Апейрон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Апейрон ( з грец. ἄπειρον, «безкінечне, безмежне» ) — без'якісне матеріальне першоджерело; нескінченність у просторі і часі.

Термін введений давньогрецьким філософом Анаксімандром, для позначення нескінченності матеріального першоджерела — апейрон перебуває у вічному русі, виділяючи протилежності — тепле й холодне, в боротьбі яких виникають якісно визначені тіла.

Поняття «апейрон» — важливий крок у розвитку філософії, на шляху до уявлень про матерію, порівняно з ототожненням першоджерела з конкретною речовиною у Фалеса чи Анаксімена.

  • Платон характеризує його, як щось абсолютно невизначене, позбавлене дійсного буття.
  • Демокрит вживав термін для визначення нескінченного абсолютного простору.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]