Апальков Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Апальков Олександр Володимирович
Народився 7 липня 1961(1961-07-07) (58 років)
Нововодолазький район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність прозаїк, есеїст, перекладач
Alma mater ХДАК
Мова творів українська, російська, німецька

Апальков Олександр Володимирович (нар.7 липня 1961(19610707)) — український письменник, перекладач. Член Спілки журналістів України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селі Старовірівка, Нововодолазького району, Харківської області. Закінчив Харківський державний інститут культури.

Олександр Апальков публікується з 1987 року в періодичних виданнях України, Росії, Німеччини, США. Зокрема в часописах «Радуга», «Київська Русь», «Літературний Чернігів», «Свобода», антологіях та альманахах. Пише українською, російською та німецькою мовою. Твори О. Апалькова також представлені в мережі інтернету. Автор працює в жанрі прозових оповідань, есеїстики, художнього перекладу.

Ним написано й видано першу на території ФРН книжку вибраних творів Т. Г. Шевченка в перекладах українських культуртрегерів початку XX століття. (Julian-Verlag 1994).

Живе у Каневі.

У 1995 році започаткував видавництво для молодих авторів та редагує міжнародний літературно-мистецький журнал «Склянка Часу*ZeitGlas».[1] Задуманий як мистецький місток між культурами трьох країн, журнал має стійке зростання. Регулярно виходить з 1995 року трьома мовами (українська, російська, німецька). Поряд із журналом видає літературний щоквартальний альманах "Скіфія".

Журнал — став набагато ширшим форумом, ніж співтовариство творчих текстів, зведених під одну обкладинку зі всіх кінців України, Росії, Німеччини, Австрії, Польщі, США, та інших країн.

Твори[ред. | ред. код]

  • «Два оповідання» (1998)
  • «Нравы города Ка» (1998)
  • «Не Боварі» (1999)
  • «Deutsche Texte» (2000)
  • «Львів-Луганськ-Біс» (2003)
  • «Разложи танец» (2004)
  • «Нотатки про дружбу» (2005)
  • «Кизилови пропілеї» (2007)
  • «Гришатин гріх» (2007)
  • «Колючі дерева» (2012).
  • «Нравы города Ка спустя 10 лет» (2014).
  • «Право на дорогу» (2016). (Друге видання 2017)
  • «Вечно» (2017).
  • «Маша и Наташа» (2017).
  • «Иродиада и зеркало революции» (2018).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]