Апельсин

Апельси́н (Citrus sinensis) — вічнозелене дерево висотою до 7-12 м роду цитрус (Citrus) родини рутових (Rutaceae), невідоме у дикому вигляді, та його плоди. Батьківщина — Індія та Південно-Східна Азія.

Слово «апельсин» запозичене з голландської мови; нід. appelsien (нині частіше вживається форма sinaasappel), як і нім. Apfelsine, є калькою з фр. pomme de Chine (буквально — «яблуко з Китаю»; тепер ця назва у французькій витіснена словом orange). У народі плоди Citrus sinensis часто називають «помаранч», «помаранча», але насправді ці назви коректні лише щодо спорідненого виду Citrus aurantium.

Ботанічний опис

Тепло- та вологолюбна рослина, вирощується в тропіках та субтропіках. Має круглу компактну крону. Листя з округлою основою і загостреною верхівкою. Квіти білі, ароматні, з великою кількістю нектару, запилюються комахами, а в Центральній Америці ще й колібрі. Плоди кулясті або овальні, іноді з зачатковим плодом на верхівці; забарвлення від світло-жовтого до майже червоного; соковиті, кисло-солодкі плоди містять цукри (до 9 %), лимонну кислоту (до 2,5 %), вітаміни А, В і С; використовуються свіжими і переробленими (соки, варення, джем, цукати). Іноді утворюються партенокарпічні плоди, які дозрівають неодночасно. Зі шкірки отримують ефірні олії.

Помологічні групи

Розрізняють 4 помологічні групи сортів:

• звичайні — плоди з жовтою м'якоттю, багатонасіннєві;
• пупкові — з оранжевою м'якоттю, другим зачатковим плодиком, відрізняються партенокарпією;
• корольки — з криваво-червоною м'якоттю, невеликі, дуже солодкі;
• яфські — крупні плоди з товстою горбкуватою шкіркою, дуже солодкі і соковиті. Із шкірки добувають ефірну апельсинову олію (до 2 %). Доросле дерево дає до 300—500 і більше плодів.

Численні сорти апельсину людина культивує вже більше 4 тисяч років, в Європі — з 15 століття, на Чорноморському узбережжі Кавказу — з 11 століття. Промислова культура апельсина розвинута в Італії, Іспанії, США, Греції та в інших країнах.

Відомо багато гібридних форм апельсина — тангори, цитранжі, цитрангори та інші.

До апельсина близький інший вид — померанець (помаранча, помаранч), який також називають кислим або гірким апельсином.

Деякі сорти

• Shamouti — вегетативно розмножувана переклінальна химера сорту 'Beledi'. Відомий з XIX ст.. Інтродукований до США. Наприкінці XX ст. описано випадки розхимерювання.

Галерея

• 

  Дерева на вулиці в Марокко

• 

  Корольки з Сицилії

• 

  Червоний апельсин (плід на початку зростання)

• 

  Квітка апельсина

• 

  Гілка з квітами

• 

  Переробка апельсинів на сік в Ізраїлі.

Апельсини в мистецтві

• 

  Франсуа Буше. «Мадам Помпадур на тлі з апельсиновим деревом»

• 

  Геральдичне дерево родини Оранських-Нассау, 1874 рік

• 

  Імітація апельсинового дерева в парку під снігом

• 

  Декор станції метро, Лісабон.

• 

  Франсіско де Сурбаран, натюрморт «Лимони, апельсини, троянда», Музей Нортона Саймона.

• 

  Олександр Ґеримський, Перекупка з апельсинами, 1881

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Пономарьов П.Х., Донцова І.В., Гірняк Л.І. Товарознавство тропічних і субтропічних фруктів. — Київ : ЦУЛ, 2006. — 184 с. — ISBN 966-364-349-8.

Посилання

• Апельсин // Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 42. — ISBN 5-88500-055-7.
• Помаранча // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1433-1434. — 1000 екз.