Апелдорн (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Апелдорн»
AGOVV Apeldoorn.png
Повна назва Alleen Gezamenlijk Oefenen
Voert Verder
Прізвисько Блакитні
Засновано 25 лютого 1913
Розформовано 11 січня 2013
(професіональна команда)
Населений пункт Апелдорн, Нідерланди Нідерланди
Стадіон «Спортпарк Берг-енд-Бос»,
Апелдорн
Вміщує 3259
Ліга Дердеклассе
Домашня
Виїзна

АГОВВ або просто «Апелдорн» (нід. Alleen Gezamenlijk Oefenen Voert Verder) — нідерландський футбольний клуб з однойменного міста. Заснований 25 лютого 2013 року. У сезоні 2019/20 років перша чоловіча команда клубу виступала в Дердеклассе.

Історія[ред. | ред. код]

Початки (1913–1954)[ред. | ред. код]

Клуб заснований 25 лютого 1913 року тітоталістами з AGOSV (нід. Apeldoornse Geheel Onthoudersvoetbalvereniging Steeds Voorwaarts), після того як члени товариства добряче напилися в неділю. Після вступу до футбольної асоціації Гелдерланда, змушений був змінити свою назву, оскільки існував ще один клуб під назвою «Стедс Ворвартс». Назву трансформували в АГОВВ (нід. Apeldoornse Geheel Verzouders Voetbalvereniging), яку можна перекласти як Футбольний клуб Апелдорн для прорізувачів зубів. Значення абревіатури змінили 1921 року на сучасну назву. AGOVV став нід. Alleen Gezamenlijk Oefenen Voert Verder (Тільки спільні заняття приносять нам далі).

Bioscoopjournaal у 1942. На стадіоні Зюйдерпарк в Гаазі футбольні клуби АДО та АГОВВ виступають у чемпіонаті Нідерландів. (5:2 на користь АДО).

У 1938 році АГОВВ дійшли до фіналу Кубку КНВБ, в якому програли ВСВ[1].

АГОВВ досяг найкращих результатів у сезонах 1941/42 та 1948/49 років, де вони виграли титул у дивізіоні східну зону Еерстеклассе та у чемпіонаті Першого класу (сьогодні відомий як Ередівізі), фінішувавши на третьому місці[2].

Професіональна ера (1954–1971)[ред. | ред. код]

АГОВВ став професіональним клубом у 1954 році; одразу після того, як у Нідерландах легалізували професіональний футболі. Протягом декількох років починаючи з сезону 1956/57 років з перемінним успіхом виступав у Еерстеклассі та Еерстедивізі. Королівська футбольна федерація Нідерландів (КНВБ) з 1962 року сформувала футбольну піраміду з трьома дивізіонами: другий дивізіон Еерстедивізі та третій дивізіон Твідедивізі, а також вищий Ередивізі над ними; вищий дивізіон нідерландського футболу. АГОВВ здебільшого провів своє існування в нижчих регіонах цих рівнів та вилучений з професіонального футболу в 1971 році[2]. Найвідомішими гравцями періоду професіонального футболу були воротар Юп Нізен, який згодом став головним редактором Voetbal International, і центральний нападник Сітце де Фріз[3][4].

Повернення на аматорський рівень (1971–2002)[ред. | ред. код]

Вхід на «Спортпарк Берг-енд-Бос»
«Спортпарк Берг-енд-Бос»

У 1971 року клуб вийшов з професіонального футболу, оскільки КНВБ розпустив Твідедивізі[5][6]. Ця ситуація спровокувала протести серед городян Апелдорна, але команда продоввжила виступати на аматорському рівні. З тих пір «Блакитні» протягом багатьох років намагалися повернутися до професіональних змагань. До речі, уніфікована стратегія для досягнення вище вказаної ціл розпочала реалізовуватися всерйоз лише в середині 80-их років, коли був представлений план політики, який спочатку повинен був забезпечити повернення АГОВВ на вершину аматорського футболу[7]. Зрештою, це дало результати: наприкінці 90-их років клуб повернувся до вищого дивізіону аматорського чемпіонату та зосередився на професійному футболі[2].

У сезоні 2001/02 років АГОВВ став чемпіоном Гофдклассе Це під керівництвом менеджера Петера Боша, а згодом також виграв загальний аматорський чемпіонат Нідерландів[8]. У 2003 році АГОВВ знову приєднався до професіонального футболу, а з 1 липня 2003 року для професіональної команди почав використовувати назву «АГОВВ Апелдорн». У сезоні 2003/04 років виступав в Еерстедивізі, другому дивізіоні чемпіонату Нідерландів[2][9].

