передня. Кожна головна опора складається з трьох двоколісних стійок, що стоять одна за одною, з важільною підвіскою, двох гальмівних коліс, амортизаторів, гідроциліндрів забирання та випуску шасі. Така установка коліс має значні переваги (плавне перекочування через нерівності ЗПС і рульових доріжок). На Ан-22 передбачено не тільки одночасний, але і роздільний випуск/прибирання основних стійок шасі. Передня стійка має амортизаційну стійку, два гальмівних колеса з важільною підвіскою, кермовий механізм і гідроциліндр збирання та випуску шасі. На шасі застосовують високопрофільні пневматики низького тиску. Робочий тиск у пневматиці шасі становить 5 кгс/см².

Силова установка

[ред. | ред. код]
Гвинти Ан-22.

Силова установка складається з чотирьох турбогвинтових двигунів НК-12МА з повітряними гвинтами АВ-90 і турбостартерів ТС-12МА. Потужність кожного двигуна на злітному режимі — 15 265 к. с. Двигуни розміщені так, що 45 % площі крила інтенсивно обдуваються гвинтами, за рахунок чого несні властивості крила збільшилися майже на 30 %. Пальне розміщується у 20 м'яких баках, 14 з яких у центроплані і ще 6 у обтічниках шасі, а також у 10 крилових баках-відсіках. Баки розбиті на чотири групи, кожна з яких живить власний двигун. Місткість паливних баків — 127 619 л. Оливна система кожного двигуна має бак місткістю 198 л.

Гвинт

[ред. | ред. код]
Кабіна екіпажу Ан-22.

Ан-22 оснащений співвісними чотирилопатевими здвоєними повітряними гвинтами АВ-90. Діаметр гвинтів 6,2 м. Передній гвинт обертається вправо, а задній — вліво. Гвинти оснащені гідромеханізмами регулювання кута установки лопатей у польоті і електрогідравлічною системою флюгування, що працює як в автоматичному, так і в ручному режимах.

Управління

[ред. | ред. код]
Вантажний люк Ан-22.

Керування літаком подвійне, змішане. У фюзеляжі проводка тросова, а в крилі і хвостовому оперенні — жорстка з дюралюмінієвих тяг. У систему керування кермом і елеронами додані двокамерні необоротні гідропідсилювачі, автомати завантаження з електромеханізмами тримерного ефекту. Передбачена можливість переходу на ручне сервокермове керування у разі відмови бустерної системи. Є можливість стопоріння керма, елеронів, закрилків і механізму повороту коліс передньої стійки при стоянці літака.

Вантажно-розвантажувальні засоби

[ред. | ред. код]

Набір бортових вантажно-розвантажувальних засобів, складається з: трап-рампи, яка є також нижньою стулкою вантажного люка, рольганги, двох монорейкових електротельферів, вантажністю до 2500 кг. Похила трап-рампа, що встановлюється на різних рівнях, дозволяє здійснювати завантаження техніки, як із землі, так і з платформи або кузова автомобіля. Електротельфери здатні піднімати із землі і пересувати по фюзеляжу несамохідні вантажі. Ан-22 здатний десантувати парашутним способом техніку та озброєння масою до 22 т. Передбачена можливість перевезення вантажів на зовнішній підвісці під крилом. Літак Ан-22 N01-01 обладнаний для перевезення великогабаритних вантажів на зовнішній підвісці над фюзеляжем.

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Джерело: [3]

Основні характеристики

  • Екіпаж: 5—6 чол.
  • Пасажиромісткість: 29 осіб, які супроводжують вантаж або 290 солдатів або 206 поранених або 151 парашутист-десантник.
  • Вантажопідйомність: 60 000 кг
  • Довжина: 57,31 м
  • Висота: 12,54 м
  • Розмах крила: 64,40 м
  • Площа крила: 345 м
  • Крило у плані: трапецієвидне
  • Маса спорядженого: 120 000 кг
  • Нормальна злітна маса: 205 000 кг
  • Максимальна злітна маса: 226 000 кг
  • Маса палива у внутрішніх баках: 127 619 л
  • Силова установка: 4 × Турбогвинтовий НК-12МА 15 265 к. с. ( 11 240 кВт)
  • Повітряний гвинт: АВ-90
  • Діаметр гвинта: 6,20 м


Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 650 км/год
  • Крейсерська швидкість: 580 км/год
  • Практична дальність: 5225 км
  • Перегінна дальність: 8500 км
  • Довжина розгону: 1460 м
  • Довжина пробігу: 800—1040 м



