Апельсин
| Апельсин | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Ряд: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
| Родина: | Рутові (Rutaceae) |
| Рід: | Цитрус (Citrus) |
| Вид: | Апельсин (C. × sinensis)
|
| Біноміальна назва | |
| Citrus × sinensis | |
 Вікісховище: Citrus sinensis
| |
Апельси́н[1][2][3][4] (Citrus sinensis) — вічнозелене дерево висотою до 7-12 м роду цитрус (Citrus) родини рутових (Rutaceae), невідоме у дикому вигляді, та його плоди. Батьківщина — Індія та Південно-Східна Азія.
Слово «апельсин» запозичене з голландської мови; нід. appelsien (нині частіше вживається форма sinaasappel), як і нім. Apfelsine, є калькою з фр. pomme de Chine (буквально — «яблуко з Китаю»; тепер ця назва у французькій витіснена словом orange)[5]. У народі плоди Citrus sinensis часто називають «помаранч», «помаранча»[6][7], але насправді ці назви коректні лише щодо спорідненого виду Citrus aurantium.
Ботанічний опис[ред. | ред. код]
Тепло- та вологолюбна рослина, вирощується в тропіках та субтропіках. Має круглу компактну крону. Листя з округлою основою і загостреною верхівкою. Квіти білі, ароматні, з великою кількістю нектару, запилюються комахами, а в Центральній Америці ще й колібрі. Плоди кулясті або овальні, іноді з зачатковим плодом на верхівці; забарвлення від світло-жовтого до майже червоного; соковиті, кисло-солодкі плоди містять цукри (до 9 %), лимонну кислоту (до 2,5 %), вітаміни А, В і С; використовуються свіжими і переробленими (соки, варення, джем, цукати). Іноді утворюються партенокарпічні плоди, які дозрівають неодночасно. Зі шкірки отримують ефірні олії.
Помологічні групи[ред. | ред. код]
Розрізняють 4 помологічні групи сортів:
- звичайні — плоди з жовтою м'якоттю, багатонасіннєві;
- пупкові — з оранжевою м'якоттю, другим зачатковим плодиком, відрізняються партенокарпією;
- корольки — з криваво-червоною м'якоттю, невеликі, дуже солодкі;
- яфські — великі плоди з товстою горбкуватою шкіркою, дуже солодкі і соковиті. Із шкірки добувають ефірну апельсинову олію (до 2 %). Доросле дерево дає до 300—500 і більше плодів.
Численні сорти апельсину людина культивує вже більше 4 тисяч років, в Європі — з 15 століття, на Чорноморському узбережжі Кавказу — з 11 століття. Промислова культура апельсина розвинута в Італії, Іспанії, США, Греції та в інших країнах.
Відомо багато гібридних форм апельсина — тангори, цитранжі, цитрангори та інші.
До апельсина близький інший вид — померанець (помаранча, помаранч), який також називають кислим або гірким апельсином.
Деякі сорти[ред. | ред. код]
- Shamouti — вегетативно розмножувана переклінальна химера сорту 'Beledi'. Відомий з XIX ст.. Інтродукований до США[8]. Наприкінці XX ст. описано випадки розхимерювання[9].
Галерея[ред. | ред. код]
Дерева на вулиці в Марокко
Корольки з Сицилії
Червоний апельсин (плід на початку зростання)
Квітка апельсина
Гілка з квітами
Переробка апельсинів на сік в Ізраїлі.
.jpg)
Апельсини в мистецтві[ред. | ред. код]
Франсуа Буше. «Мадам Помпадур на тлі з апельсиновим деревом»
Геральдичне дерево родини Оранських-Нассау, 1874 рік
Імітація апельсинового дерева в парку під снігом
Декор станції метро, Лісабон.
Франсіско де Сурбаран, натюрморт «Лимони, апельсини, троянда», Музей Нортона Саймона.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Апельсин // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Апельсин // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
- ↑ Апельсин // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Citrus sinensis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Цыганенко Г. П. Этимологический словарь русского языка. — 2-е изд. — Киев : Радянська школа, 1989. — С. 18. — ISBN 5-330-00735-6.
- ↑ Помаранч // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Помаранча // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Spiegel-Roy P. On the chimeral nature of the Shamouti orange // Euphytica. — 1979. — Т. 28, № 2. — С. 361—365.
- ↑ Кунах В. А. . Геномная изменчивость соматических клеток растений // Биополимеры и клетка. — 1995. — Т. 11, № 6.
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Пономарьов П.Х., Донцова І.В., Гірняк Л.І. Товарознавство тропічних і субтропічних фруктів. — Київ : ЦУЛ, 2006. — 184 с. — ISBN 966-364-349-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- Апельсин // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 42. — ISBN 5-88500-055-7.
- Помаранча // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1433–1434. — 1000 екз.
|
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|