Другий період професіоналізму (2003–2013)[ред. | ред. код]

Повернувшись до професіонального футболу, у сезоні 2003/04 років колишній гравець національної збірної Джуррі Кулхоф призначений головним тренером клубу. Його наступник Стенлі Мензо, не мав необхідного тренерського диплому.[10]. Після двох посередніх сезонів та непотрапляння до плей-оф за право підвищитися в класі, керівництво шукало новий підхід, і контракт з Кульхофом не продовжили. Менцо тепер отримав дипломом і був призначений головним тренером на сезон 2005/06 років. АГОВВ вперше виграв плей-оф з Менцо, але після завершення сезону він залишив клуб та перебрався у «Волендам». Наступником Мензо став Ріні Колен[11]. Але по завершенні першої половини сезону 2006/07 років через погані результати звільнений з займаної посади. Сезон завершили два помічники тренера Роберто Кломп та Марко Герінг, але не без жодного успіху: АГОВВ фінішував останнім у турнірній таблиці чемпіонату.

Джон ван ден Бром отримав 3-річний контракт на посаду головного тренера команди. Фініш на 6-му місці чемпіонату в сезоні 2009/10 років став найкращим результатом після повернення АГОВВ до професіонального футболу, також команда востаннє зіграла в плей-оф за право підвищитися в класі. По завершенні сезону 2009/10 років Ван ден Бром перейшов до «АДО Ден Гаг», незважаючи на ще діючий однорічний контракт; а новим головним тренером команди став Ганс де Кьонінг. Оскільки АГОВВ і Де Конінг не змогли домовитись про новий контракт по завершенні сезону 2010/11 років, новим головним тренером став Ганс ван Арум з «Вітессе»; його перша робота на посаді головного тренера[12]. Ван Арума відсторонили від відповідальності з «міркувань безпеки» в останній грі наступного сезону, 2011/12 років[13]. АГОВВ вдалося уникнути останнього місця в чемпіонаті лише завдяки тому, що з «Еммена» зняли шість очок через фінансові порушення [14]. Андріса Улдерінка призначили головним тренером на сезон 2012/13 років.

Банкрутство (2012–2013)[ред. | ред. код]

Керівництво АГОВВ планувало побудувати новий стадіон на 6000 глядачів біля південно-західних воріт Апелдорна. Іншою можливістю був викуп муніципалітетом Апелдорна існуючого сайту, який був проданий АГОВВ у 1999 році, після чого футбольний клуб став виключно орендарем. У березні 2012 року виявилося, що АГОВВ вважає запропоновану ціну занадто низькою[15]. Також клуб мав намір від'єднати професіональну команду АГОВВ від аматорського спорту, щоб створити новий професіональний футбольний клуб у спортивному парку Малькенсхотен, в якому інтенсивно співпрацював би з аматорським футболом в Апелдорні, включаючи незалежні аматорські клуби АГОВВ, «Апельдорнс Бойс» та інші[16].

Однак ці та інші майбутні плани стали вкрай невизначеними через податковий борг на суму понад 400 000 євро. Податкові органи подали заяву про банкрутство у грудні 2012 року[17]. На початку січня 2013 року дисциплінарний комітет КНВБ зняв з клубу два очки у зв'язку з фінансовими проблемами. Внаслідок цього АГОВВ опустився з одинадцятого на чотирнадцяте місце в таблиці ліги[18]. 8 січня АГОВВ заочно оголошений банкрутом. Професіональну команду АГОВВ офіційно оголосив банкрутом 11 січня 2013 року, коли від імені його ради оголосили, що банкрутство підтвердили, а команда виведена з ліги[19][20]. Вболівальники провели черговий збір коштів для свого клубу, проте це було марно. Вдалося зібрати лише 20 000 євро [21].

Через банкрутство професіональної команди аматорська команда також опинилася у важкому фінансовому положенні. У лютому 2013 року податківці дали клубу два тижні для погашення простроченої заборгованості[22]. Аматорську команду врятували зовнішні інвестори. Також вдалося зберегти Спортпарк Берг і Бос.

Новий початок (2013—наш час)[ред. | ред. код]

Аматорська секція АГОВВ продовжила своє існування після банкрутства. Починаючи з сезону 2013/14 років, АГОВВ перейшов з Недільної команди на суботній футбол. Команда стартувала у суботній Вердеклассе Б, дев'ятому рівні нідерландського футболу. У суботній Вердеклассе провів один сезон, після чого підвищився до суботньої Дердеклассе Б[23]. У 2016 році АГОВВ виходить до суботньої Тведеклассе G. Спільна молодіжна академія з Вітессе припинила існування, а це означало, що клуб зазнав різкого падіння членства в юнацькому футболі. З тих «Апелдорну» вдалося створити команди U-7, U-9 та U-19.