Модифікації

[ред. | ред. код]
  • Ан-22 — базовий.
  • Ан-22А — літак зі збільшеним до 80 т комерційним навантаженням і злітною масою 250 т (проєкт). Планувалося підсилити конструкцію і форсувати двигуни до 18 000 к. с. Розроблявся в 1966 році.
  • Ан-22А — доопрацьований. Відрізнявся повітряними стартерами. Виготовлено 28 літаків.
  • Ан-22ПЗ («перевізник») — літак для перевезення великогабаритних деталей Ан-124 і Ан-225 на зовнішній підвісці. У 1980—1983 роках переобладнано три літаки.
  • Ан-22ПЛО — надважкий маловисотний літак протичовнової оборони з ядерною силовою установкою (проєкт). Розроблявся з жовтня 1965 року. Його силова установка передбачала малогабаритний реактор із біозахистом. На зльоті й посадці використовувалося звичайне пальне, а в польоті роботу двигунів забезпечував реактор. Розрахункова дальність польоту 27 500 км.
  • Ан-22ПС — пошуково-рятувальний (проєкт). Розроблявся в 1967 році.
  • Ан-22Р — носій міжконтинентального авіаційно-ракетного комплексу (проєкт). Розроблявся в 1969—1970 роках.
  • Ан-22Ш — літак із розширеним за центропланом фюзеляжем до 9,6 м (проєкт).
  • Ан-122 — літак зі збільшеним до 120 т комерційним навантаженням і дальністю польоту 2500 км.

Експлуатація

[ред. | ред. код]
У грудні 2016 року транспортний літак Ан-22 «Антей» (UR 09307) авіакомпанії «Авіалінії Антонова» виконав програму з перевезення вантажів з Європи до Республіки Малі. Сім разів літак приземлявся на ґрунтову смугу аеропорту Гао.

У 1965—1975 роках було вироблено 68 літаків цього типу, які активно експлуатувалися ВПС СРСР протягом наступних двадцяти років. З другої половини 1980-х поступово виводяться з експлуатації, численне списання машин відбулося в 1997—1999 роках. Станом на початок 2008 року використовується 8 од. «Ан-22»: 7 належать ВПС РФ, ще один застосовується авіакомпанією «Авіалінії Антонова». Бортові номери літаків, які «відзначилися» в МВЗ: 08832, 09309, 09328, 09329, 09332, 09342, 09344.

12 лютого 2016 року відбувся політ відновленого літака, який перед тим здіймався в повітря 2009 року. Надалі борт буде перефарбований і переданий в експлуатацію «Авіалініям Антонова»[4][5].

2021 року у єдиного Ан-22, що використовувався «Авіалініями Антонова», з бортовим номером UR-09307 закінчився ресурс гвинтів. У планах було поновити ресурс та подовжити експлуатацію літака ще на декілька років, але унаслідок російського вторгнення в Україну у 2022 році, літак було пошкоджено без можливості відновлення до льотної придатності. Станом на 12 січня 2023 року літак знаходиться в аеропорту «Антонов», без гвинтів[6].

На початку 2024 року, згідно із заявою командувача військово-транспортної авіації ПКС РФ, експлуатація останніх наявних в РФ військово-транспортних літаків Ан-22 «Антей» буде припинено у 2024 році[7].

Оператори

[ред. | ред. код]

Військові

[ред. | ред. код]

Цивільні

[ред. | ред. код]
  • Україна Україна
    • Авіалінії Антонова: один Ан-22 (реєстраційний номер UR-09307), станом на 26 вересня 2020 року, перебував на службі в Antonov Airlines. 24 лютого 2022 року, під час російського вторгнення в Україну, у битві за аеропорт Антонова, літак зазнав значних пошкоджень унаслідок ураження снарядами[9].

