Перейти до вмісту

Апатія

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Апатія (значення).
ТривогаЗбудження (психологія)Потік (психологія)ТурботаКонтроль (психологія)АпатіяНудьгаРелаксація (психологія)
Психічний стан з точки зору рівня складності і рівня майстерності, відповідно до моделі потоку Чиксентмігаї.[1] (Натисніть на фрагмент зображення, щоб перейти до відповідної статті)

Апа́тія, байду́жість (дав.-гр. ἀ- «без» + πάθος «пристрасть, хвилювання, збудження») — це відсутність почуттів, емоцій, інтересу чи стурбованости щодо чого-небудь. Цей стан байдужости або придушення таких емоцій, як турбота, ажитація, мотивація або пристрасть. В апатійної людини відсутня цікавість або занепокоєння щодо емоційного, соціального, духовного, філософського, віртуального або фізичного життя і світу.

В апатійних людей може бути відсутнє почуття мети, цінности або сенсу життя. Вони також можуть проявляти нечутливість або млявість. У позитивній психології апатія описана як результат того, що людина відчуває, що не орудує достатнім рівнем майстерности, щоби протистояти виклику (себто «потоку»). Вона також може бути результатом того, що людина не сприймає ніякого виклику взагалі (наприклад, виклик не має для нього значення, або, навпаки, завчена безпорадність). Апатія — це те, з чим так чи інакше стикаються всі люди, це природна реакція на розчарування, зневіру і стрес. Як відповідна реакція, апатія — це спосіб забути про ці негативні почуття.[2] Цей тип звичайної апатії зазвичай відчувається тільки в короткостроковій перспективі, але іноді вона стає довгостроковим або навіть довічним станом, часто призводить до глибших соціальних і психологійних проблем.

Апатію треба відрізняти від зменшення прояву афекту, який належить до зниженого емоційного вираження, але не обов'язково до зниження емоцій.

Сьогодні відомо, що патологійна апатія, що схарактеризована крайніми формами байдужости, виникає при багатьох різних захворюваннях мозку,[3] включаючи нейродегенераційні стани, часто пов'язані з деменцією, такі як хвороба Альцгеймера,[4] і психічні розлади, такі як шизофренія.[5] Хоча багато пацієнтів з патологійною апатією також мають депресію, низка досліджень показала, що ці два синдроми можна розділити: апатія може виникати незалежно від депресії й навпаки.[3]

Етимологія

[ред. | ред. код]

Хоча слово апатія було вперше вжито 1594 року[6] і походить від грецького ἀπάθεια (апатея), від ἀπάθης («без почуттів» від a- («без, не») і патос («страждання» або «пристрасть»)),[7] важливо не плутати ці два терміни. Термін «апатея» стоїки вживали для позначення бажаного (безтурботного) ставлення до подій і речей, які є поза контролем людини (тобто, згідно з їхньою філософією, усіх речей зовнішніх, у той час як людина відповідальна тільки за свої власні уявлення і судження).[8] На відміну від апатії, апатея вважається чеснотою, особливо в православному чернецтві. У Філокалії, наприклад, вживають слово «апатея», щоб не плутати її з апатією.

Термінологія

[ред. | ред. код]

У «Російсько-українському медичному словнику» 1920 року професора Корчак-Чепурківського максимально повно подавалася питома народна українська лексика або, у разі відсутности потрібних українських слів, терміни творилися із морфем української мови, максимально уникаючи запозичень. Але в 1930-ті роки з'явилися спеціальні бюлетені, у яких були надруковані цілі низки українських медичних термінів, що підпадали під заборону. Серед інших, з ужитку був вилучений і термін «байдужість»[9][неякісне джерело], який здавна вживали для означення апатії[10]. Стилістично збагачена вже на той час українська медична національна лексика була повністю знекровлена й майже зникла з фахового спілкування.[джерело?]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Чиксентмігаї, М., Finding Flow [Пошук потоку], 1997, стор. 31.
  2. ↑ What You Should Know About Apathy [Що ви повинні знати про апатію]. Healthline (англійською) . 29 жовтня 2013. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
  3. ↑ а б Хусаін, М; Ройзер, Дж. П. (2018). Neuroscience of apathy and anhedonia: a transdiagnostic approach [Нейронаука апатії та ангедонії: трансдіагностичний підхід]. Nature Reviews. Neuroscience (англійською) . 19 (8): 470—484. doi:10.1038/s41583-018-0029-9. PMID 29946157.
  4. ↑ Нобіс, Л.; Хусаін, М (2018). Apathy in Alzheimer's disease [Апатія при хворобі Альцгеймера]. Current Opinion in Behavioral Sciences (англійською) . 22: 7—13. doi:10.1016/j.cobeha.2017.12.007. PMC 6095925. PMID 30123816.
  5. ↑ Бортолон, К; Макґреґор, А; Капдев'єль, Д; Рафард, С (2018). Apathy in schizophrenia: A review of neuropsychological and neuroanatomical studies [Апатія при шизофренії: огляд нейропсихологічних і нейроанатомічних досліджень]. Nature Reviews. Neuroscience (англійською) . 118: 22—33. doi:10.1016/j.neuropsychologia.2017.09.033. PMID 28966139.
  6. ↑ Apathy - Definition and More from the Free Merriam-Webster Dictionary [Апатія — визначення та багато іншого з вільного словника Мерріама-Вебстера]. Merriam-webster.com. Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 25 лютого 2014.
  7. ↑ Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, ἀπάθ-εια. Perseus.tufts.edu. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 25 лютого 2014.
  8. ↑ Флеммінг, Вальтер (2006). The vocabulary of philosophy, mental, moral, and metaphysical. Kessinger Publishing. с. 34. ISBN 978-1-4286-3324-7.) і в твердій палітурці (2007; ISBN 978-0-548-12371-3).
  9. ↑ Литвиненко Н. Стильові аспекти фахового мовлення [Архівовано 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Електронна бібліотека Інституту журналістики.
  10. ↑ Орешко О. Українська медична термінологія (розвиток і сучасний стан). [Архівовано 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.] — Брно: Masarykova univerzita Filozofická fakulta ústav slavi stiky, 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Апатія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Апатія&oldid=47793558