У фінансовому плані результати клубу також покращилися. Заборгованість зменшилася з 600 000 до 420 000 євро[24]. Реконструкція дерев'яних трибун на «Спортпарк Берг-енд-Бос» також завершилася й 20 серпня 2016 року олдермен Детлев Чессо урочисто відкрив стадіон[25]. Починаючи з сезону 2020/21 років АГОВВ виступає у Дердеклассе, восьмому дивізіоні у систем футбольних ліг Нідерландів.

Досягнення[ред. | ред. код]

Результати[ред. | ред. код]

Еерстедивізі

Статистика виступів у національних змаганнях[ред. | ред. код]

У таблиці, наведеній нижче, вказана статистика виступів АГОВВ з моменту запровадження професіонального футболу в Нідерландах 1956 року.

Юнацька академія «Вітессе»/АГОВВ[ред. | ред. код]

Юнацька академія «Вітессе»/АГОВВ офіційно заснована 2005 року після того як молодіжні академії АГОВВ та «Вітессе» об’єдналися. Новостворена академія отримала офіційний статус регіональної молодіжної академії від КНВБ і базувалася на структурі колишньої молодіжної академії «Вітессе», з додаванням різних юних гравців та співробітників АГОВВ. Співпраця між АГОВВ та «Вітессе» припинилася в липні 2013 року, й академія продовжувала діяти виключно як молодіжна академія «Вітессе».

Відомі гравці[ред. | ред. код]

Відомі тренери[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 1938: VSV duidelijk te sterk voor AGOVV. www.totoknvbbeker.nl (нід.). KNVB. 15 лютого 2018. 
  2. а б в г Historie. AGOVV (нід.). Процитовано 16 лютого 2021. 
  3. Eerstedivisieclub AGOVV failliet verklaard. RTL Nieuws (нід.). 8 January 2013. 
  4. Sietze de Vries overleden. AGOVV (нід.). 17 травня 2016. Процитовано 16 лютого 2021. 
  5. Rodermond, Kas (16 грудня 2018). Toen in Apeldoorn: meer dan honderd jaar AGOVV. indebuurt Apeldoorn (нід.). 
  6. Opheffing 2e divisie in 1971 ook een 'historische dag'. Sportnieuws (нід.). 9 December 2014. Процитовано 16 лютого 2021. 
  7. Uit de oude doos. AGOVV (нід.). Процитовано 16 лютого 2021. 
  8. Graaf, Aad van der (24 червня 2002). AGOVV voor het eerst algeheel kampioen. Trouw (нід.). 
  9. Betaald voetbal in Apeldoorn en Almere. Trouw (нід.). 18 грудня 2001. 
  10. Menzo trainer bij hoofdklasser AFC. NRC (нід.). 26 лютого 2003. Процитовано 16 лютого 2021. 
  11. AGOVV stelt Coolen aan als opvolger van Menzo. Trouw (нід.). 22 липня 2006. 
  12. Van Arum trainer AGOVV. Trouw (нід.). 12 квітня 2011. 
  13. Hans van Arum heeft geen begrip voor breuk. De Gelderlander (нід.). 28 квітня 2012. Процитовано 16 лютого 2021. 
  14. Zes punten aftrek voor FC Emmen. nos.nl (нід.). 24 січня 2012. 
  15. Gemeente trekt bod op AGOVV-terrein in. De Stentor (нід.). 10 березня 2012. Процитовано 16 лютого 2021. 
  16. Plan AGOVV nu officieel. De Stentor (нід.). 29 березня 2012. Процитовано 16 лютого 2021. 
  17. Faillissement dreigt voor AGOVV. nos.nl (нід.). 8 December 2012. 
  18. AGOVV krijgt punten in mindering. nos.nl (нід.). 2 January 2013. 
  19. AGOVV verdwijnt per direct uit profvoetbal. NU (нід.). 11 січня 2013. 
  20. Ondergang AGOVV Apeldoorn een feit door faillissement. Voetbal International (нід.). 8 January 2013. Процитовано 16 лютого 2021. 
  21. Cardol, Tim (8 January 2013). AGOVV failliet: Waar bleef die inzamelingsactie?. HP/De Tijd (нід.). 
  22. Amateurs AGOVV hebben nog twee weken. Omroep Gelderland (NL). 20 лютого 2013. 
  23. Frens, Arjan de (3 May 2014). De ontlading bij vv AGOVV na het behalen van de promotie naar de derde klasse. 
  24. AGOVV maakt schoon schip. AGOVV. Процитовано 16 лютого 2021. 
  25. Herstelde tribune schenkt Jan van Ernst voldoening. AGOVV (нід.). 16 серпня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]