Ападана
| Ападана | |
|---|---|
| |
| 29°56′07″ пн. ш. 52°53′23″ сх. д. / 29.93517° пн. ш. 52.88967° сх. д. | |
| Країна |  Іран  |
| Тип | halld |
| Стиль | Архітектура Ахеменідів |
  Ападана Ападана (Іран) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ападана (перс. آپادانا; давньоперс. 𐎠𐎱𐎭𐎠𐎴) — велика квадратна зала для аудієнцій, яка згадується лише в чотирьох староперських текстах[1]. Як термін також використовується для позначення аналогічних по своїй структурі споруд в перській архітектурі. Зала імовірно використовувалася для урочистих царських прийомів. У давньогрецькій архітектурі цьому терміну відповідає поняття «гіпостиль»[2].
В одному з староперських текстів одна з головних будівель Ахеменідів у Сузах чітко згадується як ападана «з кам'яними колонами», ця споруда, заснована Дарієм I приблизно в 520 р. до н. е., ймовірно, представляє архетипну ападану[1].
Єдиною збереженою ападаною є ападана в Персеполі, яка була в основному збудована в V столітті до н.е. (дата заснування будівлі є суперечливою. З різних причин вважається, що вона була заснована бл. 515 або бл. 500 р. до н.е.)[1] Дарієм I, а завершив будівництво цар Ксеркс I. Зображення обох правителів збереглися біля східних дверей комплексу. Комплекс був зруйнований Олександром Македонським в 331 році до н. е. Донині збереглися лише основа комплексу та 13 з 36 колон.
Слово «Ападана» ймовірно етимологічно пов'язане з еламським ha-ha-da-na і аккадським ap-pa-da-an, однак його точний зміст залишається неясним.
Ападана в Сузах мала центральну залу, що вирізняється шістьма рядами по шість колон, та високими колонними портиками з трьох із чотирьох боків. Дизайн цієї будівлі багато в чому завдячує раннім планам палаців S[3] та P[4] у Пасаргадах, а також ранньому іонічному диптеральному храму[5], для якого характерні були безперервні кам'яні колонади, що піднімалися на повну висоту будівлі[1].
У в давньоперсидському Персеполі ападана має площу близько 1000 м² з плоским дахом, який підтримувався 36 колонами заввишки 19 м головна зала мала розміри 60,5 м з кожного боку. Найбільша крита зала свого часу, вона могла вмістити десять тисяч стоячих глядачів. Між будівництвом ападани в Сузах і Персеполі був чіткий інтервал. Це, разом із можливостями, що надавалися новим місцем, дозволило побудувати ще більш надзвичайну пам'ятку, ніж у Сузах. Зведений на західному краю частково природної скельної тераси в Персеполі, палац стояв на окремому кам'яному постаменті висотою 2,6 м. Це вдосконалення дозволило встановити елегантні кам'яні сходи та забезпечило достатньо місця з північної та східної сторін цоколя для різьблених та оригінально розписаних рельєфів. Розроблені та виконані в рідкісний момент мистецького розквіту на початку V ст. до н. е., рельєфи – у своїй первісній конфігурації – зображують двадцять три делегації з близьких і далеких куточків імперії Ахеменідів, що проходять огляд перед царем і спадкоємним принцом[1].
При зведенні надавалася перевага широкій розстановці високих і струнких колон з дистанцією між ними до 8,5 метра. Це створювало відчуття свободи, простору і сприяло гарному освітленню та вентиляції приміщення. При цьому розв'язання проблеми освітлення стало інноваційним кроком з точки зору архітектури тих часів: сонячне світло проникало через верхні отвори і створювало складну гру відбиттів від елементів кам'яної обробки і яскравого розпису стін. Як правило, багатоколонне приміщення ападани накривалося плоскими дерев'яними перекриттями[6].
-
Реконструція даху -
Реконструція -
Палац Дарія в Сузах, реконструція -
Руїни Ападани Персеполя -
-
_(14584070300).jpg)
-
Вірмени -
Ассирійці -
Бактрійці -
Лідійці -
Мідійці -
- ↑ а б в г д Stronach, D. (2012). Apadana. The Encyclopedia of Ancient History.
- ↑ Д. В. Артюхович (2011). Строительство. Энциклопедический словарь (рос.). Ставрополь: Параграф. с. 24. ISBN 978-5-904939-17-5.
- ↑ Palace S.
- ↑ Palace P.
- ↑ Ionic Temples.
- ↑ Н. И. Баторевич; Т. Д. Кожицева (2005). Ападана. (рос.). Санкт-Петербург: Дмитрий Буланин. с. 36. ISBN 5-86007-425-5.
{{cite book}}: Пропущений або порожній|title=(довідка); Проігноровано|work=(довідка)
- Вергазов Р. Р. (2016). А. В. Захарова, С. В. Мальцева, О. Ю. Станюкович-Денисова (ред.). Типологія палацу-ападани в класичній архітектурі ахеменидського Ірану: проблема походження і розвитку (PDF). Актуальні проблеми теорії та історії мистецтва: зб. наук. статей (рос.). СПб.: НП-Принт (6): 23…30. ISSN 2312-2129. Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2019. Процитовано 16 вересня 2018.
- Root, M. C. (1995). “Art and archaeology of the Achaemenid empire.” In J. M. Sasson, ed., Civilizations of the ancient Near East, vol. 4: 2615–37. New York.
- Stronach, D. (1985). “The Apadana: a signature of the line of Darius I.” In J.-L. Huot, M. Yon, and Y. Calvet, eds., De l’Indus aux Balkans. Recueil à la mémoire de Jean Deshayes: 433–45. Paris.
- Stronach, D. (2012). Apadana. The Encyclopedia of Ancient History.