Ападана
Ападана (перс. آپادانا; давньоперс. 𐎠𐎱𐎭𐎠𐎴) — велика зала площею близько 1000 м² з дахом, який підтримувався 72 колонами заввишки 24 метри, в давньоперсидському місті Персеполі. Як термін також використовується для позначення аналогічних по своїй структурі споруд в перській архітектурі. Зала імовірно використовувалася для урочистих царських прийомів. У давньогрецькій архітектурі цьому терміну відповідає поняття «гіпостиль»[1].
Ападана Персеполя була в основному збудована в V столітті до н. е. Дарієм I, а завершив будівництво цар Ксеркс I. Зображення обох правителів збереглися біля східних дверей комплексу. Комплекс був зруйнований Олександром Македонським в 331 році до н. е. Донині збереглися лише основа комплексу та 13 з 72 колон.
Слово «Ападана» ймовірно етимологічно пов'язане з еламським ha-ha-da-na і аккадським ap-pa-da-an, однак його точний зміст залишається неясним.
Архітектурні особливості[ред. | ред. код]
При зведенні надавалася перевага широкій розстановці високих і струнких колон з дистанцією між ними до 8,5 метра. Це створювало відчуття свободи, простору і сприяло гарному освітленню та вентиляції приміщення. При цьому розв'язання проблеми освітлення стало інноваційним кроком з точки зору архітектури тих часів: сонячне світло проникало через верхні отвори і створювало складну гру відбиттів від елементів кам'яної обробки і яскравого розпису стін. Як правило, багатоколонне приміщення ападани накривалося плоскими дерев'яними перекриттями[2].
Галерея[ред. | ред. код]
Реконструція даху
Реконструція
Палац Дарія в Сузах, реконструція
_(14584070300).jpg)
Вірмени
Ассирійці
Бактрійці
Лідійці
Мідійці
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Д. В. Артюхович (2011). Строительство. Энциклопедический словарь (рос.). Ставрополь: Параграф. с. 24. ISBN 978-5-904939-17-5.
- ↑ Н. И. Баторевич; Т. Д. Кожицева (2005). Ападана. Малая архитектурная энциклопедия (рос.) (Санкт-Петербург: Дмитрий Буланин). с. 36. ISBN 5-86007-425-5.
Література[ред. | ред. код]
- Вергазов Р. Р. (2016). Типологія палацу-ападани в класичній архітектурі ахеменидського Ірану: проблема походження і розвитку. У А. В. Захарова, С. В. Мальцева, О. Ю. Станюкович-Денисова. Актуальні проблеми теорії та історії мистецтва: зб. наук. статей (рос.) (СПб.: НП-Принт) (6): 23…30. ISSN 2312-2129. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 16 вересня 2018.