Апліа Віссаріон Іванович
| Апліа Віссаріон Іванович | ||
 | ||
| Повчання о. Віссаріона. Новодівочий монастир, 2 серпня 2016 року | ||
| ||
|---|---|---|
| 1993 — 15 вересня 2009 | ||
| Церква: | Грузинська православна церква | |
| Попередник: | Даниїл (Датуашвілі) | |
| Наступник: | Ілля II | |
| Народження: | 27 травня 1947 (76 років) Ліхні | |
|
Нагороди: | ||
 | ||
Віссаріон Апліа (Беслан Іванович Пілія[1][2]; 27 травня 1947, Лихни, Абхазія) — священнослужитель Грузинської православної церкви; з 15 вересня 2009 року — тимчасовий керуючий неканонічною Абхазької православної церквою.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в 1947 року в селі Ліхні в Абхазії в сім'ї селян. Після закінчення середньої сільської школи поступив в Сухумський індустріальний, пізніше — Батумський торговий технікуми, але за отриманими там спеціальностями не працював.
В молодості двічі відбував покарання в місцях позбавлення волі за крадіжки та розбійні напади[3][4]. За його словами, в Читі настоятель однієї з церков показав йому виданий в дореволюційний час Служебник абхазькою мовою, що пробудило у Віссаріона інтерес до християнської літератури і православ'я. Після повернення з в'язниці став парафіянином Ліхінського храму, потім читав під час богослужінь молитви абхазькою мовою. Його духівником став протоієрей Петро Самсонов .
У 1990 році висвячений в сан диякона Католикосом-патріархом Ілією II під час його візиту до Абхазії, а 22 травня 1991 року — в сан священика митрополитом Сухумо-Абхазьким Давидом (Чкадуа)[5] .
Під час війни в Абхазії 1992—1993 років перебував на території Абхазії, підтримував абхазьку сторону.
У 1997 році зборами кліру обраний керуючим єпархіальним радою Сухумо-Абхазької єпархії.
У березні 2004 року брав участь в переговорах з представниками Грузинської православної церкви, в тому числі з її предстоятелем — Католикосом-патріархом всієї Грузії Ілією II[6][7][8] .
З 15 вересня 2009 року — виконавець обов'язків керівника самопроголошеної Абхазької православної церкви .
13 жовтня 2009 року ієрей Віссаріон Апліа прибув спеціальним рейсом до Москви для читання заупокійного Псалтиря над своїм другом В'ячеславом Іваньковим (кримінальним авторитетом «Япончиком»)[9].
У квітні 2011 року частина духовенства (троє з 20) і мирян Абхазької православної церкви висловила недовіру священнику Віссаріону щодо стилю і методів його управління церковним життям в Абхазії[10]
17 травня 2011 року декларував вихід з лона Грузинської православної церкви, проголосивши патріарха Московського і всієї Русі Кирила — «абхазьким архієреєм». Висловив невдоволення «ворожими» діями патріарха Константинопольського Варфоломія I і грузинського католікоса Ілії II[11][12][13][14] .
25 вересня 2013 року делегація абхазьких кліриків на чолі з ієреєм Вісаріоном була прийнята Патріархом Московським і всієї Русі Кирилом на їхнє прохання[15].
У лютому 2021 року заявив, що «Абхазька ПЦ припиняє богослужіння до визначення її статусу», після кількох заявив, що «Абхазька ПЦ відновлює богослужіння, а він задоволений результатами цього припинення». У коментарі росЗМІ сказав, що Абхазькій церкві ще рано говорити про автокефалію, але за допомогою РПЦ вона буде добиватись статусу автономії.[16]
Нагороди[ред. | ред. код]
- 2002 — орден преподобного Сергія Радонезького III ступеня.[17]
- 2007 — «За службу на Кавказі» (від російського командувача військами Північно-Кавказького військового округу генерала Олександра Баранова).
- 2008 — Орден святого преподобного Серафима Саровського III ступеня.[18]
- 2008 — орден «Козача слава»
- 2012 — «За військову доблесть» медаль міністерства оборони Абхазії[19]
- 2012 — «За підтримання миру в Абхазії» медаль міністерства оборони Абхазії
- 2012 — «За бойову співдружність» медаль міністерства оборони Абхазії
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Россия на грани начала новой криминальной войны на этнической почве. ИноСМИ.Ru (рос.). 2 листопада 2009. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2017.
- ↑ Абхазия: тернистый путь к миру. old.redstar.ru. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.
- ↑ Осада Константинополя. Процитовано 13 жовтня 2017.
- ↑ Фридон Дочия, собкор 1news.az в Грузии. Почему абхазская церковь объявила о выходе из ГПЦ. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ «Мы действовали не по канонам, а по ситуации» интервью на НГ-религии [Архівовано 11 квітня 2019 у Wayback Machine.].
- ↑ Встреча Святейшего и Блаженнейшего Илии II католикоса патриарха Тбилисского и всея Грузии с священником Виссарионом Аплиаа Пилия Данилов — YouTube. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Встреча Святейшего и Блаженнейшего Илии II католикоса патриарха Тбилисского и всея Грузии с священником Виссарионом Аплиаа Пилия Данилов — YouTube. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Встреча Святейшего и Блаженнейшего Илии II католикоса патриарха Тбилисского и всея Грузии с священником Виссарионом Аплиаа Пилия Данилов — YouTube. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Похороны Япончика вылились в большой всенародный траур [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. Stringer — информационное агентство.
- ↑ Церковные служители Абхазии взбунтовались против сговора Виссариона Аплиаа с Московской Патриархией. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 9 квітня 2011.
- ↑ Виссарион Аплиаа Пресс конференция Медиа клуб Айнар I — YouTube. Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Виссарион Аплиаа Пресс конференция Медиа клуб Айнар II — YouTube. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Виссарион Аплиаа Пресс конференция Медиа клуб Айнар III — YouTube. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Виссарион Аплиаа Пресс конференция Медиа клуб Айнар IV — YouTube. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Святейший Патриарх Кирилл принял представителей абхазского духовенства [Архівовано 30 січня 2020 у Wayback Machine.]. Патриархия.ru
- ↑ «Абхазская православная церковь» возобновила службу. Civil.ge (ru-RU) . 1 березня 2021. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 2 березня 2021.
- ↑ Абхазия. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Глава православной церкви в Абхазии награждён орденом Серафима Саровского. Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Иерей Виссарион Аплиаа награждён тремя медалями минобороны РА[недоступне посилання з Май 2018]
Посилання[ред. | ред. код]
- Отець Віссаріон (Апліа Бассаріон Іоаннович)
- «Ми діяли не за канонами, а по ситуації» інтерв'ю ієрея Віссаріона Апліа НГ-релігії [Архівовано 11 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- 8 років без миру, 7 років на межі війни. Інтерв'ю на Православие.ру.