Катастрофи та аварії

[ред. | ред. код]

За даними на лютий 2011 року, було втрачено дев'ять літаків типу Ан-22 «Антей»[10]:

Дата Бортовий номер Місце катастрофи Жертви Короткий опис
18.07.1970 СРСР 09303 Атлантичний океан 22/22 Рейс Іваново — Чкаловський — Рейк'явік — Галіфакс — Ліма, розбився через 47 хвилин після вильоту з а/п Кеплавік, причини не встановлені.
19.12.1970 СРСР 09305 Індія Панагар 12/12 Один із гвинтів розлетівся на частини, осколки пошкодили кабелі керування і літак не зміг здійснити аварійну посадку.
21.12.1976 СРСР 09318 СРСР Аеродром Сеща ?/? Випробувальний політ, надмірне відхилення керма, ковзання і звалювання.
08.06.1977 СРСР 09349 СРСР Аеродром Сеща 0/? При зльоті викотився за межі ЗПС і згорів, було застопорене кермо висоти.
06.06.1980 СРСР 09311 СРСР Внуково 3/? Пожежа через перегрів АКБ, знеструмлення, аварійна посадка на ґрунт.
13.03.1987 СРСР 09334 Ефіопія Аддис-Абеба 0/7 Груба посадка, відновлений і переправлений на зберігання до Музею ВПС в Моніно.
11.11.1992 Росія 09303 Росія Мигалово 33/33 Передчасне прибирання закрилків при зльоті на перевантаженому літаку.
19.01.1994 Росія 09331 Росія Мигалово 7/9 Розбився незабаром після зльоту через проблеми з управлінням елеронами.
28.12.2010 Росія 09343 Росія Тульська область 12/12 Технічна несправність[11].
09.12.2025 Росія RF-08832 Росія Івановська область, Фурмановський район 7/7 Літак належав міноборони РФ, розбився через технічну несправність[12][13][14].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. RUSSIANPLANES.NET реестр ВС Архівовано серпень 25, 2018 на сайті Wayback Machine..
  2. а б в г Ан-22 «Антей». Aviaros.narod.ru (рос.). Архів оригіналу за 10 травня 2010. Процитовано 9 грудня 2025.
  3. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2016. Процитовано 23 жовтня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. «Авиалинии Антонова» вернут к полетам самолет, простаивающий 6 лет (фото). cfts.org.ua. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 12 лютого 2016.(рос.)
  5. Легендарний Ан-22 «Антей» здійснив перший політ після ремонту, відео від 12.02.16. Архів оригіналу за 13 лютого 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
  6. Крила: як виглядає АН-22 "Антонова" після російської окупації аеродрому Гостомель.
  7. РФ спише останні чотири військово-транспортні Ан-22 «Антей». 04.06.2024
  8. IISS, 2025, p. 189.
  9. ASN Aircraft accident Antonov An-22A UR-09307 Kyiv-Gostomel Airport (GML).
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 січня 2011. Процитовано 26 жовтня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. Названы причины гибели 12 летчиков из Твери в авиакатастрофе под Тулой. Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 25 травня 2012. (рос.)Названы причины гибели 12 летчиков из Твери в авиакатастрофе под Тулой
  12. В Іванівській області РФ впав військово-транспортний літак Ан-22: на борту знаходились семеро членів екіпажу — ЗМІ. NV.ua. Процитовано 9 грудня 2025.
  13. У Росії розбився військовий Ан-22 - найбільший турбогвинтовий літак у світі. BBC News Україна. 9 грудня 2025. Процитовано 9 грудня 2025.
  14. У Росії після ремонту розбився військово-транспортний літак Ан-22. Мілітарний. Процитовано 9 грудня 2025.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
  • Андрєєв І. Повітряні гіганти // Техника — молоді. — 1977. — № 10. — С. 50—51.
  • Беляєв В. В., Ільїн В. Є. Російська сучасна авіація. — М.: АСТ, «Астрель», 2001. — С. 9—13.
  • Військова авіація. — Кн. 2. — Мн.: «Попуррі», 1999. — С. 99—101.
  • Заярин В. М., Краснощьоков А. Н. Античний герой XX століття // Авіація і Час. — 1997. — № 5. — С. 4—20.
  • Ільїн В. Є. Військово-транспортна авіація Росії. — М.: АСТ, «Астрель», 2001. — С. 45—59.
  • Лагутін О. В. Літак на столі. — 2-ге видання., випр. і доп. — Київ: «АероХоббі», 1997. — С. 121—122.
  • Оперативно-стратегічний військово-транспортний літак Ан-22 «Антей» // Авіація і космонавтика. — 2003. — № 8. — С. 34—35.
  • Якубович Н. В. Антей не із легенди // Крила Батьківщини. — 1997. — № 1.
  • Якубович Н. В. Всі літаки О. К. Антонова. — М.: АСТ, «Астрель», 2001. — С. 130—150.
  • The Military Balance 2025 / IISS. — London : Taylor & Francis, 2025. — 530 p. — ISBN 9781041049678.

Посилання

[ред. | ред. код]